Камалія – про доньок, нову професію мами, стосунки з Захуром та чи готова ще раз вийти заміж

В інтерв’ю Коротко про Камалія розповіла, як почала новий рік, які проєкти готує, як поверталася у кінний спорт після перерви, чим захоплюються її 11-річні доньки Арабелла та Мірабелла, про стосунки з ексчоловіком Мохаммадом Захуром, чому боїться нових стосунків і не хоче заміж та чому треба ніколи не зупинятися.

Доньки кажуть: мамо, скоро ми тобі кліп знімемо

- Камаліє, Арабелла й Мірабелла були вдома на свята. Бачила, ви активно провели час.

- Так. Але вони вже повернулися у Британію, бо почалося навчання. Я поїхала з ними, бо і мені, і їм так легше. Останнім часом відвожу їх сама, щоб вони адаптувалися, бо їм там важко. Дівчаткам комфортніше в Україні. Вони мріють повернутися додому якомога скоріше.

- У липні минулого року ви повернулися у кінний спорт після тривалої перерви. Ви писали в інстаграмі, що повернення вам далося нелегко. І у Лакі є постокупаційний синдром після Бучі, в нього було осколкове поранення.

- Так, в нього було осколкове поранення, ми робили йому операцію. Виходили його, масажики постійно робимо, вітамінчики.

Психологічно важко. Коні пам’ятають вибухи. В Бучі ж були жахіття. Це дуже сильно вплинуло на їхню психіку (у 2022 році російські окупанти розстріляли кількох коней у кінно-спортивному клубі в Бучі, серед яких був і улюбленець Камалії – жеребець Тоті-Сеньйор. Лакі тоді отримав поранення. – Авт.). І повітряні тривоги на їхній стан сильно впливають.

Коли виїжджаю на тренування і починає лунати повітряна тривога, Лакі починає нервуватися, лякається. Все пережите залишило свої відбитки. На тіні дуже реагує, раніше такого не було. А зараз щось десь зашевелиться в куточку, і він аж підскакує. Але ми працюємо з кіньми.

Турніри починаються навесні, зазвичай у травні. Будемо далі тренуватися.

- Доньки теж захоплюються кінним спортом. Це хобі чи вони хочуть серйозно цим займатися?

- Вони серйозно до цього ставляться, їздять на змагання, теж бачать кінний спорт як своє майбутнє. Вони мріють про свою кінну школу, мріють їздити на міжнародні змагання. Це в них в крові від мене, напевно.

- А чим вони ще цікавляться? Вони, напевно, і в чомусь різні?

- Вони різні. Але є в них дуже багато спільного між собою. Дуже цікавляться сучасною музикою, співають добре. Арабелла хоче бути акторкою. Нещодавно вони мені заявили: мамо, хочемо створити свій гурт і стати K-pop-ідолами. Це ж зараз популярна течія у світовій музиці. Був у них період протесту, що вони не будуть співачками. А тепер вже кажуть: мамо, нам потрібна пісня. Навчаються техніці вокалу, просять, щоб і я їх повчила.

Займаються гімнастикою, танцями, дуже люблять кататися на ковзанах. Просять тата знайти їм школу фігурного катання. Але в Лондоні це дуже складно, бо треба долати великі відстані, це займає дуже багато часу. Малюють дуже добре. Дивлячись на їхні роботи, навіть не скажеш, що це дитина малювала.

Взимку їхнє хобі – це лижі. Арабелла зараз загорілася ще й скейтбордом. У Києві тренувалася на канікулах. В неї класно виходить.

Коли вони приїжджають на канікули, то це навіть канікулами складно назвати. Вони мені заздалегідь дають завдання розробити розклад їхніх занять. Обов’язково кінний спорт кожного дня, гімнастика, плавання.

У Британії дівчатка вчаться в школі акторської та режисерської майстерності. Мірабелла вже навіть зняла документальний репортаж про акторку з вадами слуху, і на конкурсі її репортаж посів друге місце. Вони класно монтують, розбираються в трендах. Кажуть: мамо, скоро ми тобі кліп знімемо (сміється).

Зупинятися взагалі не можна. Бо тоді депресія швидко накриває

- До речі, що нового у вашій музичній кар’єрі? Концерти не плануєте?

- Звісно, хочу дуже концерти в Україні. Але зараз такий час, що складно щось спланувати. Після того як відмінила концерт у Вінниці, вирішила взяти паузу.

До того ж, після того як ТЦК провели рейди під час концерту «Океан Ельзи», під моєю концертною афішою теж почали писати гнівні коментарі, мовляв, ви теж ТЦК покличете?

Якби діти були поруч зі мною і я постійно була в Україні, а не літала туди-сюди, було б легше планувати. Бо якщо концерт переноситься з якихось причин, його треба відіграти в інший день, адже люди купили квитки, а мені в цей час треба до дітей. Тому важко.

Зараз працюю над новими піснями. Нещодавно вийшла моя нова пісня «Танцюй». Збираємося випускати на неї кліп. На черзі пісня «Фаталіті».

YUNA – 22 квітня, вже починаємо готуватися. «Шлягер року» 21 березня. Є запрошення в різні проєкти на телеканалах. Плюс благодійні проєкти. Роботи в творчому напрямку дуже багато.

Я не зупиняюся. Зупинятися взагалі не можна. Бо тоді депресія швидко накриває. Тому треба боротися з собою, працювати, надихатися чимось – життям, друзями, роботою, захопленнями. Треба шукати щастя в дрібничках.

- Захур є одним із засновників премії YUNA, і це ваш спільний проєкт. Ваше розлучення на це ніяк не впливає?

- Не впливає. YUNA проходить щороку, ми працюємо. Минулого року ми навіть зробили перший великий різдвяний концерт з нашими топовими артистами у супроводі Національного президентського оркестру. Вийшло дуже потужно і класно.

- Телеведучий В’ячеслав Соломка заявив, що весь шоу-бізнес спілкується з вами лише заради того, щоб потрапити на YUNA або інші ваші заходи, назвавши вас «абсолютно бездарною». Ви нічого не сказали натомість. Вас не зачіпають такі речі?

- Мені телефонували Fashion TV, і я давала розгорнуте інтерв'ю на цю тему. Ну що? Якщо людина дурненька – що ображатися? Напевно, хтось його дуже сильно образив, що він так себе поводить. Є така фраза: хочеш, щоб про тебе дізналися, - образь короля.

У мене за всі роки роботи в шоу-бізі вже вибудувався захист до таких речей. Я не звертаю уваги.

У нього такий типаж, що він міг би робити щось комічне, дуже цікаве, вести свої блоги і бути дуже популярним. Але в нього самого нічого не виходить, з усіх каналів його женуть… От і живе як ображений хлопчик і таким чином привертає до себе увагу.

Мама знайшла себе в психології

- Як у мами справи? Пам'ятаю, раніше в усіх інтерв’ю вона була вашою захисницею - хай тільки хто скаже на вас якесь слово!

- Вона й зараз це робить (сміється).

- Інна Петрівна з вами живе?

- Ні, вона живе окремо, в неї своя квартира в центрі міста. Треба сепаруватися, бо неможливо постійно бути 24/7, як би люди одне одного не любили.

Мама дивиться за будинком, коли нас немає. Гостює у нас, коли дівчата приїжджають на канікули, бо сумує за дівчатами і хоче з ними побути.

Вона знайшла себе в психології. Закінчила ще один університет, вже захистила диплом, тепер вона ще й психотерапевт. Зараз в неї державна практика. В неї вже навіть клієнти є, і пропозиції по роботі.

Їй це дуже подобається, і в неї добре виходить працювати з людьми. Таке враження, що вона все життя до цього йшла. Це така професія, котра потребує дуже багатого життєвого досвіду. А вона пройшла великий життєвий шлях, думаю, з неї буде дуже класний психотерапевт.

Вона взагалі дуже любить навчатися, в неї три вищі освіти. Любить і навчати, і повчати (сміється).

- У 2020 році ви відкрили свій ресторан у Києві. Спочатку ковід, потім повномасштабна війна. Бачила, вивіска досі є. Бізнес вдалося врятувати?

- Звісно, на початку повномасштабної війни він був закритий. Захур взагалі віддав свій бізнес-центр під волонтерські потреби. Зараз він працює. Але через те, що в мене бракує часу, бо я постійно літаю туди-сюди, і до доньок, і в своїх справах, в мене теж є кар'єра, дуже складно вести бізнес. Бізнес потребує окремої уваги і часу. Тому ми здали приміщення - там і кафе, і ресторанчик - в оренду іншим людям. Це наш заклад, наше приміщення, наш дизайн, все, як воно було створено, так і є, але просто управляють ним інші люди.

До того ж зараз я ще й працюю над створенням своєї програми. Хочу зосередитися на цьому. Це соціальний проєкт, який спочатку планую запустити на своєму YouTube-каналі, хоча вже маю пропозиції і від радіостанції, і від телеканалу. Детальніше вже розкажу згодом.

Коли чоловік ставить умови: виходь за мене заміж - я на це не погоджуся

- У серпні минулого року в інтерв’ю ви казали, що закохана, але боїтеся. Чого ви боїтеся?

- Мова про те, як я можу приділити увагу ще й коханому, якщо у мене ростуть діти, вони мене потребують, дуже до мене прив'язані, дуже мене люблять.

Ми з Захуром не хочемо розповідати їм про розлучення, бо для них це буде ударом, тому не дуже люблю на цю тему говорити.

Я не можу вийти заміж, піти десь жити до чоловіка… Коли діти вже будуть самостійними, коли в них почнеться своє життя, тоді можна про це подумати.

- Ви зараз наче ставите на собі хрест, як то кажуть. Не лише діти мають бути щасливими, а й батьки.

- Знаєте, коли чоловік ставить умови: виходь за мене заміж і живи зі мною - то я на це не погоджуся. Я можу лише з кимось зустрічатися. Але чомусь всі чоловіки одразу кличуть заміж. Коли в тебе є такий досвід, тобі це вже якось і не цікаво.

- Ви вирішили не розповідати донькам про розлучення. Не хвилюєтеся, що вони почують це не від вас, а прочитають в інтернеті?

- Вони розуміють, що таке шоу-біз, що є піар-ходи. Тому це просто піар-хід. Вони ж навчаються в акторській школі, слідкують за своїми улюбленими зірками і знають, що таке піар, як привернути до себе увагу.

Вони бачать, що у нас із Захуром нормальні, добрі, дружні, класні стосунки. Ми підтримуємо одне одного, їздимо всі разом відпочити. Ми все робимо, щоб вони не помічали, що між батьками щось не так. Хоча вони, звісно, знають за сварку з Танею, донькою Захура.

Життя – річ непередбачувана, що і як воно буде. Але ми точно знаємо, що не можемо одне без одного. Ми за всі роки дуже прикипіли одне до одного, ми рідні люди. І як би життя не складалося, ми завжди будемо підтримкою одне одному. Наші стосунки – це більше, ніж просто шлюб. Тому штамп в паспорті нічого не значить.

Є багато пар, які не живуть в офіційному шлюбі, і водночас живуть прекрасно, виховують дітей. Тому це все умовності.

- Бувають випадки, що люди розлучаються, а потім одружуються знову. Життя непередбачуване, як ви кажете.

- Так, різне буває (сміється). Захур – настільки благородна людина, які б мінуси в нього не були, що всіх чоловіків я тепер порівнюю з ним. Щось не те чоловік зробить, щось не те скаже, якось не так себе поведе – і я вже напружуюся. Тому я говорила про те, що боюся обрати не того, зробити неправильний вибір. Ми часто плутаємо кохання з пристрастю, закоханістю.

Дуже складно знайти такого чоловіка, котрий буде тебе розуміти. Тим паче, коли ти вже особистість, зробила собі ім'я, в тебе все налагоджено, а якийсь чоловік буде тобі казати – сядь вдома, не літай до дітей, не літай на гастролі…

З Захуром у нас завжди був такий шлюб, що кожен з нас міг займатися своїми справами. Є можливість - їдемо кудись разом, немає - розлітаємося, роз'їжджаємося в різні сторони. І я звикла до цього. Я не можу, щоб чоловік був зі мною 24/7. Мені часом хочеться побути й на самоті.

Тому бути закоханою – це одне, а обрати супутника - це вже складне питання.

- Мені чомусь здається, що Захур би вас і не відпустив до іншого чоловіка.

- Ні, він не егоїст. Він завжди на стороні кохання.