Нардепи в законі. Кримінальні скандали депутатів Харківської облради

Екс-віцекерівник обласного депутатського зібрання Володимир Скоробагач став головним фігурантом масштабного розслідування із розкрадання грошей за продаж електроенергії. Колишнього депутата облради звинувачують в тому, що він “нагрів” країну на 60 мільйонів гривень. Це — далеко не перший кримінальний скандал за участю харківського обласного керівництва.

Працювати у керівництві Харківської обласної ради — доволі небезпечне заняття. Адже надто висока ймовірність потрапити у фокус уваги спецслужб. Саме так чомусь складається доля начальників обласної ради, пише місцеве видання KharkivToday. До Скоробагача фігурантами розслідувань були інші його колеги, Альберт Кононенко та Богдан Мальований. Навіть керівники органу Артур Товмасян та Тетяна Єгорова-Луценко стала героїнею кримінальної справи.

Володимир Скоробагач. Звідки гроші на Лазурне узбережжя?

Ще на початку повномасштабного вторгнення автомобілі Володимира Скоробагача, тоді ще чинного депутата облради від проросійської ОПЗЖ та заступника голови цього органу, та його доньки Марії, теж депутатки, але вже Харківської міської ради, помітили на Лазурному узбережжі, на елітному курорті Сен-Жан-Кап-Ферра неподалік Ніцци. Тоді ще чинний службовець сказав, що час від часу виїжджає з України “у справах благодійного фонду”, але продовжує виконувати депутатські обов’язки. Втім, робив він це недовго.

24 грудня 2022 року Володимир Скоробагач склав депутатські повноваження, але під час сесії пообіцяв залишитися в Україні.

“Я не залишаю свій Харків і продовжую працювати тут, бо люблю своє рідне місто”, — пообіцяв ексдепутат.

Проте Харків — це добре, але Ніцца — краще. Через кілька місяців Скоробагач знову потрапив до об’єктиву журналістів на тому ж таки курорті на Лазурному узбережжі.

Як виявилося, колишній депутат від ОПЗЖ досить вчасно чкурнув із України, бо міг би опинитися за ґратами. СБУ та НАБУ підозрюють Скоробагача у розкраданні коштів компанії “Укренерго”. Завдяки схемі перепродажу електроенергії він та його поплічники збагатилися на 60 млн грн., стверджує слідство. Є на що погуляти по Ніцці.

Артур Товмасян. Замість суду — мобілізація

Колишній голова обласної ради Артур Товмасян попався на хабарництві ще в 2021 році. Його та  заступника Андрія Малиша звинувачували у вимаганні грошей в директора одного з комунальних підприємств, що підпорядковане облраді.  За даними слідства, Товмасян просив у нього 1 мільйон 50 тисяч гривен за те, аби залишитися на посаді. Детективи НАБУ втрутилися як раз під час передачі грошей.

До Ніцци Товмасян не втік, але й до в’язниці не пішов. Його урочисто та з букетом квітів спровадили з посади  голови обласної ради. Розслідування тривало до лютого 2022 року, справу спрямували до Вищого антикорупційного суду, який призначив підготовче розслідування, аж раптом почалася повномасштабна війна. Засідання увесь час переносилися, аж поки Артур Товмасян мобілізувався до лав ЗСУ. Судячи з його дописів на сторінці у Facebook, колишній голова ради служить у 97-му окремому механізованому батальйоні 60 ОМБр.

Товмасян очолював Харківську обласну раду з грудня 2020-го по серпень 2021 року. До ради вибрався від партії “Слуга народу”, до цього недовго був головою Харківської районної державної адміністрації. Він усе ще депутат облради, тепер позафракційний.

Альберт Кононенко. Відсудив гроші в прокуратури

Колишній заступник Артура Товмасяна Альберт Кононенко теж був фігурантом кримінального провадження, але набагато раніше, ніж зайняв високу посаду.

Ще у 2018 році, коли Кононенко був “рядовим” депутатом від партії “Відродження”, його звинуватили в участі в знаменитій кооперативній схемі. Це — масштабна оборудка, придумана ще за часів мерства Михайла Добкіна. За допомогою фіктивно створених кооперативів депутати та чиновники вкрали з власності міста сотні гектарів землі. Артур Кононенко, за даними слідства, був організатором такого псевдокооперативу.

“На папері” обслуговуючий кооператив мав “забезпечити житлом (будівництво житла) членів кооперативу”. Насправді землю, яку абсолютно безкоштовно отримали кооперативники від Харківської міськради, розділили на ділянки по 0,2 га та розпродали під приватну забудову. Збитки громаді склали понад 400 мільйонів гривень”, — розповіли тоді у прокуратурі.

Кононенка оголосили в розшук. За даними слідства, він переховувався від правосуддя в Росії. Але вже в 2020 році справу закрили через відсутність складу правопорушення. Кононенко тріумфально повернувся до облради, вже у складі фракції “Блок Кернеса — Успішний Харків” та подав у суд на прокуратуру з метою компенсувати моральну шкоду. У 2023 році суд постановив відшкодувати депутату 180 000 гривень — він просив 5 мільйонів.

Тетяна Єгорова-Луценко. Забула про нерухомість у Ніцці

Діюча голова обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко теж не уникла кримінального переслідування. Наприкінці минулого року Національне антикорупційне бюро з’ясувало, що вона забула зазначити дещо важливе в декларації майже на 3 млн грн.

Як виявилося, Тетяна Єгорова-Луценко, як і її колишній заступник, полюбляє дорогі французькі курорти. Вірніше, не вона, а її чоловік Віталій Луценко, який, за даними НАБУ, орендував квартиру у Ніцці вартістю 88 млн. євро.

“Крім цього, НАЗК поставило під сумнів факт отримання її чоловіком доходу від продажу корпоративних прав Le Folie’s (ресторанний бізнес у Франції) у розмірі лише 500 євро. Також посадовиця не зазначила  у декларації відомості про визначення її  чоловіка кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Франції SAS Midi au Soleil (ресторан  на набережній Канн, Франції)”, — повідомили у НАБУ.

Розслідування досі триває.

Росіянин на керівній посаді

Закон України не переслідує громадян за набуття громадянства іншої країни — лише не визнає його. Тому останній герой нашого переліку не є підозрюваним у кримінальній справі, втім, під час війни громадянство Росії може бути ознакою куди серйознішого злочину, ніж уже звичні для депутатів облради зловживання та розкрадання.

Колишній заступник Тетяни Єгорової-Луценко Богдан Мальований — громадянин РФ. Він приховав цей факт, коли призначався на посаду і якимось чином пройшов спецперевірку в СБУ. Ще до початку повномасштабного вторгнення народна депутатка Ірина Фріз оприлюднила його документи: паспорт, виданий в окупованому Севастополі, та водійські права, де місцем проживання Мальованого значився Ростов-на-Дону.

Але нічого не сталося. Ще пів року Мальований перебував на керівній посаді в облраді. 5 липня його начальниця ініціювала відсторонення заступника, і лише в 2023 році російського громадянина звільнили.

Автор: Олена Павленко

Джерело: KharkivToday