Китай розширює свою присутність в Антарктиді: будує вже п'яту наукову станцію

Китай розширює свою присутність в Антарктиді, території, захищеній від військового використання та економічної експлуатації міжнародними угодами. Нещодавні супутникові знімки показують нещодавній прогрес будівництва нової китайської дослідницької станції Циньлін. Про це пише NZZ.

Циньлін площею близько 5300 квадратних метрів є другою за величиною дослідницькою станцією на крижаному континенті. За даними китайського уряду, її використовують у наукових цілях. На Заході минулого року вже вказували на інші можливі мотиви будівництва. Крім інтересу до сировини, для Китаю можуть мати особливе значення геополітичні та геостратегічні міркування, а також доступ до морських шляхів.

Циньлін — п'ята антарктична дослідницька станція Китаю. Супутникові знімки, зроблені в грудні 2024 року, тепер показують розширення інфраструктури спірного дослідницького центру. Там побудували щось, що нагадує посадковий майданчик, а також там будується ще одна велика будівля.

Поки неможливо чітко визначити, що саме будує Китай, але вони явно прискорилися. Бо в південній частині майданчика очистили велику територію, де явно збираються збудувати пірс і причал для кораблів.

Публічно доступні документи планування Інституту полярних досліджень Китаю та Університету Тунцзі дають глибше уявлення про запланований проєкт будівництва і майбутній загальний план антарктичного проєкту.

Присутність Китаю в Антарктиді в жодному разі не є новиною. КНР побудував свою першу дослідницьку станцію 1985 року, лише через два роки після приєднання до Договору про Антарктику 1983 року. Цей договір регулює мирне наукове використання і дослідження континенту і покликаний запобігти як мілітаризації, так і територіальним претензіям. Проте різні держави мають територіальні претензії на частини Антарктиди, причому на найбільшу територію претендує Австралія. Китай є однією з договірних держав.

Усім партнерам за Договором про Антарктику дозволено залишатися на континенті в дослідницьких цілях, і багато країн також створили там дослідницькі станції — у стратегічно важливих місцях.

Хоча Договір про Антарктику забороняє військові навчання, він дозволяє використовувати військову логістику і персонал з метою наукових досліджень. З цієї причини багато країн, зокрема Австралія і США, регулярно використовують військово-транспортну авіацію і технології подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. До них належать, наприклад, наземні станції для супутників, де є підозра, що вони, крім зв'язку з власними супутниками, можуть також збирати інформацію для військових або геополітичних цілей, що робить їхнє використання спірним.

Залишається незрозумілим, чи переслідує Китай військову мету своєю довгостроковою експансією в Антарктиді, тобто чи виходять інвестиції за рамки суто наукових цілей. Однак Китай затвердив свій вплив в Антарктиді, побудувавши сучасні дослідницькі центри. Це відкриває для країни можливість відігравати важливу геополітичну роль у регіоні в майбутньому.

У деяких повідомленнях йшлося про те, що Китай готувався до розвідки і видобутку сировини за допомогою Циньліна. Давно відомо, що в Антарктиді є родовища різних металів, а також поклади викопного палива, такого як вугілля, природний газ і нафта. Однак видобувати їх занадто дорого, до того ж це заборонено. Циньлін, ймовірно, стане в пригоді, наприклад, для китайської супутникової навігаційної системи Beidou, яку створюють для конкуренції з GPS, Galileo і Глонасс. Beidou потрібні наземні станції по всьому світу для підвищення точності системи. Додаткова база в Антарктиді була б дуже зручна для Китаю.

Нагадаємо, раніше військові експерти припустили, що Китай всерйоз готується до вторгнення на Тайвань. У КНР будують спеціальні десантні баржі, єдине мислиме призначення яких — перекидання техніки Народно-визвольної армії на тайванське узбережжя в рамках повномасштабного вторгнення.