«Исход» Оксани Байрак. Чим Кремль годує режисерку-втікачку

На початку нульових ім’я Оксани Байрак часто звучало на українському ТБ. Режисерка родом із Сімферополя один за одним видавала російськомовні фільми та серіали. Також вона закріпилася у ролі ведучої російськомовної телепрограми «Давай одружимося» на СТБ.

А коли у 2020 році на телебаченні в ефір пустили мелодраму Байрак, що побачила світ у 2013 році, з українським дубляжем, режисерка обурилася: «Подивилася «Позднее раскаяние» українською мовою. Це жах. У такі хвилини хочеться сказати: «Геть усім націоналістам». Ви знехтували чисту літературну мову».

Але вислів про «націоналістів» – не єдиний похмурий штрих на портреті режисерки-українофобки. Вона цинічно називає себе «найбільшою патріоткою України», співає «Червону руту» в ефірах Instagram, при цьому живе в Росії і отримує багатомільйонні  замовлення від потужних федеральних кремлівських каналів.

«Главком» розказує про життя та бізнес утікачки Оксани Байрак.

Дві «Студії Байрак»

В Україні та в Росії існує дві компанії з ідентичними назвами – «Студія Байрак». Українську студію, за даними аналітичної системи YouControl, Байрак зареєструвала ще у 2006 році, зазначивши розмір статутного капіталу у розмірі 100 грн. Основна діяльність підприємства – виробництво фільмів. Наразі підприємство перебуває у стадії банкрутства.

Також завдяки YouControl стало відомо, що в Україні з 2018 року Оксана Байрак рахується як фізична особа-підприємець. І цей ФОП досі діючий.

Російська версія студії зі статутним капіталом у розмірі 10 тис. рублів – більш успішна. Щоправда, генеральною директоркою студії імені Байрак є зовсім не вона сама, а Наталія Мазуріна. Сама ж Оксана позначена як засновниця. Окрім «Студії Байрак», Мазуріна керує ще трьома підприємствами у Росії, які мають маленький статутний капітал та мільйонні виторги. Одне з цих підприємств, як і «Студія Байрак», виготовляє кінопродукти, інше – рекламна агенція. Третє пов’язане з нерухомістю та орендою.

Російська «Студії Байрак» у 2018 році фірма отримала гроші з російського бюджету: уклала договір з надання допоміжних послуг російському державному телеканалу «ТВ Центр» на суму 26 млн рублів (7,8 млн грн за курсом 2018 року). Це той самий телеканал, в ефірі якого у 2017 році режисерка мала своє шоу «Відверто з Оксаною Байрак».

«Главком» зміг дістати останні фінансові дані підприємства імені Оксани Байрак. Так, виторг за 2023 рік склав 112 млн рублів (33,6 млн грн курсом 2023 року), але чистий прибуток – усього 148 тис. рублів (~44 тис. гривень).

При цьому, російські аудитори провели перевірку ТОВ та виявили, що, за результатами 2022 року, стан компанії режисерки гірший за фінансовий стан половини всіх мікропідприємств, які займаються тим самим видом діяльності, що й «Студія Байрак», в Росії.

Життя та робота у РФ

На початку повномасштабного вторгнення Оксана Байрак жила в Одесі та засуджувала тих, хто виїхав з України під час повномасштабного вторгнення Росії, називаючи зіркових колег «щурами» та «лжепатріотами».

Але вже у 2023 році Оксана Байрак опинилася у Санкт-Петербурзі, і вже зізнавалася у любові цьому місту. При цьому, одразу у дописі вирішила відповісти тим, хто може критикувати її за цей вчинок, обізвавши «виродками одноклітинними».

Судячи з соцмереж режисерки, в Росії вона і залишилася. У грудні 2023 року Байрак вийшла у прямий ефір в Instagram. За майже годину ефіру режисерка встигла заспівати кілька пісень українською (у тому числі – «Червону руту»); запевнити своїх підписників у тому, що вона – «найбільша патріотка України»; дати обіцянки повернутися в Одесу та запевнити у тому, що «в Києві її чекають з відкритими обіймами». На запитання підписників, чому Байрак виїхала до Росії, та відповіла, що справа у грошах і вона заробляє їх на лікування матері.

У 2023 році у Росії почалися зйомки чергової мелодрами з режисеркою Байрак, яка для цього проєкту вирішила собі взяти псевдонім Фрося Касьян. Окрім, як на цих зйомках, псевдонім більше ніде не використовувався. Багатосерійний фільм «Дощ наприкінці літа» (рос. «Дождь на исходе лета») вийшов в ефір у серпні 2024 року. Транслювався на телеканалі «Росія1» та онлайн-майданчику «Смотрим», який належить російському державному медіахолдингу ВГТРК.

Акторський та режисерський склад восьмисерійної картини складається з акторів-путіністів та українців, які вирішили пов’язати свою долю з РФ: росіянин Антон Батирєв (внесений до «чорного списку» Мінкульту України), одесит Максим Дрозд та його син Єгор Дрозд, росіянин Петро Риков, який багато знімався в українських серіалах.

Також у 2024 році режисерка випустила книгу під назвою «Огнев та інші» (рос. «Огнев и другие») тиражем 10 тис. штук. По суті, це – частина сценарію, яка не ввійшла у хронометраж фільму Байрак «Ніщо не стається двічі» (рос. «Ничто не случается дважды»). Ціна одного екземпляру – 2,5 тис. рублів. Тобто лише виторг від цієї книги мав скласти 25 млн рублів.

На сайті, створеному спеціально для продажу книги, вказано великими літерами, що всі права належать ПП Шураєва Вероніка Володимирівна, яке було зареєстроване у червні 2024 року.

Антиукраїнські погляди Байрак

Оксана Байрак завжди висловлювала проросійську позицію. У 2006 році вона навіть спробувала будувати політичну кар'єру. А саме  намагалася стати народною депутаткою Верховної Ради, балотуючись під №4 у списку проросійської партії «Партія Політики Путіна» (згодом партію перейменували у 2009 році на «Русь Єдина»). Депутаткою Байрак, звісно, не стала, така екзотична партія не подолала прохідний бар'єр.

Події, що відбувалися на Майдані Незалежності у 2013-2014 рр. режисерка засуджувала, а активістів називала «вандалами»: «Я хочу звернутися до жителів, наприклад, Західної України із запитанням. Ось уявили б вони, якби я, наприклад, зі своїми друзями приїхала до нереально красивого Львова, Івано-Франківська або Тернополя та стала б гадити і випорожнюватися в центрі їхніх улюблених міст. Як би вони на мене подивилися, що б зі мною зробили середньостатистичні громадяни? Велике запитання...»

Також Байрак обурювалася знесенню пам’ятника Леніну, вітала збірну Росії з перемогою над іспанцями на Чемпіонаті світу з футболу у 2018 році.

Режисерка повторює пропагандистські наративи стосовно вторгнення Росії на Донбас. У 2024 році вона пише, що «українська армія розстрілювала свій народ», а також каже, що займалася евакуацією дітей з зони бойових дій. Окрім її власних слів, ніякої іншої інформації з цього приводу в інтернеті знайти не вдалося.

Завдяки виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ «Главком» дізнався, що режисерка родом з Сімферополя досі не отримувала російського громадянства.

Також зазначимо, що український уряд досі не запровадив ніяких санкцій щодо Оксани Байрак.

Маргарита Огнева, «Главком»