Чи можна просити матеріальну допомогу у депутата обласної ради? Названо найбагатші регіони

Депутатські фонди в обласних радах, порівняно з міськрадами обласних центрів, «бідні». Попри те, що кількість областей зі спеціальними коштами в бюджетах, які можуть розподіляти депутати, більша – 18 проти 14 міст, загальна сума на 2024 рік майже вчетверо менша – близько 300 млн (у містах – 1,2 млрд). Про це вже писав Рух «Чесно». 

Лідерами за найбільшими чітко визначеними фондами на одного обранця усі три роки після повномасштабного вторгнення були три облради: Київська, Дніпропетровська й Волинська. 

Найменше грошей у цей період у своєму розпорядженні мали депутати Рівненщини, Хмельниччини та Буковини. 

Як змінилися депутатські фонди обласних депутатів під час повномасштабного вторгнення росіян, проаналізував Рух «Чесно». Аналіз проведений на основі даних, отриманих у відповідях на запити від обласних рад і обласних військових адміністрацій. У дослідження не включені області з тимчасово окупованими обласними центрами: Луганщина, Донеччина й Автономна республіка Крим. 

Гроші у віданні ОВА

Депутатські фонди – частина коштів облбюджету, яку обранці можуть розподіляти на матеріальну допомогу населенню або субвенції тергромадам у межах цільових програм. Гроші розподіляються між усіма депутатами порівну. Зазначимо, це не їхні особисті фінанси (депутати місцевих рад не отримують винагороди за свою роботу у раді), а гроші, які можна передати виборцям. Можливість створення таких фондів надає закон «Про місцеве самоврядування». 18 із 22 досліджуваних рад ухвалили програми, за умовами яких бюджетні гроші можна виділяти через обранців. 

Депфонди найактивніше зростали у 2023 році, коли суми збільшилися у семи областях. У 2024-му вони переважно залишилися на тому ж рівні, лише у Рівненській області припинили фінансування програми, а в івано-франківські кошти на депутата знизили з 90 до 60 тис. 

У десяти радах обранці мають чітко визначену суму, яку вони можуть скерувати на потреби мешканців. Ще у п'яти кошти розподіляють залежно від запитів, тобто в поточному році переглядають бюджети, додають фінансування програмам, тож загальні витрати формуються постфактум. Часто право розпоряджатися депфондом мають голови обласних рад, їхні перші заступники, заступники і навіть начальники ОВА.

У 12 обласних радах гроші можуть скеровувати винятково на матеріальну допомогу, а на Прикарпатті, Чернігівщині та Дніпропетровщині – на розвиток тергромад. У трьох областях станом на 2024 рік програми призупинили. Львівська обласна рада не надала відповіді на запит.

Під час великої війни відбулася важлива зміна в управлінні обласними бюджетами, а відтак і цільовими програмами, частиною яких є депфонди. У перший день повномасштабного вторгнення президент утворив 25 військових адміністрацій: 24 обласні й столичну. Мета – здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. Для цього, зрозуміло, потрібен був фінансовий ресурс. Тоді облради почали передавати частину своїх повноважень ОВА.

Наприклад, Хмельницька 26 лютого 2022 року скликала сесію, під час якої депутати делегували військовій адміністрації низку повноважень: складати і затверджувати обласний бюджет, вносити до нього зміни, а також розподіляти надані з держбюджету кошти у вигляді дотацій та субвенцій. Крім того, передали право затверджувати програму соціально-економічного та культурного розвитку та цільових програм і заслуховувати звіти про виконання. Рівненська облрада зробила те ж саме 5 березня. 

11 березня 2022 року Кабмін видав постанову, що деталізувала процедуру формування та виконання місцевих бюджетів. Відтоді військові адміністрації приймають за поданням місцевих фінансових органів рішення про внесення змін до місцевих бюджетів та затверджують їх. Це ж стосується і цільових програм, до яких належать і депутатські фонди. 

В Українській асоціації районних та обласних рад «Чесно» повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення «усі обласні ради здійснюють в міру можливостей та обставин свої повноваження». Виняток – Запорізька обласна рада. 

«Верховна Рада України прийняла Постанову від 21 березня 2024 року №3625-ІХ «Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Тоді начальник Запорізької ОВА Іван Федоров написав, що фактично усі повноваження ради перейшли до адміністрації. 

«З початку повномасштабного вторгнення майже половина депутатів облради не змогла або не захотіла долучитися до сесійних засідань. Рада виявилась недієздатною і не ухвалила жодного рішення. 2/3 повноважень обласної ради, зокрема бюджетні, відійшли обласній військовій адміністрації ще на початку повномасштабного вторгнення. Сьогоднішнім рішенням Верховна Рада передала Запорізькій обласній військовій адміністрації решту компетенцій, серед них майнові, земельні та кадрові». 

Апарат ради продовжив працювати, а повністю діяльність поновлять після війни. Решта облрад не припинила роботу. Подекуди начальники ОВА отримали свій депфонд, тобто змогу виділяти кошти на допомогу. Самі обранці теж переважно не втратили цієї можливості. На відміну від міських голів, згідно із законом про місцеве самоврядування, голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з-поміж її депутатів на строк повноважень ради. Тож в 11 обласних радах депфонд мають очільники рад та їхні заступники. 

У десяти облрадах обранці мають чітко визначену суму, яку можуть скеровувати на потреби виборців, проте кількість обранців із року у рік і протягом одного року не обов’язково залишається сталою. Ще у п’яти кошти розподіляють залежно від запитів із загального фонду, який протягом року може змінюватися. Тож визначити загальну річну суму депфондів усіх облрад не вдасться. Орієнтовно вона становить 300 млн грн. 

У 12 обласних радах ці гроші можуть скеровувати винятково на матеріальну допомогу, а на Прикарпатті, Чернігівщині та Дніпропетровщині – на розвиток тергромад. У трьох областях станом на 2024 рік програми призупинили. А Львівська обласна рада не надала відповіді на запит.

Чітка сума

Як і сама столиця, Київщина – рекордсменка за кількістю грошей, які має в розпорядженні кожен із 84 депутатів. Тут діє цільова програма «Турбота» на 2021–2025 роки та порядок використання коштів, передбачених в обласному бюджеті для надання адресної грошової допомоги мешканцям області, які опинилися у складних життєвих обставинах та звернулися до депутатів. Передбачені обсяги фінансування: у 2022 році – 42 млн грн (по 500 тис. на депутата), у 2023 та 2024 роках – по 84 млн (по 1 млн на депутата). Фактично ж, за інформацією департаменту соцрозвитку та ветеранської політики ОВА, у 2022-му році використали всі гроші, у 2023-му – 72 млн, станом на 1 жовтня 2024 року – 66,86. Матдопомогу виплачує зазначений департамент після розпорядження голови облради. Сам він такого фонду не має. 

На другому місці – Дніпропетровщина з програмою розвитку місцевого самоврядування. У її межах депутати виконують доручення виборців. Цей процес регулює порядок використання коштів. Його затверджують щороку. Фонд розподіляють пропорційно за поданням депутатських фракцій i використовують за пропозиціями обранців. На кожен рік із 2022-го по 2024-й передбачено 90 млн (по 750 тис. на депутата). Голова – нарівні з депутатами. Система така: обранці закріплюються за тергромадами і проводять зустрічі з виборцями, під час яких визначають напрями використання субвенції. Тоді надають пропозицію місцевій раді. Спрямовувати кошти обранці можуть на різні потреби: від матеріальної допомоги до заходів з енергозбереження. 

Фактично у 2022 та 2023 роках використали по 89,9 млн гривень, а от даних станом на кінець листопада 2024-го в раді не надали, бо «інформація про фактичне використання субвенції буде відома за результатами казначейського звіту про виконання місцевого бюджету» (у березні). 

На третьому місці – Волинська область, яка має регіональні цільові програми соцзахисту населення (2019-2023, 2024-2028), які передбачають надання коштів за зверненням до депутатів. Першу ухвалювала рада, тож і контроль поклали на комісію з питань соцзахисту, а другу – начальник ОВА, відтак відповідає за неї його заступник. Тож у 2022 році на ці потреби планували 9,26 млн (фактично виділили 9,24 млн), у 2023 та 2024 роках – по 10,26 млн (фактично виділили 10,25 млн у 2023 році та 8,8 млн станом на 28 листопада 2024-го). Із них у 2022-му для голови було передбачено 540 тис., його першому заступнику та заступнику – по 225 тис., кожному із 60 депутатів обласної ради – по 135 тис., а ще одному – 150 тис. У 2023–2024 роках для голови – 600 тис., його першому заступнику та заступнику – по 250 тис., а депутатам – по 150 тис. 

Далі йде Вінниччина із програмою «Безпечні стійкі громади» на 2018–2025 роки. Один із її пунктів – надання грошової допомоги військовослужбовцям, громадянам, які тривалий час хворіють та у сім’ях яких склалися обставини, внаслідок яких вони потребують грошової допомоги. Гроші розподіляють депутати та керівництво облради, керівники фракцій, начальник ОВА і навіть голова лічильної комісії. 

У 2022 році тут загалом виділили 12 млн, з них 10,8 (по 120 тис.) саме обранцям, а на наступні два роки – по 14 млн (по більш як 143 тис.). У 2023 році фактично розподілили понад 13,6 млн, а станом на 26 листопада 2024-го – понад 10 млн. Про використання коштів звітує голова ради, а контроль за їх виділенням лежить на постійних комісіях ради.

Тернопільська обласна рада з «Турботою» на 2021–2025 роки розташувалася нижче. Тут запланована однакова сума на кожен рік із 2022-го по 2024-й – 9,894 млн. Кошти на матеріальну допомогу розподіляють голова облради і начальник ОВА (по 940,2 тис.) та 63 депутати (по 127,2 тис.). Щороку голова віддавав усі гроші, очільник ОВА у 2022-му – 628,75 тис., у 2023-му – 846,6 тис., у 2024-му (станом на кінець листопада) – 229,2 тис. Депутатський фонд, а це 8 млн щороку, використовували так: у 2022 році – 7,8 млн, у 2023-му – 7,9 млн, у 2024-му – 6,5 млн. Звітують про гроші на відкритих засіданнях профільних постійних комісій облради. 

Дещо менше мають у своєму розпорядженні депутати Чернігівщини, де є програма сприяння виконанню ними своїх повноважень, розрахована на кілька років (чинна – на 2023–2025 роки). Затверджений обсяг коштів щороку однаковий – 8,075 млн гривень. Скільки фактично використали коштів у 2022–2023 роках, у відповіді на запит не вказали. Проте повідомили, що за дев’ять місяців 2024-го вже профінансували заходів на понад 6 млн грн. Тож можемо зробити висновок, що у попередні періоди використали всі кошти. Їх розподіляють так: по 125 тис. на кожного депутата і 150 тис. для керівництва ради. Йдеться не лише про матеріальну допомогу, а й про підтримку комунальних закладів медицини, освіти, культури, спорту, благоустрій населених пунктів тощо. Контролює і координує програму виконавчий апарат облради та бюджетна комісія. Департамент фінансів щокварталу звітує раді про використання коштів. А сам звіт про виконання програми облрада подає у департамент економічного розвитку.

Кіровоградська облрада має порядок надання матдопомоги громадянам на лікування, вирішення соціально-побутових проблем тощо. Кожен депутат і голова ради можуть щороку розподіляти по 100 тис. гривень. Так, на 2022-й передбачали 6,4 млн, з яких виділили 6,08 млн, на 2023-й – 6,2 млн (фактично – 6,1 млн), на 2024-й – так само (скільки вже виділили, у відповіді на запит не повідомили). Контролює використання коштів департамент соцзахисту: щоквартально інформує раду про виплати і залишки, що обліковуються за кожним депутатом.

На Івано-Франківщині є фонд на виконання депутатських повноважень у межах програми розвитку місцевого самоврядування. Його сума затверджується щороку разом із бюджетом. Дві третини фонду розподіляють депутати, ще одну – голова. Причому очільник ради може скеровувати гроші суто на матдопомогу, а депутати не мають таких обмежень. У 2022 та 2024 роках голова мав змогу розподілити 2,52 млн грн, у 2023-му – 3,78 млн, а депутати – по 60 тис. та 90 тис. грн відповідно. Контроль – на першому заступнику голови ради та комісії з питань депутатської діяльності. Інформацію про виконання оприлюднює голова ради у своєму щорічному звіті. 

У Чернівецькій області теж діє вже звична «Турбота» на 2022-2024 роки. Кошти розподіляються на кожного депутата й на голову. У 2022 році – по 30 тис., а з 2023-го зросла до 70 тис. на рік. Якщо треба, обранці можуть поєднувати свої фонди або їх частину. Загальний обсяг фінансування на три роки – 10,88 млн гривень. Станом на початок грудня 2024 року із фонду використали 9,757 млн на допомогу 587 громадянам. У 2022 році 118 людей розділили 1,9 млн гривень, у 2023 році на 288 громадян виділили 4,2 млн, у 2024 році 181 особа отримала 3,6 млн (за планом має бути 4,48 млн). Контролює використання коштів центр нарахування та здійснення соцвиплат. Він щомісяця надає інформацію, а звітує раз на рік. 

У Черкаській області гроші можуть виділяти суто на матдопомогу у межах щорічних програм економічного та соціального розвитку. Згідно із порядком надання допомоги з облбюджету, 20% фонду може розподілити голова ради, а 80% – депутати. На 2022 рік загальна сума становила 2,5 млн грн, фактично депутати виділили на допомогу по 31 тис. грн, а голова  майже 489 тис. Видатки на 2023 та 2024 роки зросли удвічі: голова виділив 978 тис., а депутати – понад 3,9 млн (по 62 тис.). Станом на початок грудня розподілили майже всі гроші – 3,8 млн. 

Загальна казна

У п’яти облрадах дещо інша процедура формування депфондів. Спершу закладають загальну суму, а тоді ділять її на всіх депутатів. Далеко не в кожній раді фактична кількість обранців відповідає запланованій, тож кількість грошей на депутата визначена орієнтовно. 

На Хмельниччині виділяють кошти тільки на матдопомогу у межах програми соціального захисту населення на 2021–2025 роки. Надають її малозабезпеченим категоріям громадян. Згідно з інформацією ОВА, 2022-го виділили 2 млн (майже всі використали), 2023-го запланували й розподілили вдвічі більше, 2024 році – теж 4 млн, з яких станом на 1 грудня освоїли 2,702 млн. Гроші розподіляє тимчасова комісія з визначення обґрунтованості та розміру грошової допомоги. Вона ж встановлює ліміт: голові ради – 20% від фонду, заступникам – по 10%, а депутатам – решта суми порівну. На одного обранця у 2022-му прийшлося майже 19 тис., а в наступні роки – по 37,5 тис.

Депутат Хмельницької обласної ради Юрій Смаль каже, що часто для людей у скруті це єдине рятівне коло: «Будь-хто із мешканців Хмельницької області може звернутися до депутата під час особистого спілкування чи на прийомі громадян із заявою, в якій пояснить свої життєві обставини і чому ця людина потребує матеріальної допомоги. Найчастіше йдеться про лікування. Чи надати допомогу – це не тільки моє рішення, є визначений перелік документів, які необхідні (місце реєстрації, довідка про матеріальне становище, медичні показники), а далі комісія облради розглядає відповідність цих документів і ухвалює остаточне рішення. Тобто депутат тільки приймає заяву й документи від заявника». 

Подібна ситуація на Одещині, де, аби отримати допомогу з облбюджету, необхідне подання депутата та письмова заява на його ім’я або звернення від голови (начальника) ОВА та письмова заява на його ім’я чи особиста письмова заява на ім’я голови облради. Самі вони не призначають кошти. Це робить постійна комісія з охорони здоров’я та соцполітики. Вона ж контролює використання грошей. Чітких сум, передбачених для пропорційного розподілу депутатами, тут немає. Всього на програми соцпідтримки з бюджету виділяли: у 2022-му – 20 млн за планом і 17,8 млн фактично, у 2023-му – 18 млн за планом і фактично, у 2024-му – 25 млн за планом і 21,8 млн фактично станом на 31 листопада. 

У Закарпатській області є «Турбота» на 2022–2024 роки. Це і виплата матеріальної допомоги, і відшкодування витрат за надані соціальні послуги, і придбання подарунків, і організація державних свят. Загалом – понад 83 млн грн. З них на 2022 рік планували 27,1 млн, на 2023-й –  27,8 млн, на 2024-й – 28,4 млн. Скільки коштів виділили фактично, у відповіді на запит не вказали. Так само залишається таємницею, які суми розподіляли депутати – суб’єкти, що можуть прийняти в людини заяву на отримання допомоги, вирішити чи надати її, а тоді скерувати свою заяву в облраду із зазначенням суми виплати. Опікується програмою департамент соцзахисту ОВА, а видає кошти обласний центр нарахування та здійснення соцвиплат. 

У Житомирській області – цікава ситуація. У 2022 році діяла програма забезпечення депутатської діяльності, проведення конкурсів та нагород, яку ухвалювала рада. На 2023 та 2024 її вже затверджував начальник ОВА. Але кошти на одноразову допомогу, яку розподіляли б депутати, були лише у 2022 та 2024 роках. У 2023-му виділили тільки 1,8 млн на забезпечення діяльності ради, тобто на покриття логістичних, комунальних, медійних витрат. А допомогу громадянам депутати надавали лише консультативну і правову. Роком раніше на матеріальну допомогу планували понад 12 млн, проте виділили тільки 10 тис., а далі у зв’язку із воєнним станом фінансування зупинили. Станом на початок листопада 2024 року передбачено 5,9 млн на одноразову допомогу, з них уже виділили понад 1,2 млн. 

У Полтавській області діє програма розвитку місцевого самоврядування, яку ухвалюють одразу на три роки (2021-2023 і 2024-2026).У 2022-му на це передбачали 16,8 млн, у 2023-му – 25,2, а у 2024-му – 33,6. Сума розподіляється відповідно до заяв, наданих громадянами депутатам. Вони самі вирішують, як розділити свій фонд. Один із пунктів програми – надання допомоги малозахищеним. На це у 2022 та 2023 роках планували по 8,4 млн (≈ по 100 тис. на депутата), а на 2024-й удвічі більше – 16,4 млн (≈ по 200 тис.).

Проте у Полтавській облраді не надали інформації щодо фонду розвитку територій області. У 2022 та 2023 роках на нього планували значний фінансовий ресурс – по 85 млн гривень. Чи виділяли кошти, у відповіді на запит не повідомили. 

У порядку використання коштів фонду йдеться, що райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування та головні розпорядники коштів подають департаменту фінансів пропозиції щодо переліку об’єктів та заходів, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів фонду, погоджені з депутатами. Інтернет-видання «Полтавщина» визначає ці гроші як депфонд під прикриттям, адже фактично кожен обранець міг скерувати мільйон як субвенцію громадам. А вже у програмі на 2024–2026 роки пункт 2.7 зник із тексту. 

Без депутатських фондів

Обласні ради Сумщини та Херсонщини не надають змоги одержати матдопомогу чи субвенцію місцевим бюджетам через депутатську приймальню. У Харківській облраді планували лише відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням депутатами своїх повноважень – по 10 тис. щороку. Це не депфонд, проте й цих грошей не виділяли.

Низка рад має програми, які наразі не фінансуються. Так, у Миколаївській області передбачені субвенції на розвиток тергромад, проте в департаменті фінансів ОВА повідомили, що «в умовах воєнного стану та необхідності спрямування бюджетних коштів у першу чергу на захищені статті видатків та на заходи з оборони і підтримки Збройних сил України кошти з обласного бюджету на вищевказані заходи не виділялись».

Подібна ситуація і у Запорізькій області. Тут, щоправда, серед іншого депутати могли здійснювати адресну підтримку за програмою «Назустріч людям» на 2020-2024 роки. На її реалізацію 2022-го панували скерувати понад 18,6 млн грн. Проте за січень – лютий (до початку повномасштабного вторгнення) встигли надати грошову допомогу лише на 2,94 млн (394 особам). А після 24 лютого фінансування призупинили.

У Рівненській області є програма матпідтримки незахищених верств населення. Після повномасштабного вторгнення повноваження щодо використання коштів обласного бюджету делегували ОВА – гроші виділяє її начальник. 2022-го на це скерували 2,14 млн, зокрема 805 тис. розподілило керівництво ради, а 1,28 млн – депутати (по 20 тис.). Наприкінці року очільник ОВА додав іще 100 тис.

Нині діє програма на 2023–2025 роки, затверджена теж ним. Орієнтовний обсяг – понад 263 млн гривень. 2023-го керівник військової адміністрації виділяв кошти кількома траншами (4,294 млн), з яких керівництво ради розподілило 3,654 млн, депутати – 640 тис. (по 10 тис.). А вже 2024-го жодної копійки обранцям не було. Натомість керівництво ради розподілило 4,427 млн під час засідань комісії з питань надання матдопомоги громадянам, які по неї звернулися. Департамент соціального захисту звітує про виділення коштів щороку, а раз на квартал інформує про використання фонду. 

Інформації щодо наявності чи відсутності подібних програм не надала лише Львівська облрада. 3 грудня у листі повідомили про додаткові 20 днів для опрацювання великого масиву даних, проте станом на 15 січня 2025 року відповіді на запит не надали. 

Наталка Бахамент, рух «Чесно»