Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт президента Південної Кореї Юн Сок Йоля після того, як він запровадив воєнний стан у країні. Про це повідомляє Yonhap.
Суд видав ордер на арешт Юна на підставі звинувачень у тому, що він "організував заколот" та "зловживав владою". Ці дії пов'язані із запровадженням воєнного стану в країні 3 грудня 2024 року. Також передбачається, що він направив війська до будівлі Національної асамблеї, щоб завадити парламентарям проголосувати проти цього указу.
Як зазначено у повідомленні, Юн особисто був присутній на судовому засіданні, де обговорювалися доводи "за" та "проти" його арешту. За майже п'ятигодинне слухання він виступив із 40-хвилинною промовою та зробив п'ятихвилинну заяву. Під час засідання прихильники Юна прорвалися через охорону та влаштували погром у залі засідань. За даними журналістів, активісти шукали суддів, які ухвалили рішення, а також закидали поліціянтів стільцями.
Арешт Юна дозволить слідчим органам продовжити його утримання під вартою до 20 днів, включаючи вже відбутий термін після затримання 15 січня. Антикорупційне відомство, яке розслідує справи чиновників, планує передати справу Юна до прокуратури протягом 10 днів. Передбачається, що подальші слідчі дії завершаться висуненням офіційних звинувачень.
Воєнний стан президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив 3 грудня. Причиною він назвав викорінення "північнокорейських сил", але конкретної загрози не пояснив. Для країни це було першим оголошенням воєнного стану з 1979 року. Через 6 годин глава південнокорейської держави скасував свій указ, а прокуратура розпочала розслідування проти нього за статтею про державну зраду.
- 8 січня Південній Кореї президент забарикадувався на віллі, щоб уникнути арешту. Виклик на допит до силовиків Юн Сок Йоль проігнорував.
- 15 січня південнокорейські слідчі затримали президента Юн Сок Йоля, якому раніше оголосили імпічмент.