В Україні планують запустити виробництво чипів

Міністерство цифрової трансформації України розробляє амбітний план з розвитку вітчизняного виробництва мікрочипів.

За інформацією Forbes Ukraine, проєкт передбачає налагодження виробництва напівпровідників з технологічними нормами 180, 130 та 110 нанометрів.

Хоча ці технологічні норми значно поступаються сучасним розробкам світових лідерів (Intel працює над 1,8 нм, а TSMC – над 4 нм технологіями), вони цілком відповідають потребам ключових галузей української економіки. За словами члена робочої групи при Мінцифри Олександра Груданова, такі чипи зможуть забезпечити потреби оборонного комплексу, аграрного сектору та автомобільної промисловості.

Планована виробнича потужність майбутнього підприємства складе до 1000 кремнієвих пластин щомісяця.

Міністерство розглядає два основні шляхи реалізації проєкту.

Перший варіант передбачає співпрацю з компанією-ліцензіаром, яка візьме на себе відповідальність за будівництво заводу, налаштування обладнання та запуск виробничої лінії. При цьому держава зберігатиме контроль над підприємством, забезпечуючи потреби військово-промислового комплексу та наукових проєктів. Цей підхід також включає навчання українських фахівців за кордоном та отримання постійної технічної підтримки в обмін на ліцензійні платежі.

Другий варіант полягає у проведенні державного тендеру для залучення стратегічного партнера. Серед потенційних кандидатів розглядаються провідні європейські та азійські виробники: австрійська AMS, французька CMP, німецькі IHP і X-FAB, французько-італійська STMicroelectronics, китайська LFoundry (материнська компанія SMIC) та ізраїльська TowerSemiconductors.

Особливу увагу привертає можливість розробки спеціалізованих чипів з підвищеною стійкістю до радіоелектронної боротьби (РЕБ) та придатних для використання в космічній галузі, що підкреслює стратегічне значення проєкту.

Щодо фінансової сторони питання, експертні оцінки суттєво різняться. За розрахунками Олександра Груданова, будівництво фабрики за моделлю ліцензування потребуватиме інвестицій до 1 мільярда доларів. Натомість Євген Уткін, засновник "Квазар-Мікро", оцінює необхідні витрати значно вище – близько 5 мільярдів доларів.