ДБР повідомило про підозру судді Господарського суду Києва за рішення в інтересах Росії

У 2011 році Кремль залучив до підривної діяльності проти України тодішніх українських президента, прем'єр-міністра та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на ДБР.

Що відомо про справу судді

За даними ДБР, російське керівництво розробило план, відповідно до якого обороноздатність та збройні сили Росії будуть фінансуватися коштом Державного бюджету України під приводом виконання рішень Господарського суду Києва про погашення вигаданого боргу.

З цією метою у 2011 році до керівництва України звернувся міністр оборони Росії з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з суб'єктів господарювання на суму 405,5 мільйона доларів за поставлений газ ще у 1996 – 1997 роках.

У ДБР зауважують, що держава ніяк не була причетною до боргу комерційного підприємства і тим більше не могла нести за нього відповідальність. Однак, колишнє керівництво України почало наголошувати у ЗМІ на тому, що держава має погасити цю заборгованість.

Окрім цього, було підготовлено лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб'єкта господарювання за нібито перекладання боргу на державу.

Намагаючись штучно створити підстави для прямого фінансування Міністерства оборони Росії за рахунок українського держбюджету, високопосадовці залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва для стягнення 405,5 мільйонів доларів США на користь Росії за неправомірним рішенням суду,
– пояснюють у ДБР.

Там додають, що за розробленою фігурантами схемою, у серпні 2012 року до Господарського суду Києва російське Міноборони подало позов до Кабінету Міністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету.

ДБР повідомило про підозру судді Господарського суду Києва / Фото ДБР

Зазначимо, що Кремль розраховував на те, що ще у 2004 році на той час прем’єр-міністр, а надалі президент України, обіцяв сприяти у виконанні цих судових рішень. Однак, через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі.

Окрім цього, Міністерство оборони Росії до позову не приєднало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Проте суддя господарського суду виніс незаконну ухвалу та переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі.

Згодом за цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та Росії 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну.

До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало. Однак, суд проігнорував цей факт.

Попри сплив строків позовної давності, відсутність гарантій держави за боргами підприємства та доказів самого факту існування боргу, суддя задовольнив позов міністерства російського Міноборони та постановив стягнути з будь-якого рахунку Державного бюджету України на користь Росії понад 3,1 мільярда гривень.

На виконання зазначеного незаконного рішення суду з України було стягнуто частину коштів. Після початку агресії Росії проти України та зміни керівництва держави, іншим суддею Господарського суду у 2014 році було скасовано це незаконне рішення.

Однак, повернути безпідставно стягнуті гроші так і не вдалося. За даними слідства ці кошти пішли на фінансування війни Росії проти України.

Дії підозрюваних кваліфіковані як державна зрада, вчинена за попередньою змовою осіб. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі. Окрім цього, також підписано клопотання до Вищої ради правосуддя про відсторонення підозрюваного судді від здійснення правосуддя та про надання згоди на утримання під вартою.