Герой України Ігор Кондратевич про кадровий потенціал ЗСУ: «Молодих нема»

В Україні зараз війна здебільшого не добровольців, а мобілізованих. До того ж бойових командирів на всіх не вистачає через великий розмір армії. Про це в інтервʼю «Главкому» розповів професійний військовий, який брав участь у звільненні Херсона, Герой України Ігор Кондратевич.

За його словами, багато людей свої перші знання отримують на тренуваннях, на полі бою, а не в навчальних закладах. Відповідно, є новоприбулі люди в армії без бойового досвіду, яких призначають на посади командирів взводів, командирів рот, оскільки командирів бойових на всіх не вистачає через великий розмір армії.

«Тобто, у багатьох підрозділах командири рот, командири середньої ланки – це люди, які не вчилися у ніяких військових інститутах, вони лише закінчували військові кафедри. От їх і призначають на керівні посади. Це є в багатьох бригадах морської піхоти, у сухопутній піхоті так само, у десантно-штурмових військах так само», – розповів Кондратевич.

Герой України зазначив, що зараз є багато військових, які отримали звання молодшого лейтенанта вже під час великої війни і були підвищені на посадах. Вони, за його словами, розуміють, що таке поле бою, що таке війна.

«Вважаю, що це правильний підхід, коли довіряють, підвищують до керівників підрозділів тих, хто не з чуток, не з теорії знає про війну. Але можуть бути і інші приклади. Військовий, який чотири роки провчився в одеській Військовій академії, має одразу офіцерське знання молодшого лейтенанта. А військовий, допустимо сержант, який у військових навчальних закладах не вчився, але отримав звання того ж молодшого лейтенанта вже під час великої війни. І він може мати набагато більше досвіду через те, що працював на війні уже три роки», – пояснив військовий.

Кондратевич наголосив, що у війську має бути повага до командирів без досвіду бою, і потрібно допомагати таким людям.

«Звичайно, можна відразу того молодого лейтенанта, який прийшов з цивільного життя, заклювати, сказати, що він ніде не воював, ми не будемо тебе слухати, саботувати. Але ж наша головна ціль – вигнати з країни ворога, а не конфліктувати. І ми маємо одне одного підтримувати, допомагати, розвиватися, рухатись в правильному напрямку. Не від хорошого життя до армії приходять командирами люди без бойового досвіду», – переконаний Герой України.

Військовий розповів, що у його підрозділі дуже багато старших людей, які підлеглі, а в управлінні роти є люди, яким по 45-55 років.

«Вони багато повоювали і прекрасно розуміють, для чого вони сьогодні тут перебувають. Якщо говорити про середній вік у нас, то це десь 40 років. Молодих мало», – підсумував Кондратевич.

Ігор Кондратевич – професійний військовий родом з Миколаївщини. У 18 років, після закінчення коледжу, підписав контракт зі Збройними силами. Брав участь в АТО неподалік Маріуполя. Після цього, влітку 2016 року вступив до Військового інституту танкових військ у Харкові. На факультет військової підготовки, спеціальність – РХБЗ (війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту), вивчився на військового хіміка. У 2021 році закінчив навчання, у званні лейтенант продовжив свій шлях військового.

У 2023 році був командиром взводу РХБ-розвідки, також виконував завдання як вогнеметник. Потім я подався у 137-й окремий батальйон військової піхоти на посаду заступника командира штурмової роти десантників. Після цього пішов на підвищення, перевівся до 35-ї бригади, став у ній командиром першого батальйону другої роти морської піхоти.

14 жовтня 2023 року старший лейтенант Ігор Кондратевич командував підрозділом у складі десантно-штурмової роти. Тоді разом з побратимами вони успішно форсували річку Дніпро та висадилися у населеному пункті Кринки, що на Херсонщині.

Раніше Герой України оцінив підготовку військових у країнах-членах НАТО. «Скажу вам суто свою особисту думку. Будь-яка підготовка в країнах-членах НАТО доволі слабка порівняно з тією підготовкою, яку можуть організувати наші війська для наших підрозділів. Я суджу за тим, що сам бачив і бачу на місці ведення бойових дій», – заявив Герой.

Кондратевич це пояснює тим, що війська країн-членів НАТО не брали участі в таких масштабних бойових діях, які зараз є в Україні, тому в них «об’єктивно немає великого досвіду». Або ж, це невеликий досвід якихось локальних воєн, додає військовий.