ШІ-зброя ЗСУ та рої дронів: якою буде оборонка майбутнього і чи можлива війна без людей

Штучний інтелект стрімко змінює характер сучасної війни, впроваджуючи технології, які ще кілька років тому здавалися фантастикою. У 2024 році такі інновації стали визначальними для оборонної сфери, зокрема, через інтеграцію машинного зору в дрони та наземні платформи. Ці розробки дозволяють значно підвищити ефективність і точність на полі бою, автоматизуючи складні завдання наведення та аналізу. Особливу роль відіграють українські компанії, що активно працюють над створенням як автономних бойових систем, так і платформ, здатних дистанційно виявляти загрози.

Проте питання розвитку таких технологій не лише про прогрес, а й про виклики. Як забезпечити їхню безпеку, уникнути зловживань і регламентувати використання? Що чекає оборонну сферу у 2025 році? Від повноцінних "роїв" дронів до перспектив повністю автоматизованих бойових систем – ці питання вже зараз формують порядок денний як для України, так і для світової спільноти.

24 Канал поговорив про ШІ-озброєння, його вплив на розвиток війни проти України та майбутнє війн з Олександром Борняковим, заступником міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

Які тенденції в ШІ в оборонній сфері були у 2024 році та на що можна очікувати у 2025-му

У 2024-му все розвивалося навколо наведення на основі машинного зору, одного з видів штучного інтелекту, розповідає Олександр Борняков. Ця технологія дозволяє дронам та наземним роботам автоматично наводитися на ціль після захоплення її оператором та точніше вражати об‘єкти на полі бою.

За його словами, держава уже почала закуповувати такі дрони та тестувати їх.

Паралельно з дронами машинний зір інтегрують у наземні роботизовані платформи. Є автоматизовані турелі, які наводяться на цілі на певному периметру і працюють по заданому сектору.

Минулого року також почалася розробка дронів-перехоплювачів, які можуть утримувати курс на рухомій цілі, наприклад ворожому безпілотнику, й атакувати її.

Паралельно з інтеграцією штучного інтелекту в "залізо" зберігається тренд на розробку інформаційних систем на базі ШІ. Штучний інтелект допомагає дистанційно виявляти міни, збирати та аналізувати дані з поля бою і відстежувати російську пропаганду,
– додає Борняков.

Мовиться про об'єднання не лише дронів, а й наземних і літальних апаратів. Це будуть не лише FPV, а й дрони-розвідники, що комунікуватимуть з наземними платформами, каже заступник голови Мінцифри.

Дрони інформуватимуть наземні платформи про цілі, непомітні для роботів через особливості рельєфу. Далі платформа буде рухатися в заданому напрямку або самостійно наводитися на об'єкт. При цьому дрони в повітрі розподіляють між собою цілі та діють автономно в межах певного квадрата.

У 2025 очікуємо, що в Україні з‘являться повноцінні системи для об'єднання дронів в групи – "рої". У нас вже є такі розробки, проте зараз вони групують 10 – 15 дронів. У перспективі це може бути близько 100 "пташок"

Хто працює над ШІ-озброєнням

На сьогодні 90% таких технологічних розробок – від українських виробників, каже Борняков. Зараз на платформі кластера Brave1 зареєстровано понад 200 розробок від понад 70 розробників. Понад 70 рішень вже застосовуються військовими.

Олександр Борняков / Фото надане 24 Каналу Мінцифри

Водночас долучаються й іноземні розробники. Чимало готових розробок пропонують німецькі партнери. До прикладу, систему для коригування артилерійського вогню на основі штучного інтелекту. Завдяки машинному зору вона порівнює стан цілі до та після ураження. Ще одна німецька компанія створила дрон-перехоплювач, здатний вражати об'єкти в тривимірному просторі – коли рухається і дрон, і його ціль.

Борняков також наводить приклад американського виробника, який працює над системою дронів, що дозволяє одночасно керувати кількома "пташками". Оператор може відправити кілька дронів на виконання місії, а якщо втрачено звʼязок з одним БпЛА – запустити інший.

Чи потрібна регуляція штучного інтелекту

У світі дедалі частіше постає питання регуляції штучного інтелекту. Однак використання ШІ в зброї переважно не підпадає під жодні регулювання, адже насамперед ШІ – це "софт", пояснює Олександр Борняков. Вже потім він інтегрується в дрони та роботів.

Мінцифри відповідає за формування політики у сфері штучного інтелекту. Зараз ми готуємо "цивільні" компанії до регулювання цієї технології – публікуємо рекомендації, допомагаємо тестувати продукти на предмет безпечності для людини, скоро запускаємо Sandbox для блокчейн- та ШІ-стартапів. Але військова сфера поза регулюванням. Поки триває війна, ми даємо можливість цим технологіям йти вперед,
– пояснює співрозмовник.

Борняков прогнозує, що в майбутньому оборонні технології на базі ШІ все ж доведеться регулювати, щоб убезпечити цивільне населення. Мовиться про озброєння, що може винищувати об'єкти в певному квадраті та шукати й атакувати ціль за конкретними параметрами, як-от: голос та обличчя людини чи номерні знаки авто.

Крім цього, штучний інтелект здатний природно відтворювати голос реальної людини. Цим активно користуються шахраї для виманювання грошей чи інформації. Наприклад, ви можете отримати дзвінок від нібито друга чи члена сім'ї, але насправді це якісно зроблена імітація, натренована на даних цієї людини,
– пояснює заступник голови Мінцифри.

"Це підводить до питання відповідальності. Коли шахрай діє вручну, його знаходять і притягують до відповідальності. Але в разі автоматизованих скриптів ситуація ускладнюється: кого карати – розробника програмного забезпечення чи оператора сервера?" – запитує Борняков.

Важливо! Мінцифра активно працює з бізнесом щодо відповідального використання штучного інтелекту.

Нещодавно 14 провідних IT-компаній підписали Добровільний кодекс поведінки, погодившись безпечно використовувати ШІ у своїх продуктах. Проте очевидно, що потрібні детальніші зміни до кримінального законодавства, що враховуватимуть нові реалії. Важливо визначити, як саме шукати винних у таких випадках і як покладати на них відповідальність.

Чи стане можливою війна без людей

У науковій фантастиці часто зображали війну, в якій люди безпосередньо не беруть участі, – така собі війна роботів. Утім, подібний сценарій Борняков не вважає фантастичним. Такі технології, за його словами, вже існують, проте їх ще до кінця не відтестували.

Співрозмовник прогнозує, що в майбутньому створюватимуть периметри, повністю захищені машинами. Все, що спробує потрапити туди танками, літаками, гелікоптерами, буде знищуватись.

Такі системи матимуть потенціал, порівняний з можливостями "людських" підрозділів. Проте їхня ефективність значною мірою залежить від низки факторів: умов місцевості, погоди, рівня забезпечення тощо.

Наприклад, авіаційні системи вразливі до несприятливих погодних умов, які суттєво впливають на роботу ШІ, розповідає Борняков. Наземні платформи теж мають свої обмеження, пов’язані з особливостями рельєфу та перешкодами. Технології поступово стають кращими – автономні платформи вже можуть об'їжджати перешкоди, як-от дерева, або знаходити шляхи через вибоїни та яри. Але дієздатність цих мереж дронів залежить від зв’язку.

Саме тому паралельно з удосконаленням дронів і роботів триває робота над створенням систем, яким не загрожує радіоелектронна боротьба (РЕБ).

Борняков прогнозує, що повністю автоматизовані бойові системи можуть з'явитися протягом п'яти років.

Як війна проти України вплинула на ШІ в озброєнні

До початку повномасштабної війни в Україні питання використання штучного інтелекту в обороні не було серед пріоритетів, каже Борняков. На зустрічах в НАТО, які відбувалися два роки тому, ця тема лише починала обговорюватись, у партнерів не було готових рішень.

Якби не воєнні дії в Україні, використання штучного інтелекту у військовій сфері могло б розпочатися лише через кілька років. До великої війни серед генералів не було серйозних розмов щодо практичного використання ШІ, наприклад, для охорони периметрів. Ніхто не вірив у такі технології,
– вважає Олександр Борняков.

На сьогодні вже існують проєкти, які фінансуються і підтримуються на рівні досліджень та розробок (R&D). Організації почали приділяти більше уваги впровадженню ШІ у військову сферу.

Як під час Першої світової війни кулемет поховав кавалерію як рід військ, так і нові технології замінять старі методи, переконаний Борняков. Дрони вже змушують військових переглядати стратегії й тактики ведення війни. Чим далі, тим цей вплив буде суттєвіший.