Загрози оточення і боротьба за ключові вузли: аналітик дав оцінку діям ЗС РФ на Донбасі

В умовах третього року війни в Україні російська армія зосередилася на просуванні в районі Покровська, прагнучи оточити українські війська і взяти під контроль стратегічно важливі вузли в Донецькій області. Операція ЗС РФ характеризується спробами обходу Покровська і виходу в тил української армії, що створює ризик нового оточення і подальшого погіршення ситуації для України. Однак з погляду військового мистецтва дії Кремля викликають у фахівців, м'яко кажучи, питання. Про ситуацію, що склалася на Східному фронті, йдеться в аналітичному матеріалі Defence24 від 16 січня.

Польський військовий експерт Міхал Брушевскі зазначає, що створення виступу на південному фланзі Покровського напряму, де окупаційні війська намагаються розширити плацдарм і розвинути наступ — це дурість керівництва ЗС РФ. Річ у тім, що якби Сили оборони України мали резерви, як у 2022 році, війська РФ опинилися б у катастрофічному становищі, ризикуючи бути оточеними українськими силами.

Однак виснаження української армії дає можливість противнику зберегти ініціативу, попри великі втрати, із загрозою створення котла. Аби купірувати прориви росіян, президент України Володимир Зеленський, за словами військкора Юрія Бутусова, вжив екстрених заходів, призупинивши формування нових бригад, щоб зосередити всі доступні резерви на діючих фронтах. Це рішення підтверджує критичну ситуацію на лінії фронту, де до бою залучені навіть технічні служби авіації.

Логіка російського наступу

За 2024 рік, продовжує Брушевскі, Росія просунулася на захід більш ніж на 30 кілометрів, хоча це і не є значним досягненням за мірками військової науки. Водночас ЗС РФ демонструє суттєвий прогрес на тлі попередніх кампаній. Проте успіхи окупантів досягнуті високою ціною: тільки на цій ділянці фронту втрати склали до 16-17 тисяч вбитими, що свідчить про жорстокі сутички та війну на виснаження.

Своєю чергою, втрати українських позицій в Авдіївці та Вугледарі відкрили шлях до ефекту доміно, що загрожував ключовим вузлам оборони. Однак українська армія, попри виснаження, змогла зупинити прямий наступ на Покровськ у листопаді 2024 року, змусивши російські війська перейти до спроб оточення міста. Така тактика вже призвела до локальних успіхів росіян, зокрема, падіння Селидового і Шевченка. Але українські захисники утримують оборону на південному напрямку, продовжуючи битву за Покровськ щонайменше до весни 2025 року, вважає експерт.

На північному фланзі цієї ділянки фронту ключовою точкою залишається Костянтинівка. Втрата цього логістичного вузла посилить тиск на українську оборону і може призвести до створення великого котла на Донбасі. Тому успіхи росіян у просуванні до Костянтинівки та в районі Торецька створюють серйозну загрозу для України, особливо на тлі обмеженості резервів.

Перспективи оборони

Майбутні бої за Покровськ і сусідні території стануть вирішальними для результату весняної кампанії, підкреслює польський аналітик. Несприятливі погодні умови дають українській стороні шанс утримувати оборону, однак виснаження резервів і необхідність перекидання всіх сил на східний фронт створюють стратегічні ризики для країни.

Але успіх ЗС РФ під Покровськом абсолютно неочевидний, оскільки війська противника все ще утримують у Торецьку Сили оборони. Однак теоретична втрата Костянтинівки створить на Донбасі жахливий привид величезного котла.

"Звичайно, росіяни не зможуть закрити такий великий котел, але сама його поява може знову викликати нервозність в обороні, як у випадку з Покровською операцією. Попри те, що диспропорція в резервах складається на користь Росії, Збройні сили РФ також відчувають кадрові проблеми, відправляючи екіпажі машин або операторів безпілотників у піші штурми. Це війна на виснаження", — підсумував Брушевскі.

Нагадаємо, 14 січня речниця 38-ї бригади морської піхоти Олена Солоніна повідомила, що на Покровському напрямку ситуація залишається напруженою: російські війська посилюють атаки, активно використовуючи керовані авіаційні бомби.