Майже чотири роки тому "Євро.
Правда" спрогнозувала, що відсутність запрошення українського президента на інавгурацію лідера США викличе чергову хвилю "зради" в інформаційному просторі.
Так сталося і цього разу, хоч і в менших масштабах.
Від авторитетних експертів довелось навіть чути про "слабкість української дипломатії", яка не змогла добути запрошення для Зеленського на інавгурацію.
У 2021 році "Євро.
Правда" посилалася на дуже простий аргумент, який би спростував подібні твердження.
Річ у тому, що від самого початку церемоній інавгурації президентів на них ніколи не був присутній іноземний лідер.
Натомість держави були представлені на рівні послів або інших дипломатичних представників.
Але президентство Дональда Трампа, цілком підтверджуючи ексцентричність його натури, порушує і цю традицію.
Інавгурацію 47-го президента США (який, так склалося, є водночас і 45-м президентом США) справді спостерігатимуть у Вашингтоні наживо кілька лідерів.
Важливо одразу наголосити: їх буде небагато, і не всіх запрошених ми побачимо 20 січня.
Чи може серед них бути Володимир Зеленський?.
Сам глава держави висловлював зацікавленість у тому, щоб приїхати, але тільки за наявності запрошення.
Але станом на зараз такого запрошення немає, тож, схоже, Зеленського 20 січня у Вашингтоні не буде.
Наскільки це критично і в якій компанії може опинитись президент України, якщо опиниться серед почесних гостей Трампової інавгурації – читайте далі.
Програма на 20 січня.
Перш за все, варто уточнити, що складання присяги новим президентом США – це центральна подія його інавгурації, але далеко не єдина.
День інавгурації американського президента, який припадає на 20 січня наступного року після виборів (або 21-го, якщо 20-те – це неділя), складається з низки урочистих заходів – як публічних, так і приватних.
Приміром, у випадку Дональда Трампа інавгураційний понеділок почнеться зі служби в історичній Єпископальній церкві Святого Йоанна на площі Лафаєтт у Вашингтоні, за чим настане прийняття в Білому домі та перші музичні виступи на Західній галявині Капітолія.
Основна подія – складання присяги обраним президентом США, після чого він приступає до виконання своїх повноважень – відбувається рівно опівдні 20 січня (19:00 за Києвом) навпроти Капітолія.
Сама по собі це не надто видовищна подія: спершу майбутній віцепрезидент Джей Ді Венс, а потім і сам Трамп повторюють текст присяги, закріплений у Конституції.
Традиційно їх у цьому процесі супроводжуватиме голова Верховного суду США.
І все – Сполучені Штати на наступні чотири роки отримають нових президента та віцепрезидента.
Після цього Трамп виголосить програмну промову – за якою, певна річ, пильнуватимуть у світі, оскільки він має викласти основи політики США на наступні чотири роки.
А далі – підписання офіційних документів у Капітолії, офіційний ланч (це все непублічні заходи), парад від Пенсильванія-авеню до Білого дому (його можуть подивитися буквально всі охочі) та три інавгураційні бали по всьому Вашингтону (і Трамп, як очікується, побуває на всіх трьох).
Отримати чи купити запрошення.
Одразу варто попередити: якщо ви щойно вирішили піти на інавгурацію Трампа, то запізнилися.
Присутніх під час складання присяги майбутнім президентом США можна поділити на три групи: ті, хто там має бути за традицією; ті, хто має особисті VIP-запрошення; і ті, хто отримав запрошення від членів Конгресу.
До першої категорії можна віднести чинного президента й віцепрезидента США, колишніх президентів, членів Конгресу, а також голову Верховного суду, що зазвичай приводить майбутнього лідера до присяги.
У 2021 році Трамп порушив цю традицію та демонстративно не прийшов на складання присяги Джо Байденом.
Але сам Байден і перша леді Джилл, а також віцепрезидентка Камала Гарріс і другий джентльмен Даг Емгофф, як очікується, на інавгурації Трампа будуть.
Так само прийдуть до Трампа і колишні президенти США Барак Обама, Джордж Буш-молодший і Білл Клінтон.
Що ж стосується Конгресу, то варто очікувати, що демократів серед них практично не буде.
Окрім традиційних гостей інавгурації, організатори – офіційно він називається "Обʼєднаний комітет Конгресу з питань церемоній інавгурації" (JCCIC) – можуть розіслати VIP-запрошення як на складання присяги, так і на інші непублічні заходи.
Цього року за ці запрошення тривала справжня боротьба.
Річ у тім, що JCCIC також відповідальний за збір коштів на оплату витрат на інавгураційні заходи.
І лише на початок січня комітет зібрав рекордні 170 млн доларів (для порівняння: вісім років тому на інавгурацію Трампа зібрали 107 млн доларів), причому інколи суми індивідуальних пожерти перевищували 1 млн доларів.
Імовірно, щедрі пожертви робили з розрахунку отримати VIP-запрошення.
Але їх уже не залишилося.
І, знову-таки, JCCIC може роздавати такі запрошення на власний розсуд і без урахування пожертвуваної суми.
Тим не менш, серед VIP-гостей інавгурації Трампа – незвичайно велика кількість мільярдерів.
Окрім Ілона Маска, біля Капітолія ми також побачимо Марка Цукерберга, Джеффа Безоса, виконавчого директора Tik.
Третій шлях потрапити на інавгурацію відкритий лише для американських виборців.
JCCIC роздав понад 220 тисяч квитків конгресменам, які мають право віддати їх виборцям у своїх округах.
Принцип роздавання цих квитків кожен член Конгресу визначає на власний розсуд.
Одні розігрують їх у лотерею, інші – роздають їх за принципом черговості (тобто хто перший замовив, той і отримає).
Важливий момент: ці квитки – безкоштовні, й отримати їх можна тільки особисто.
Зважаючи на це, варто дещо скептично сприймати заяви іноземних (і українських теж) політиків, які говорять, що їх "запросили" на інавгурацію президента США.
Адже ніхто не забороняє перебувати у Вашингтоні 20 січня та подивитися на складання новим президентом присяги здалеку.
Але от квитки-запрошення на місця біля Капітолія все ж отримує порівняно вузьке коло осіб.
Щоправда, як і завжди в подібних випадках, коли попит перевищує пропозицію, –.
у США існує "тіньовий ринок" перепродажу квитків на інавгурацію.
Наприклад, журналісти знайшли в інтернеті оголошення, де пропонують купити чотири перепустки за 500 доларів.
Але і тут є виняток: чинним і колишнім конгресменам США, які й так будуть на інавгурації, ніхто не забороняє особисто запросити обмежену кількість людей.
Причому в деяких випадках вибір гостей може викликати здивування.
На підставі цього листа адвокат Тейлора клопотав суд відпустити клієнта, який у цей час перебуває на випробувальному терміні.
Або інший приклад: конгресмен Джо Вілсон, відомий гострою критикою нинішньої грузинської влади, запросив на інавгурацію Саломе Зурабішвілі, яку опозиція Грузії визнає чинною президенткою, і делегацію опозиційних політиків.
До слова, про іноземних лідерів – тут Дональд Трампа підготував маленьку "революцію".
Трамп ламає традиції.
З 1874 року, відколи Державний департамент США веде перелік присутніх іноземних гостей на інавгурації президентів, її не відвідав жоден іноземний лідер.
Навіть якщо глава іноземної держави і був у Штатах у період інавгурації (а таке траплялося аж 31 раз за 150 років), на саму інавгурацію його не запрошували.
Понад те, у 2009 році Державний департамент у листі до іноземних дипломатичних представництв прямо написав, що запрошення на інавгурацію не стосується їхніх лідерів.
Тому традиційно – варто підкреслити, саме традиційно – іноземні держави на інавгурації Трампа представляють керівники посольств або інші високопоставлені дипломати.
Проте у 2025 році Дональд Трамп вирішив із цією традицією порвати.
Він надіслав запрошення низці глав іноземних держав.
Причому перелік цих лідерів не залишає сумніву: обирали їх за принципом особистого знайомства чи ідеологічної близькості з майбутнім президентом США – або ж суто з політичного розрахунку.
Останнє стосується насамперед Китаю.
Дональд Трамп сам казав, що запросив китайського лідера Сі Цзіньпіна на інавгурацію – вкрай незвичний крок, якщо врахувати, що і він сам, і його адміністрація більш ніж рішуче налаштовані протидіяти впливу Пекіна у світі.
Китайська сторона, однак, так само порвала з традицією і відрядила на інавгурацію Хань Чжена – віцепрезидента Китаю, одного з найвпливовіших китайських посадовців в ієрархії влади КНР.
Експерти розцінюють це і як знак поваги Сі у відповідь на запрошення Трампа, і як сигнал США про готовність до діалогу для вирішення проблемних питань.
Що стосується інших іноземних лідерів, то точно відомо про запрошення президента Аргентини Хавʼєра Мілея (чий лібертаріанський підхід до економіки та політики не просто співзвучний з Трамповим, а й приносить плоди) та італійської премʼєрки Джорджі Мелоні, яка особисто двічі бачилася з Трампом після його обрання президентом США.
Не виключена присутність президента Ель-Сальвадору Наїба Букеле, який так само відомий своїм ексцентричним (і що приховувати, дієвим) підходом до проблем – пересадити всіх злочинців або майнити криптовалюту за допомогою вулкана.
Мелоні, до слова, стане єдиною лідеркою ЄС, яка буде спостерігати за інавгурацією Трампа у Вашингтоні (звісно, якщо приїде – не можна відкидати форсмажору).
Ані президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, ані французький президент Емманюель Макрон, ані канцлер Німеччини Олаф Шольц, ані навіть премʼєр Великої Британії Кір Стармер запрошені не були.
Навіть друг Трампа, премʼєр Угорщини Віктор Орбан, у цей день буде зайнятий іншими справами.
Джерела ЗМІ кажуть, що деякі іноземні лідери ледь не випрошують запрошення на інавгурацію Трампа – ідеться передусім про невеликі держави, – але їм відмовляють.
Але серед гостей інавгурації Трампа і без того буде багато нелідерів, але ідеологічних союзників.
Так, відомо, що запрошення отримали лідер ультраправої популістської партії Reform UK Найджел Фарадж (вочевидь, сварка з Ілоном Маском не стала йому на заваді), ультраправі французькі політики Ерік Земмур і племінниця Марін Ле Пен, євродепутатка Маріон Марешаль, співлідер "Альтернативи для Німеччини" Тіно Хруппала, а також лідер ультраправої іспанської партії Vox Сантьяго Абаскаль.
Не виключена присутність і колишнього премʼєра Польщі Матеуша Моравецького, який нещодавно очолив панʼєвропейську групу мʼяких євроскептиків – "Європейських консерваторів і реформістів" – замість Мелоні.
Звісно ж, Україні було б приємно отримати запрошення для президента Володимира Зеленського на інавгурацію Дональда Трампа – щонайменше із символічних міркувань.
Тим паче, що місяць тому Трамп не виключив, що Зеленський може бути присутній на його інавгурації 20 січня 2025 року, "якщо захоче прийти".
З іншого боку, варто зважати на те, який у такому запрошенні сенс.
Очевидно, що в день інавгурації Трамп не вестиме жодних офіційних переговорів ані з українським президентом, ані з будь-яким іншим лідером.
А перший контакт – і телефоном, і особисто – в них і без того відбувся до інавгурації.
До того ж публічно відомий перелік європейських гостей змушує щонайменше поставити питання, наскільки український президент вписується в цю компанію – здебільшого ультраправих (і проросійських) європейських політиків, які (принаймні поки що) не мають реальної влади у своїх країнах.
Тому відсутність запрошення для українського президента явно не виглядає "зрадою" – Києву краще зосередити зусилля на підготовці офіційної зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського.
Автор: Олег Павлюк,.
журналіст "Європейської правди".