Як Росія поширює пропаганду у новорічних програмах

Через те, що Новий рік має для росіян ледь не сакральне значення, а весь шоубізнес держави є пропагандистським інструментом Кремля, новорічні телевізійні «вогники» та спеціальні проєкти перетворилися на частину російської державної інформаційної політики, лише у яскравій обгортці. Звісно ж, із засиллям російських військових, детальні біографії яких навіть лунають в етері. Ми подивилися одинадцять новорічних програм на російських державних чи фінансованих російськими органами влади, державними підприємствами чи близькими до влади держави-агресорки підприємцями телеканалах і розповідаємо, які саме тези поширювали у них. Список аналізованих програм:

• «Новорічна ніч на Першому. 30 років разом!», «Перший канал», 2025;
• «Новорічна ніч на Першому», «Перший канал», 2024;
• «Новорічний блакитний вогник на Шаболовці», «Росія-1», 2024 і 2025;
• «Новорічний квартирник НТВ у Маргуліса», «НТВ», 2024 і 2025;
• Новорічний спецвипуск Comedy Club, «ТНТ», 2025;
• «НЕдіамантова рука», «ТНТ», 2025;
• «Хороші пісні», «ТВЦ», 2025;
• «Улюблені пісні на “Звєздє”», «Звєзда», 2025;
• «НЕблакитний вогник», «Царьград», 2025.

Що новорічні вогники кажуть про тенденції телевиробництва російської пропаганди

Російські телеканали, такі як «Росія-1», «Перший», «ТНТ», «ТВЦ», «Царьград» і «НТВ», відіграють ключову роль у поширенні пропаганди та реалізації офіційної політики Росії, особливо під час війни проти України. Це стало причиною запровадження проти них санкцій державами Заходу. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році країни Європейського Союзу, США, Канада, Велика Британія й інші держави запровадили обмеження проти російських медіа. Одним із перших кроків стало блокування мовлення російських телеканалів, включаючи «Росія-1», «Перший канал» і «НТВ», на території ЄС. Це включало заборону або обмеження супутникового мовлення, кабельного доступу та поширення контенту через інтернет-платформи, такі як YouTube. Meta (власник Facebook та Instagram) обмежила доступність їхнього контенту на своїх платформах. Окрім блокування мовлення, було запроваджено фінансові санкції, які заборонили співпрацю західних компаній із цими медіа. Це включало припинення реклами, ліцензування технологій і використання систем для розповсюдження контенту. Додатково були накладені персональні санкції на ведучих, журналістів і керівників цих телеканалів, зокрема Дмитра Кисєльова, Володимира Соловйова, Ольгу Скабєєву, Тиграна Кеосяна, Костянтина Ернстай інших, які стали «обличчям» російської пропаганди. З 2022 року Україна також запровадиласанкції проти низки російських пропагандистів і державних каналів.

Особливе місце в російському телебаченні займають новорічні програми, відомі як «новорічні вогники». Ці шоу стали невіддільною частиною російської культурної традиції, хоча в останні роки вони набули вираженої пропагандистської спрямованості. «Вогники», які транслюють на цих каналах, містять виступи популярних артистів, що підтримують агресивну політику Росії. Учасники таких програм відкрито висловлюють підтримку діям влади, а тематика концертів пропагує «патріотизм» і прославляє державу.

Якщо у контенті між вогниками 2024 та 2025 року вищезгаданих телеканалів відмінностей доволі мало, то у його виробництві є відмінності та тенденції, які вказують на загальне становище російської медіасистеми, особливо її фінансування. Зокрема, телеканал «Росія-1» та його материнська державна компанія ВДТРК є ледь не єдиним телеканалом, який зміг собі дозволити зйомки та виробництво «вогника» в майже незмінному масштабі та форматі. «Вогник» телеканалу «Звєзда», який перебуває під управлінням російського Міноборони, не відрізнявся чимось за змістом, однак був окремим телевізійним продуктом, на відміну від повторів торішніх програм деяких інших каналів. У «ТНТ» вистачило коштів ще й на зйомку рімейку «Діамантової руки» руками Comedy Club із жартами про паралельний імпорт.

Натомість «Перший» зробив «вогник» із вирізок старих новорічних шоу, що може вказувати на проблеми з фінансуванням. Така ж доля спіткала й інші канали: «НТВ» зробив лише спеціальний випуск шоу «Маска» та повторив торішній «вогник» із кількома новими виступами, а «Царьград» узагалі зняв шоу без глядачів. Відповідно, найімовірніше, що держава або афілійовані з нею структури скоротили фінансування цих телеканалів, а також втратили частину рекламних доходів через санкції. Отже, при запровадженні подальших санкцій та обмежень проти російського телепродукту можна бити саме в ці слабкі місця.

Особливі привітання

Пропаганда проникла в усі розважальні продукти російських державних телеканалів, і це видно з перших хвилин цих програм. Наприклад, «новорічний вогник» на «Росії-1» цьогоріч почався з побажань «миру» та афірмації про те, що Росія — «надзвичайно велика країна». Пропагандисти усіляко намагаються підкреслити, що Росія — це велична держава, особливістю та гордістю якої є її рекордно велика територія, що є частиною державної політики імперіалізму. Зокрема, ведучі перед одним із виступів нагадали, що Росія — це «широка країна рідна», де на півночі сніжить, а на півдні навіть і не бачили снігу. Це — синхрон з тезою російської пропаганди про «русскій мір» від Камчатки до Варшави, який постійно знаходить своє втілення у низці фейків і маніпуляцій, які «Детектор медіа» викривав раніше. Крім того, це безпосереднє використання штампів радянської пропаганди, що сигналізує нав’язливе бажання Росії повернутись у часи СРСР і силоміць повернути до них інших його суб’єктів, тобто продовжувати агресію проти українського суверенітету.

«Патріотизм» був і у привітаннях зірок, про яких ітиметься згодом. У них було про безмежну любов до батьківщини й успіх для Росії. Ось у новорічній програмі каналу «Царьград» Констянтина Малофєєва, олігарха з путінського пулу, який перебуває під санкціями, взагалі були коментарі про традицію перегляду новорічного звернення президента через проєктор, співаючи всією родиною гімн. Також не обійшлося без хитрощів — через офіційний спротив будь-яким спробам говорити в ефірі про мир, учасникам дійства завжди доводилось уточнювати, що йдеться про «мир у нашому домі». Особливо потішив коментар від комедіанта Євгенія Петросяна на «Росії-1» про те, що його на професію надихнув концерт, на який він пішов у віці семи років «послєвоєнним мальчішкой». І що, мовляв, та радість, яку він побачив у людях у такі складні часи й надихнула його на сценічну кар’єру, що складалася переважно з жартів про тещу чи п’яного чоловіка, які він називає комедією. Це — доволі субтильний і прозорий натяк на те, що людям і «в складні часи», які вони не називають війною, «треба розважатися».

Були й агресивніші «привітання», як-от на «Царьграді». Там бажали, щоб було «побільше БК» (бойових комплектів на військовому жаргоні), щоб у «противника була погана погода й дрони не літали», щоб транспорт «не глохнув» на під’їзді до передової. Враховуючи те, що цей телеканал позиціює себе як «перший консервативний» у Росії,  таке привітання не є дивним, але водночас воно показує, наскільки різноманітною може бути пропаганда. 

Музична пропаганда

Підбір концертних номерів у цих програмах також був невипадковим — пропорція «патріотичних» пісень, фольклорних композицій і радянських хітів була великою у відношенні до ліричних пісеньок про кохання. Ці пісні часом підсилювали пропагандистські посили, поширювані як у межах новорічного ефіру, так і впродовж усього року. Вже раніше згадане твердження про територіальну велич «зашліфували» виступом Льва Лещенка з піснями про «край родной» і «любімую родіну» на «вогнику» «Росії-1». Не обійшлось і без пісень «улюбленої групи Путіна» «Любе». Улюбленець пропагандистів Шаман заспівав дві пісні, одна з яких про «особливості» російської душі, про що згодом нагадали й ведучі, а друга — дуетом із Григорієм Лєпсом про «справжнього чоловіка». Сексистський відтінок російського агітпропу також підкреслили виступами та жартами, де жінок представлено радше як кухарок і «берегинь домашнього затишку», як от виступ Юрія Антонова з піснею, про те як він буде вчити когось «бути гарною дівчинкою».

На «вогниках» також було помітно, що росіянам усе ще важливо, що про них думають за кордоном — про деяких запрошених зірок говорили, що вони мають «світову славу», а на концерті від «НТВ» Ольга Кормухіна взагалі співала пісні Led Zeppelin і Тіни Тернер.

Справжньою зіркою вечора стала Тетяна Куртукова, яка з’явилася на всіх головних «вогниках», подекуди по кілька разів на одну програму. Вона є виконавицею пропагандистського хіта, який навіть потрапив до іноземного сегмента тіктоку, про «святу Русь», яка для інших «занозонька».

На «Росії-1» співачка виконала цей же «хіт» разом із «артистами з Криму, Херсона, Донецької та Луганської областей» (імена яких навіть не назвали). А на спеціальному випуску Comedy Club на «ТНТ» Куртукова виконала пародійну версію цієї ж пісні разом із резидентами клубу з текстом, як цій пісні підспівує «один рудий президент», натякаючи на Дональда Трампа. Пісня Куртукової є логічним продовженням ремесла Олега Газманова, тож не дивно, що ці два музичних пропагандисти спільно виступили на «Росії-1» з «прем’єрою пісні» з рядками про «очі батьківщини», «ордени діда», завершення Другої світової перемогою «травневим мирним світанком». Що є практичним втіленням того, як російський агітпроп інструменталізує та маніпулює світовою історією задля реалізації власних геополітичних цілей.

Не бракувало й інших акцентів, як от один із виступів Стаса Михайлова на «Росії-1» із піснею «Якщо ти мене чекаєш», що виглядає доволі концептуально в комбінації з залом, заповненим військовими (про що йтиметься згодом). На мир натякали й виступом Діми Білана з гімнасткою, яка водночас є переможницею дитячого конкурсу — його почали з білих голубів. Виступала тут і Олєна Сєвєр — дружина голови холдингу «РМГ» Володимира Кисельова. Це — один із найбільших медіахолдингів у Росії, який спеціалізується на радіомовленні, організації музичних заходів і підтримці російської попкультури. Холдинг співпрацює з урядом Росії та сприяє просуванню культурної політики, узгодженої з офіційною лінією Кремля. Холдинг володіє низкою радіостанцій і проєктів, зокрема «Русскім радіо». У 2015 році відбулося переформатування структури власності «РМГ» — й контроль над холдингом перейшов до держави. Цей процес супроводжувався зміною керівництва й орієнтацією роботи на підтримку офіційної ідеології. Кисельов і власне холдинг співпрацює з урядовими структурами в рамках культурних ініціатив і використовується як інструмент для популяризації патріотичних настроїв у масовій культурі.

З’явився в ефірі зять президента Азербайджану Ільхама Алієва Емін Агаларов, який є власником «Крокус Сіті Холу», де на початку 2024 стався теракт, відповідальність за який пропагандисти намагалися покласти на українців. Його виступ із піснею Мусліма Магомаєва на державному російському телебаченні є втіленням англомовної фрази subtle foreshadowing («тонке відчуття»), оскільки концерт відзняли у листопаді, але в етері він був після катастрофи літака «Азербайджанських авіаліній» у Росії внаслідок роботи російської ППО, за що у Росії вимагає вибачень свекор Еміна.

Не обійшлися на російських телеканалах і без уродженців України Ані Лорак та Олександра Панайотова, а Таїсія Повалій разом із кубанським козачим хором виконала українською «Ти ж мене підманула». Це — ще один приклад того, як Росія та її пропаганда намагаються привласнити собі українську культуру. Ще у 2023 можна було помітити багато прикладів того, як у Росії виконували пісні українською — це були або оригінальні витвори, або переспіви наявних до того українських пісень. До того ж це стосується не лише України — у «вогнику» «Росії-1» також виступав гурт «Сябри» з піснею білоруською мовою про «вірних друзів».

Окрему увагу у вогниках також отримала пісня «Москва златоглавая», яку на «Росії-1» зокрема виконував Олексій Воробйов. У перервах між виступами на державному російському телебаченні він намагається підкорити Голлівуд і живе у Лос-Анджелесі. Зараз у цьому районі трвиають лісові пожежі, й він писав у соцмережах про потребу евакуації звідти, однак після виконання пісні про «канфєткі-бараночки» він повернувся до лос-анджелеського дому. У новорічному випуску програми «Хороші пісні» на «ТВЦ» про цю пісню навіть була окрема дискусія. Чому це важливо? Тому що вона стосується України. Річ у тім, що це насправді єврейська народна пісня мовою ідиш про гарну дівчину. Композитор Шолом Секунда з Олександрії на Кіровоградщині обробив народну пісню для своєї п’єси, а пізніше невідомий автор склав до неї російський текст. Однак ведучі цього телевізійного проєкту сказали: версія про те, що саме Секунда написав цю «справді російську народну пісню» нібито не є підтвердженою, і що навіть попри походження автора, пісня «розкриває російську душу». Це — ще один приклад апропріації росіянами спадщини інших культур.

«Культурний фронт» новорічних вогників

Як цього, так і попереднього року лейтмотивом головних російських новорічних «вогників» була російська агресія проти України, закодована словом «СВО», особливо на «Росії-1» та «Царьграді». І якщо у словах привітань і текстах пісень цю тему намагалися згадувати не надто очевидно, то присутність і слова «воєнних кореспондентів», «журналістів» і високопосадовців Росії ще раз показали, що російський інформаційний простір — це воєнна пропаганда, а російські медіа є інструментом гібридної війни. Не обійшлося без Дмитра Кисельова, Ернста Мацкявічюса, Євгенія Поддубного, Володимира Соловйова, Ольги Скабеєвої, Володимира Попова й інших пропагандистів з обіцянками «далі розповідати чесну інформацію про події у світі без прикрас» для аудиторії «Росії-1». Власник каналу «Царьград» Малофєєв також з’явився у рамках новорічного ефіру свого каналу зі словами про «рік надії» та думками щодо політики Сполучених Штатів:

«У штабі нашого ворога змінилася головна людина. Він, звісно, почне виконувати через 20 днів свої обов’язки, 20 січня, але у будь-якому випадку, це не той маніяк старий, що збожеволів, яким був Байден, який нас просто ненавидів. Він хотів знищити Росію та особисто ненавидів Путіна… А Трамп у цьому сенсі людина прагматична, і тому є надія. Я не хочу сказати про те, що вона обов’язково здійсниться, але вона хоча б є, бо з Байденом її не було. Тому це рік несміливих надій із найголовнішого приводу — з приводу війни».

Він також сказав, що Росія поклала «надто багато жертв на вівтар перемоги, щоб зупинятись» і що «переговори, які безумовно почнуться з американцями, будуть переговорами про капітуляцію України, а не про те, де ми зупинимося». Мовляв, у Росії немає причин зупинятися, бо в них є «Орєшнік».

У етері «Царьграда» також не бракувало появи різних високопосадовців, на кшталт речниці російського МЗС Марії Захарової, яка розповідала, якою «унікальною» є Росія та як багато іноземців захоплюється нею (мовляв, вона є «сильною» завдяки цьому). Також актор, депутат Держдуми Дмитро Пєвцов сказав, що Росія «очищається від лушпиння», яке нашаровувалося «в голові людей» і «в душі нації» впродовж останніх 30 років. Ці слова є не лише прикладом поширення типових для пропаганди повідомлень. Це — приклади поширення конспірологічних теорій, зокрема про те, що агресія Росії проти України є спробою «зупинити зовнішнє управління Росією», що вона є «винятковою та кращою за інші країни».

На «вогнику» «Царьграда» також знайшлося місце й більш креативним втіленням теми війни. Зокрема, один з учасників етеру приніс на нього російський сухпайок, який розкривав перед ведучими, втішаючись «беконом», великою кількістю «паштетів», «м’ясом» і цукерками з печивом. А інший коментатор розповідав про те, як російські військові на передовій прикрашають ялинку «деактивованими гранатами» та кулеметними чергами.

Головним елементом усіх цих етерів стала безпосередня присутність військових, які воюють проти України на боці Росії. На контрасті з іншими російськими телеканалами «Росія-1» не соромилася називати в етері повні імена цих військових, їхні звання та бойовий шлях (деяких вони «засвітили» все ж не так яскраво). У них були свої тематичні блоки в рамках «вогника» з побажаннями, пов’язаними з війною — про «обов’язкове виконання всіх цілей СВО» та про «величну мету». Достеменно невідомо, чи всі ці профайли є повністю або частково достовірними, однак це — приклад балансування між повним ігноруванням війни та її відвертою пропагандою. На «вогниках» за два роки сумарно точно було більше військових, ніж у цьому списку, втім, саме цим 28 цьогоріч надали ефірний час, розповідаючи детальніше про їхню участь у російській агресії проти України.

Профайли російських військових, згаданих у спеціальних сегментах «Новорічного блакитного вогника» 2025 року в етері телеканалу «Росія-1»

Інформація може бути неповною або вигаданою задля пропагандистських цілей. Описи та звання осіб записані в тому вигляді, в якому вони пролунали в етері.

Особливу увагу від пропагандистів отримав проєкт «Врємя героєв», згідно з концепцією якого колишні учасники так званої «СВО» проходять стажування в органах державної та муніципальної влади Росії. Володимир Соловйов описав його в етері «вогника» «Росії-1» словами Путіна про те, що «еліта нації — це трудівники та герої». У такий спосіб Росія показує, як вибудовує нову когорту людей, які реалізовуватимуть цілі державної політики, з учасників бойових дій, підлаштовуючи державний бюрократичний апарат ще більше під імперіалістичні тенденції.

Російські новорічні «вогники» — це не лише розважальний продукт, а й елемент пропаганди, який використовується для впливу на громадську думку як усередині країни, так і за її межами. У цих програмах приховано або відкрито формується образ «стабільної та сильної» Росії. Через них маніпулюють емоціями глядачів, створюючи атмосферу ностальгії та єдності, щоб відвернути увагу від злочинів Росії. Ці шоу транслюють антизахідні й антиукраїнські тези. Вони висміюють Захід, зображуючи його аморальним або слабким, а також намагаються виправдовувати російську агресію. Окрім цього, такі програми спрямовані на закріплення почуття «унікальної російської культури», яка протиставляється західним цінностям. Вони маніпулюють патріотичними мотивами, використовують історичні образи та заклики до згуртованості перед «зовнішніми загрозами».

Ілюстрація та інфографіка: Наталія Лобач