У четвер, 16 січня, 38 колишніх міністрів закордонних справ Латинської Америки опублікували маніфест, в якому йдеться про порушення міжнародного права та напади на суверенні території, що стали очевидними після вторгнення Росії в Україну. Про це повідомляє Голос Америки.
«Будь-який спостерігач може легко визнати, що ми є свідками колапсу міжнародного порядку», – попередили дипломати про «крах міжнародного порядку», встановленого після Другої світової війни, і наполягають на необхідності відновлення провідної ролі регіону в глобальних справах.
«Перш за все, ми засуджуємо атаку на принцип недоторканності території, яку розпочав Володимир Путін своїм нищівним вторгненням в Україну. Неприйнятно, щоб постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй почав завоювання сусідньої країни в колоніальній війні», – йдеться в маніфесті.
33 former foreign ministers signed a manifesto denouncing the current attack on international law: "It is not acceptable for a permanent member of the UN Security Council to launch a colonial war of conquest against a neighbouring country.” pic.twitter.com/tSdLTyXXyx
— #AGUANTAUCRANIA 🇺🇦 (@AguantaUcrania) January 17, 2025
Ексміністри також зазначили, що Україна бореться за свою незалежність і повинна мати потужну підтримку Латинської Америки.
«Ми сподіваємося, що Сполучені Штати продовжать свою допомогу Україні, незважаючи на її зусилля з припинення цієї війни. Ми засуджуємо напад на права людини та міжнародне гуманітарне право, незамінну правову основу для захисту цивільних осіб у збройному конфлікті, як ми бачили в російській кампанії навмисних нападів на громадян по всій Україні», – йдеться у повідомленні.
Окрім російської агресії, маніфест засуджує порушення прав людини й міжнародного гуманітарного права під час вторгнення в Україну, конфлікту в Газі, терористичних атак ХАМАСу та насильства в Судані.
У межах домовленості Велика Британія розширить програму підготовки українських військових, розвиватиме співпрацю у сфері далекобійного озброєння та створенні зброї. Серед інших пунктів – посилення економічного й торговельного співробітництва, а також у сфері енергетики, правосуддя, науки тощо.
«Главком» опублікував повний текст документа.