Реконструкція Харкова: як відбудовували міста Європи після руйнувань війни

У Харкові процес відбудови пошкоджених внаслідок ворожих атак будівель триває безперервно. За словами мера міста Ігоря Терехова, у 2024 році через атаки росіян було пошкоджено 2,600 житлових багатоповерхівок, приватних будинків, офісних будівель.

Загалом у Харкові з початку повномасштабної війни налічується близько 4,500 житлових будинків, які були тією чи іншою мірою пошкоджені внаслідок ворожих ударів. Загальні збитки, завдані Харкову росіянами сягають близько 10 млрд євро.

У квітні 2022 року стало відомо, що британський архітектор і дизайнер, лауреат Імператорської та Прітцкерівської премій Норман Роберт Фостер готовий долучитися до відновлення Харкова. Згодом, Харківській міський голова Ігор Терехов оголосив, що у міст розробляють новий генеральний план міста та планують будівництво нових мікрорайонів.

На початку 2023 року Ігор Терехов розповів, що спеціалісти, які працюють над новим генпланом Харкова, виходять із того, що населення міста становитиме близько 2-2,5 млн осіб.

За його словами, команда Фонду британського архітектора Нормана Фостера готує пілотні проєкти за п’ятьма напрямами (культурна спадщина, житловий сектор, промисловість, науковий квартал, річки та зелені зони). Зокрема, міський голова запевнив, що центр Харкова відновлюватимуть «із повагою до минулого».

«Центр Харкова буде відновлено з повагою до минулого. Крім того, цьому району буде надано нове життя завдяки новій знаковій архітектурній пам’ятці в наявні будівлі та редизайну ключових громадських місць з урахуванням їхньої історії», — розповів Терехов.

Крім того, за його словами, розробляють п’ять міських стратегій (транспортне, енергетичне, водне та природне середовище і перекроювання застарілих адміністративних районів Харкова).

Своєю чергою Фостер зазначив, що архітектори під час розроблення генплану виходять із того, що у Харкові важливо зберегти річки та зелені насадження, а також покращити мобільність, з’єднати пішохідні та велосипедні доріжки й створити такі транспортні мережі в усьому місті. Він наголосив також на важливості переходу до використання чистих джерел енергії.

Якою буде масштабна відбудова Харкова нам тільки належить побачить, бо війна, а разом з нею руйнування, триває. MyKharkov.info розповідає, як європейські міста відновлювалася після руйнувань Другої світової війни.

Лондон

Бомбардування Лондона та інших британських міст увійшло в історію під названою «Великий бліц».

«Бліц» на Лондон був оголошений актом відплати за нальоти на Берлін. Він розпочався в ніч із 6 на 7 вересня 1940 р. і нальоти тривали безперервно до 13 листопада 1940 р. силами від 100 до 150 середніх бомбардувальників.

Наймасштабніше бомбардування Лондона відбулося 7 вересня, коли понад 300 бомбардувальників атакувало ввечері й ще 250 — уночі. На ранок 8 вересня 430 жителів Лондона було вбито, а Люфтваффе випустило пресреліз, у якому заявило, що понад тисячу тонн бомб було скинуто на Лондон протягом 24 годин. Загалом у вересні 1940 року на Південну Англію було скинуто 7320 тонн бомб, у тому числі 6224 тонни було скинуто на Лондон.

29 грудня стався наймасовіший наліт на район лондонського Сіті. Безліч будинків було зруйновано, постраждав собор Святого Павла. Цієї ночі загинули близько 8 тисяч лондонців.

10 травня 1941 року Лондон зазнав останнього потужного авіанальоту. Виникло 2000 пожеж, і було зруйновано 150 водопровідних магістралей. Було сильно пошкоджено п’ять доків, 3000 людей загинуло та було поранено. У ході цього нальоту було сильно пошкоджено Вестмінстерський палац.

Усього в ході Лондонського бліцу понад 43 000 осіб загинули й близько 1,4 млн осіб втратили житло.

Після війни постраждалий Лондон почали досить швидко відновлювати. Архітектори з одного боку, зробили акцент на висотну житлову забудову, з іншого боку, створили нові міста-супутники, таким чином, розв’язавши житлову проблему як для самих лондонців, що залишилися без житла, так і нових жителів, які стрімко прибували до міста.

Одночасно архітектори нового Лондона почали розвивати зелені зони в центрі міста.

А ще в Лондоні й донині дуже люблять будувати досить оригінальні сучасні будівлі, та, як не дивно, всі ці конструкції зі скла і бетону органічно вписуються в архітектуру старого Лондона.

Читайте також: Забруднення річок, знищення лісів: екологічні наслідки російського вторгнення на Харківщині

Варшава

Стан столиці Польщі наприкінці Другої світової війни був критичним. Понад 90% будівель було знищено. Руйнування торкнулися не лише історичних і культурних пам’яток, а й житлового фонду. Більшість мешканців були змушені покинути місто.

Звучали пропозиції перенести столицю до менш зруйнованого міста, проте мешканці Варшави взяли ситуацію у свої руки. Після завершення війни вони почали повертатися до своїх домівок і власними силами відновлювати зруйновані будівлі. Масовість цього явища змусила місцеву владу ухвалити рішення про відбудову міста.

Для реалізації цього плану створили Бюро Відбудови Столиці, до складу якого увійшли як професійні архітектори й містобудівники, так і волонтери, які прагнули відродити своє місто.

Зважаючи на історичне значення Варшави та її архітектурну спадщину, було прийнято рішення про професійне відновлення міста. Проєкти створювалися на основі історико-архітектурних досліджень, а за ними відбудовувалися цілі вулиці. Жодне інше європейське місто не було відновлене з такою точністю.

Спершу волонтерські групи збирали уламки будівель і збережені декоративні елементи. Містяни сортували побиту цеглу та інші будівельні матеріали, які потім використовували для відновлення. Варшава значною мірою була відбудована з автентичних матеріалів.

На сучасному етапі реставрації зазвичай використовують архівні фотографії для відтворення оригінального вигляду споруд. Утім, під час відбудови Варшави таких матеріалів було обмаль. Ситуацію врятували художники, які ще до війни малювали міські пейзажі «з натури». Саме за їхніми роботами відновлювали цілі архітектурні ансамблі.

Дрезден

У складі НДР відновлення Дрездена проходило дуже повільно, хоча й із певним акцентом на збереження історичних пам’яток.

Туристам часто розповідають легенду про те, як після війни уламки історичного центру Дрездена ретельно зберігали, пронумеровуючи кожен камінь, щоб у майбутньому точно відтворити його автентичний вигляд.

Насправді ж більшість цих матеріалів була просто вивезена за межі міста, а залишки старої забудови знесені. Таким чином центр Дрездена розчистили для нових будівель, які відповідали радянському баченню «сучасної архітектури».

Відновлення історичного центру затягнулося на декілька десятиліть, і багато ключових споруд були відтворені лише після об’єднання Німеччини.

Гданськ

Портове місто Гданськ також зазнав значних руйнувань: усі визначні пам’ятки та інша забудова були знищені й спалені. Після війни постало питання, чи доцільно відновлювати місто. Розглядалася навіть ідея перенести порт до іншого місця. Утім, зрештою було вирішено відбудувати Гданськ.

На відміну від Варшави, де застосували науковий підхід до відновлення, у Гданську зосередилися на відтворенні лише найбільш значущих пам’яток. Решта забудови була спроєктована з акцентом на практичність.

Метою не було відтворення довоєнного вигляду будинків. Натомість створювали сучасні за тогочасними стандартами житлові будівлі зі зручними подвір’ями та простором для мешканців. При цьому архітектори прагнули зберегти атмосферу й дух історичної епохи.

Після тривалих обговорень було вирішено відновлювати місто в стилі XVIII століття.

Будапешт

На кінець Другої світової війни Угорщина залишалася одним з останніх союзників Гітлера, зокрема через її стратегічно важливі поклади нафти, що були критично необхідні для німецької військової машини. У зв’язку з цим Будапешт був перетворений на своєрідну фортецю, яка мала утримуватися до останнього.

У 1944–1945 роках місто зазнало масштабних руйнувань під час 50-денної облоги та подальшої битви радянських військ за нього.

Відновлення розпочалося одразу після завершення облоги. У перші роки основну увагу зосередили на розчищенні завалів і капітальному ремонті вцілілих будівель. Повоєнна реконструкція тривалий час залишалася вибірковою та несистемною.

Комуністична влада застосовувала політику «відмови від надмірностей», тому більшість будівель відновлювалися без відтворення цінних історичних деталей. Часто готові споруди критикували за невідповідність «соціалістичним цінностям».

Масштабне будівництво розпочалося пізніше, у період активної індустріалізації, коли до міста почався приплив нових мешканців. Пріоритетом стало типове проєктування, але водночас влада прагнула створювати розкішні соціалістичні «палаци для робітників».

Архітектори та містопланувальники знаходили натхнення у стилях минулих епох, і в 1950-х роках у Будапешті з’явилася значна кількість будівель у стилі ренесансу та класицизму, що цікаво контрастувало з загальними тенденціями модернізму.

Читайте також: Видатні культурні пам’ятки Харкова зруйновані росіянами під час повномасштабного вторгнення

Берлін

Наприкінці Другої світової війни авіація західних союзників і Червона армія практично зрівняли Берлін із землею. Для розчищення завалів було залучено близько 60 тисяч жінок, які працювали в обмін на їжу. Період тиші, що настав після битви за місто, німці назвали «Час нуль» — символ початку нової ери в історії Німеччини та її столиці.

Після капітуляції Берлін був поділений на чотири сектори, контрольовані США, Великою Британією, Францією та Радянським Союзом. Це відобразилося на архітектурі відбудованого міста: у Західному Берліні переважали сучасні стилі, що символізували прогрес і відновлення, тоді як Східний Берлін, підконтрольний СРСР, забудовувався панельними будинками, хрущовками та спорудами у монументальному стилі, які втілювали ідеї соціалістичної естетики.

Досі в Берліні можна побачити збережені руїни часів війни. Їх залишили навмисно, перетворивши на меморіали миру. Ці пам’ятки слугують нагадуванням про наслідки війни та закликом до збереження миру.

MyKharkov.info