З історії інавгурацій президентів США: коли щось пішло не так

20 січня (у понеділок) 2025 року Дональд Трамп вдруге складе присягу американському народу. Виступить із інавгураційною промовою, промарширує на чолі урочистого параду, відвідає кілька балів та побуває на спеціальному обіді із сотнями запрошених гостей. Усі ці традиційні заходи обов'язково відбуваються у день приходу до влади нового президента. Американці вміють із будь-якої події робити шоу.

Інавгурація президента – не виняток. Але за всієї різноманітності заходів незмінним, практично сакральним і закріпленим у Конституції США залишається читання присяги. У 235-річній історії траплялося, коли щось йшло не за протоколом і навіть впливало на перебіг цієї історії. Про найяскравіші такі випадки - у матеріалі Коротко про.

Фатальна промова Вільяма Гаррісона

Дев'ятий президент США Вільям Гаррісон пробув на своїй посаді рівно місяць – з 4 березня до 4 квітня 1841 року. Герой війни за незалежність США та переможець індіанського опору на чолі з вождем Текумсе, перший губернатор штату Індіани – Гаррісон був надзвичайно популярний серед американців. Значною мірою завдяки образу бравого відставного генерала. А підтримував його він дуже ретельно, до найдрібніших деталей. І це зіграло у його житті фатальну роль.

На той момент Гаррісону виповнилося вже 68 років. До речі, цей рекорд протримається понад 100 років, допоки його не побив спочатку 69-річний Рейган, потім 70-річний Трамп, потім 78-річний Байден і зараз уже 78-річний Трамп.

Гаррісон на інавгурації вкотре вирішив продемонструвати всю генеральську доблесть. Приїхав на торжество верхи. Присягав і вимовляв промову без капелюха і пальта під холодними поривами вітру і безперервним дощем. Мало того, встановив ще один рекорд – у тривалості інавгураційного виступу. Говорив близько двох годин.

Організм героя війни не витримав такого ставлення до себе. Застуда, риніт, запалення легень, спроба переходити хворобу на ногах і смерть через місяць після вступу на посаду. Зі значної для США його спадщини можна відзначити тільки онука – Бенджаміна, який став 23-м президентом країни (1889-1893 рр.). І його інавгураційна промова була максимально короткою.

Чотири присяги Обами

У 2009 році на західних щаблях Капітолію склав присягу 44-й президент Барак Обама. 48-річний демократ мав вимовляти слова присяги слідом за головою Верховного суду США Джоном Робертсом. Сама присяга складається всього з 35 слів, але цей момент настільки відповідальний (до того ж чітко прописаний у Конституції), що цілком зрозуміло хвилювання, яке охопило політика і суддю в цей момент. Робертс вирішив виголошувати присягу по пам'яті, відмовившись від читання з аркуша. Справді, що там тих 35 слів? Але обмовився, і начебто трохи і відразу виправив помилку.

Мав сказати: «Урочисто клянуся, що добросовісно виконуватиму обов'язки Президента Сполучених Штатів і в міру своїх сил охоронятиму, оберігатиму і захищатиму Конституцію Сполучених Штатів". А натомість сказав: «Урочисто клянуся, що виконуватиму обов'язки Президента Сполучених Штатів добросовісно", помилково поставивши слово "добросовісно" після слів "президента Сполучених Штатів". Здавалося б, нічого страшного? Але! Обама повторив за Робертсом хибну версію.

А це серйозно! Це порушення конституційного порядку, і формально проти президента могли подати судовий позов з вимогою визнати того нелегітимним. Вирішили підстрахуватися, і наступного дня Обама та Робертс повторили процедуру вже у стінах Білого дому. Зайняло це 25 секунд. Записали на відео, внесли до протоколу, і скандалу вдалося уникнути.

До речі, вступаючи на президентську посаду вдруге (2013 рік), Обамі знову довелося двічі проходити процедуру інавгурації. На цей раз 20 січня випало на неділю, день, коли масові заходи в США зазвичай не проводяться, а переносяться на понеділок. Але за Конституцією присягу потрібно складати опівдні 20 січня! Тому вперше він це зробив у скромній обстановці у Блакитній кімнаті Білого дому, а вже перед народом повторив клятву у понеділок, 21 січня.

Присяга Джонсона – за протоколом, але не за розкладом

Дев'ять разів в історії США інавгурація проводилася у форс-мажорній ситуації та не супроводжувалася святковими заходами. Йдеться про випадки, коли посада президента несподівано ставала вакантною. У восьми епізодах це було пов'язано зі смертю лідера США і лише раз із його відставкою. Єдиний випадок, коли президент США добровільно залишив свою посаду, стався з Річардом Ніксоном 9 серпня 1974 року після « Уотергейтського скандалу ».

Але якою б не була причина незапланованої інавгурації, провести її потрібно максимально швидко, бо у країни має бути голова. Найбільше запам'яталася інавгурація Ліндона Джонсона, яка відбулася 22 листопада 1963 р. Виголошена вона була лише через півтори години після вбивства Джона Кеннеді.

Того дня події розвивалися стрімко. Джонсон був в одній із машин кортежу Кеннеді. Поки на місці злочину в самому розпалі йшли слідчі дії, віцепрезидента вже відвезли в аеропорт Далласа, і борт №1 готувався до повернення до Вашингтона. Присягу організували на борту літака. Проводила її суддя Сара Х'юз, єдина жінка в історії, яка прийняла присягу у президента США.

Все сталося за кілька хвилин, у той момент про церемонії ніхто навіть не заїкався. Всенародне свято (у присутності 1,2 мільйона чоловік) Джонсон, вигравши вибори, «відгуляв» 20 січня 1965 року. На церемонію, вперше в історії США, він прибув у машині з куленепробивним склом. Втім, на інавгураціях багато чого відбувалося вперше.

На тему

Чому 20 січня?

З моменту виборів президента, що відбуваються в перший вівторок листопада в один із днів з 2 до 8 листопада (у випадку з Трампом це було 5 листопада ), і до вступу на посаду новообраного лідера передбачено часовий проміжок. Потрібен він для перебудови всієї величезної бюрократичної машини і формування нового уряду. Політологи ще називають цей час «історичним артефактом». На заході повинні бути присутніми представники всіх штатів, а щоб дістатися до Вашингтона наприкінці XVIII століття, були потрібні тижні та місяці.

Рекордно довго йшов до інавгурації перший президент - Джордж Вашингтон, він присягав лише 30 квітня 1789 року (через майже пів року після виборів, хоча йому якраз не потрібно було перебудовувати уряд попередника). Наступного разу перехід влади відбувся 4 березня, і ця дата була базовою до 1937 року, коли на президентській посаді утвердився Франклін Делано Рузвельт.

Процес прискорили на тлі Великої депресії, що вирувала у світі. Вирішили, оскільки влада має щось постійно оперативно робити, марнотратно втрачати місяць-півтора на довгу підготовку для передачі їй важелів управління. Обрали 20 січня - порахували, що це мінімальний строк для «зміни варти» у Білому домі.