Рецензія на другий сезон серіалу «Таємниця бункера» / Silo

У п’ятницю, 17 січня, на платформі Apple TV+ завершився показ другого сезону постапокаліптичної антиутопії «Таємниця бункера», сюжет якої заснований на однойменній серії романів американського письменника Г’ю Гоуї. Перший сезон шоу отримав високі оцінки від глядачів та критиків і справедливо увійшов у топ найкращих серіалів 2023 року за версією багатьох медіа, в тому числі й ITC.UA. У цьому огляді будемо розбиратися, чи вдалося авторам зробити продовження принаймні не гіршим за попередника, та чи захочеться після його перегляду чекати на наступні сезони, котрі мають повноцінно завершити історію.

Плюси:

досить цікава сюжетна лінія головної героїні; фрагментарно проскакують цікаві моменти в основному бункері; гарний акторський склад; у фіналі нарешті з'являється необхідне пожвавлення і розвиток історії;

Мінуси:

занадто багато затягнутого оповідання і тупцювання на місці без якісного просування сюжету вперед; нові персонажі не цікаві; героїні Ребекки Фергюсон виділено не так вже й багато часу; фінал, який обриває історію на півслові, і це розчаровує;

6.5/10

Оцінка ITC.ua

«Таємниця бункера» / Silo

Жанр науково-фантастична драма, постапокаліптика, антиутопія
Шоуранер Ґрем Йост
У ролях Ребекка Фергюсон, Коммон, Тім Роббінс, Ієн Глен, Гаррієт Волтер, Шейн Макрей, Ремі Мілнер, Клер Перкінс, Біллі Постлтвейт, Стів Зан
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2024
Сайт IMDb, офіційний сайт

Після того, як Джульєтта Ніколс покинула стіни свого бункера, перед нею відкрилася невтішна картина. Прямуючи до сусіднього підземного укриття, вона бачить усіяну мертвими тілами прилеглу територію. Коли ж героїня потрапляє всередину занедбаного і до певного рівня затопленого приміщення, на перший погляд те здається порожнім. Однак згодом Джульєтта виявляє єдиного вцілілого, котрий забарикадувався у замкненому сховищі. Він називає себе Соло та поводиться трохи дивно.

Тим часом у рідній для Джульєтти бетонній споруді назріває повстання, зокрема, на механічному рівні, якому усіма правдами й неправдами намагається запобігти мер Бернард Голланд. Ситуація поступово загострюється, адже завислі у повітрі запитання потребують негайних відповідей. Тож від наступних подій буде залежати доля усього бункера.

Якщо ви належите до когорти тих глядачів, котрі скаржилися на неквапливість темпу оповіді першого сезону, то другий для вас стане справжнім випробуванням на витривалість, адже тут цей фактор зведений в абсолют. У другому сезоні відбувається реальне тупцювання на місці без особливого розвитку сюжету, а усе найцікавіше припасено на кінцівку і наступні сезони — от, власне, і уся рецензія на довгоочікуване продовження шоу.

Якщо перший сезон виглядав багатообіцяльно, інтригував та пропонував більш-менш стабільний саспенс, то у другому усього цього сильно, сильно поменшало — глядача безсоромно маринують протягом дев’яти епізодів, щоб у десятому нарешті вичавити інтригу й тим самим дати потужну затравку на перегляд наступного сезону. Тож ви напевно захочете дивитися далі. Не зможете відмовитися від шоу у розпал вечірки. Потребуватимите «Таємниці бункера» ще. Та чи варте воно того?

Більша частина оповідання присвячена нескінченним діалогам, які навряд чи назвеш критично важливими для розвитку історії й тим більше захопливими, монотонним метанням темними коридорами або ж з’ясуванням стосунків, в тому числі другорядних дійових осіб. На середні 45-50 хвилин хронометражу припадає надто мало якісної подієвості. Нам пропонують сюжет, у якому здебільшого нічого (важливого, доленосного) не відбувається. Навіть багатостраждальна Джульєтта, що була основоположним персонажем у першому сезоні, потрапляє у кадр не так вже й часто.

Власне, пригоди головної героїні більше нагадують побічний квест, коли вона змушена майструвати з підручних засобів корисні пристрої, ремонтувати водяну помпу чи буквально зводити мости, справжні або ж метафоричні. Маючи за плечима такий солідний досвід, як рятування з підводного бункера самого Ітана Ганта, у місіях на затоплених рівнях Ребекка Фергюсон почувається наче риба у воді. А її сюжетна лінія, що проходить окремо від основних бункерних пристрастей, здається найцікавішою (напишіть в коментарях, яка арка найбільше імпонує вам).

Спецпроєкти

Погано те, що подається історія Джульєтти сильно дозовано й фрагментарно, аж до того, що творці підкидають нам маленькі уривки, крихти-хвилинки її злощасних походеньок, що швидкоплинно минають на тлі повільної розповіді про лихоліття головного бункеру.

У кадрі миготить велика кількість різноманітних персонажів. З’являються й нові, але користі від того небагато. Стіву Зану дали настанову зображати дорослу дитину, і з цим завданням він справляється блискуче, а дорослість проявляє лише тоді, коли це потрібно сценаристам. Місцева скажена Катніс Евердін з луком і стрілами напереваги так і норовить прикінчити кожного зустрічного, але у підсумку отримує виховну промову і нарешті заспокоюється. Тут ще дивує той факт, що людей проштрикують стрілами, а в наступному епізоді вони собі безболісно розгулюють як ні в чому не бувало.

Знайомі ж обличчя теж не особливо тішать. Загрозливий КДБ-шник Сімс перетворився на марного статиста. Тім Роббінс ніби мститься за свої давнішні страждання у в’язниці і кидає за ґрати бунтарів з особливою втіхою. Сюжетна лінія бабусь-лесбійок нехай залишиться на совісті сценаристів.

Фінал сезону, як це заведено у нинішніх флагманських шоу (і таким підходом «Таємниця бункера» нагадує продовження нещодавньої «Гри в кальмара»), обривається на півслові та навіть пропонує попередній натяк на передісторію, що має розгорнутися у майбутньому сезоні. І хоча тутешні завершальні події виглядають дійсно захопливо, такі от заманливі кінцівки скидаються на глузування і починають дратувати. Вибачте, панове шоуранери і сценаристи, але так знущатися зі своєї аудиторії не можна. Тому чекаємо ще півтора роки, щоб отримати відповіді.

Другий сезон вже не справляє такого ефекту, як попередній, тому що його автори категорично не поспішають дивувати, а натомість марудять публіку і тупцюють на одному місці. Історія потребує добрячої вижимки. Здається, у цьому бункері стало надто задушливо й усі причетні явно потребують свіжого повітря.

Висновок:

«Таємниця бункера» комусь точно сподобається, а хтось плюватиметься від побаченого, і обидві позиції мають право на життя, тому що до такого полярного сприйняття схиляє сама історія. Та, на жаль, творці серіалу вже надто очевидно дотримуються стратегії стримінгових сервісів тримати глядача «на гачку» за допомогою примітивних прийомів. І їхнє дітище тепер ледве потягне на статус одного з найкращих серіалів року.