Тренди психологічного стану медійників у 2024 році — втома та адаптація. Річне опитування ІМІ

Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

У 2024 році в українських медійників залишався високий рівень стресу*, але водночас зросла адаптація до умов війни. За даними підсумкового щорічного опитування ІМІ, 62,5% журналістів зазначали, що пристосовуються до ситуації та не втрачають здорового глузду. Це позитивний показник, який може свідчити про стійкість українських медійників, навіть якщо умови залишаються вкрай важкими.

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації 1–17 грудня 2024 року. В опитуванні взяли участь 120 журналістів з усіх регіонів України**.

Опитування показало, що стрес залишався домінантним фактором у 2024 році.  

58,3% опитаних медійників зазначили, що відчувають постійну втому (майже на тому самому рівні, що й у 2023 році, – 59%). Проблеми зі сном турбують 50,8% респондентів, що трохи більше в порівнянні з 2023 роком (48%), і це найбільший показник з початку повномасштабної війни. Для порівняння: за підсумками 2022 року про проблеми зі сном заявляли 32,2% опитаних медійників***.

Серед інших ключових психологічних показників журналістів за підсумками 2024 року:

• Проблеми з концентрацією. 43,3% журналістів відзначили складнощі у фокусуванні, що на 5,7% більше, ніж торік.
• Дратівливість. Цей показник практично незмінний за всі три роки великої війни – 34,2% (35% – 2023-й, 33,8% – 2022-й). 
• Розлади харчової поведінки. Про постійні переїдання або відсутність апетиту заявляють 19,2% опитаних медійників, а це на 9% більше в порівнянні з попереднім роком.
• Збільшується (20,8%) рівень фізичних виявів стресу, таких як головний біль або біль у серці. 

Ці фактори вказують на те, що війна створює постійне напруження, яке важко компенсувати навіть за умов адаптації.

Позитивна тенденція, що простежується в опитуванні, – на 16%, у порівнянні з попереднім роком, зменшилася частка опитаних журналістів, що не дозволяють собі відпочивати. Водночас 28,5% респондентів заявили, що не мають права і часу відпочивати зараз, коли потрібно працювати. 

Також зменшилася частка журналістів, які відчувають депресію або безнадію. У 2024 році цей показник становив 20,8% в порівнянні з 35% у 2023 році. Це також може свідчити про адаптацію медійного середовища до реалій і відмову від завищених очікувань. 

Водночас у медійного середовища тривало у 2024 році зниження віри в перемогу. Якщо 2022 року цей показник становив 72,4%, то 2024 року – лише 20,8%. Втрата оптимізму стає одним з факторів, що потребує додаткової уваги до психоемоційного стану журналістів.

Що допомагає медійникам триматися?

Журналісти назвали головні фактори, які допомагають їм триматися***:

• Час із сім’єю, дітьми та домашніми тваринами – про це заявили 52,5% опитаних. Цей показник постійно збільшується за три роки війни.
• Улюблена справа чи хобі – 40% опитаних журналістів.
• Волонтерство та донати на ЗСУ –  37,5% респондентів.
• Регулярний відпочинок – 33% медійників.

Крім того, відвідування психотерапевтів зросло до 21% порівняно з 15,7% у 2023 році. Спостерігається також помірне зростання використання антидепресантів – цей показник 2024 року становив 13%.

*Опитування охоплювало питання щодо пережитого емоційного досвіду. Це питання було внесено з метою розуміння, з якими психологічними труднощами доводиться стикатися під час роботи журналістам. Респондентів просили вказати, чи відчували вони певні емоційні стани з переліку показників для вияву депресивного стану, який використовує Американська асоціація психіатрів та Національна служба з охорони здоров’я Великої Британії. У керівництві з діагностики та статистичного обліку психічних розладів – четвертого видання – вказується, що особа, яка відчуває п’ять та більше симптомів з цього переліку перебуває в стані депресії. Оскільки ми не можемо використовувати дані цього дослідження для діагностування, ми можемо використати ці дані під час тренінгів, на семінарах, для надання спільноті журналістів-фрилансерів знань для виявлення важливих індикаторів, за якими можна відстежувати власний емоційний стан та обізнаність щодо психологічних травм. 

**Дослідження проводилося методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів – журналістів і редакторів, що працюють. Усього було отримано 120 відповідей від медійників з усіх регіонів України. З них 72,5% жінок, 27,5% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%. Дослідження проводилося протягом 1–17 грудня 2024 року. 

***Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.

Колаж: ІМІ