На фронті загинув оператор ТСН Руслан Ганущак: спогади колег та побратимів

На фронті загинув оператор ТСН Руслан Ганущак. Колеги та побратими згадали про нього.

У Курскій області загинув колега, воїн і телеоператор ТСН Руслан Ганущак. З перших днів повномасштабної війни Руслан знімав фронтові сюжети, а з початком Харківського наступу - надів військовий однострій і долучився до 92-ої бригади.

Близький друг Руслана, кореспондент Андрій Цаплієнко - про шлях Героя і про те, ким був Руслан для всієї команди ТСН.

Найстаріша американська програма "60 хвилин" знімала матеріал про роботу журналістів на війні. Одним з героїв матеріалу був Руслан Ганущак. Телеоператор і документаліст, який відклав свою камеру в бік і пішов воювати на фронт.

"Я звик працювати по ту сторону камери, і фіксувати всі події, які відбуваються по ту сторону кадру. Але тепер я маю нагоду бути безпосереднім учасником і відчувати все те, що відчували герої моїх сюжетів і фільмів, про яких я знімав це все", - говорив Руслан Ганущак.

Андрій Цаплієнко згадує, що разом з Русланом Ганущаком він потрапляв під обстріл.

"Фіксували російські воєнні злочини. Шукали точки, в яких окупанти проривали український кордон. Він врятував мені та іншим колегам життя, коли першим почув свист ракети і встиг вигукнути - "Лягай", - каже Андрій Цаплієнко.

"Це були касетні боєприпаси. Навколо нас все розривалося. Всі відразу лягли по команді", - пригадував Руслан Ганущак.

Насправді його війна почалась не в лютому 2022 року, а значно раніше. Сергій Нігоян - перша жертва розстрілів на Майдані. Кадри, зняті Русланом для 1+1.

"А це наша перша зустріч з ним. В Маріуполі. Рівно десять років тому. Руслан Ганущак – прес-офіцер тоді ще батальйону "Азов", - пригадує Андрій Цаплієнко.

"Два дні в Іловайську" та "Брат за брата" - фільми Руслана, зняті з "азовцями" показали на Заході, і вони першими пробили стіну інформаційної блокади та почали руйнувати створений російською пропагандою міф про нацистів в "Азові".

Він вважав, що зробив замало для України і напередодні Харківського наступу, у вересні 2022, вирішив, що має повернутися до війська. Звільняючи Харківщину, 92-а бригада рухалась вперед, а разом з нею і Руслан.

Згодом Руслан потрапив до хлопців, яких називав своєю другою родиною. Підрозділ ударних безпілотних систем "CODE 9.2". І в цьому підрозділі він сів за кермо броньованого позашляховика – щодня вивозив операторів дронів на позиції. Робив все, що від нього залежало, щоб кількість виїздів на передову дорівнювала кількості повернень.

Командиром Руслана став герой одного з наших сюжетів.

"Я з Русланом познайомився в 2022 році, коли ви до нас приїжджали на інтерв'ю. Дуже непересічна людина. З ним завжди було про що поговорити. І, коли він прийшов до нас в підрозділ, я запросив його на каву. Ну, класний дядька, чесно", - каже "Владислав", військовослужбовець підрозділу "CODE 9.2", побратим Руслана

"Завжди, завжди, я зробив каву, так собі, а так йому, він такий: "Ну, за перемогу!" Він постійно про це казав. Він постійно говорив, що перемога буде, і що це буде наша перемога", - каже "Ігор", військовослужбовець підрозділу "CODE 9.2", друг Руслана.

З підрозділом "CODE 9.2" Руслан зайшов на територію Курської області.

"Знаєте, йому реально це було потрібно, як і всім в нашому підрозділі, тому що ми зібралися тут не просто так", - каже військовий "Владислав".

"Завжди тільки про перемогу слова, що все буде добре, і все скоро закінчиться", - каже "Ігор".

Кілька днів тому, так і дочекавшись хороших новин, Руслан не повернувся з передової.

"Спочатку прилетіла одна FPV, ми задавили РЕБом, потім інша, ми задавили РЕБом. Прилетіла ще одна FPV та влучила в зад машини їхньої", - каже "Олександр".

Цей хлопець - Олександр, оператор безпілотника "Вампір", був поруч з Русланом.

"Побачив все це, як підірвався "Хамер" Руслана. Я не міг зібратися з думками. Не міг навіть команди дати", - каже "Олександр", військовослужбовець підрозділу "CODE 9.2", побратим Руслана.

В той жахливий день Руслан був не один, хто загинув на Курщині.

"Це були чудові люди. Кожен з них був чудовою людиною. Після втрат близьких людей я розумію, що все роблю правильно", - каже "Олександр".

"Помститися за них. Такий має бути настрій. Вони що хотіли, то мають отримати. Бо не ми почали", - каже "Ігор".

Клята війна забирає найкращих. Але тільки завдяки таким світлим і талановитим, як Руслан, наша країна може зберегти шанс на майбутнє. А, значить, хтось повинен продовжити їхню місію.

"Ми маємо жити стільки, скільки нам написано. Тут дивуйся не дивуйся. Якщо ти маєш виконати якусь місію в цьому житті, то не має значення, як ти, ризикуєш чи не ризикуєш", - говорив Руслан Ганущак.