У Криму — три україномовних медіа на майже 7000 зареєстрованих

У Києві відбувся круглий стіл «Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого Криму». Учасники, серед яких представники державних органів, громадських організацій та журналісти, обговорювали злочинні дії РФ проти української мови та освіти на тимчасово окупованому півострові. Про це повідомила Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. 

Участь у дискусії також взяв представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко. Він зосередив увагу на ситуації з українськими друкованими й онлайн-медіа, котрі залишаються практично «вимкненими» в окупованому Криму.

«Загалом у Криму за даними Мінюсту України було зареєстровано 6974 друкованих видання, з них у Севастополі — 440. Ми перевірили частину реєстру й з’ясували, що серед них немає й одного відсотка тих, які б видавалися українською мовою. Або хоча б заявляли про це», — заявив Володимир Ляшенко.

За його словами, за Законом України «Про медіа» на весь тимчасово окупований Крим сьогодні офіційно перереєструвалися лише три україномовних друкованих медіа: газета «Кримська світлиця», журнал «Чорноморська безпека» та спеціалізоване видання «Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І Вернадського». 

Представник акцентував, що саме друковані медіа стануть критично важливими під час деокупації Криму, бо вони можуть функціонувати без Інтернету чи в складних умовах зруйнованої інфраструктури. 

На зустрічі презентували нову книгу «Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)», яка пояснює, як українці на півострові формували свою ідентичність. Серед іншого на заході говорили про обмеження Росією права на навчання українською та кримінальні розслідування проти тих, хто в окупованому Криму порушує міжнародне право та права людини.

Як відомо, на базі Представництва Президента України в АР Крим створено Раду з питань когнітивної деокупації Криму, яка напрацьовує підготовку практичних кроків та заходів у межах Стратегії когнітивної деокупації Криму. До ради входять представники державних органів, депутати, науковці, правозахисники та фахівці у сфері комунікацій.

Фото: Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення