Три сценарії падіння Путіна: хто може посісти трон у Кремлі та на що чекати далі

Таку думку у розмові з 24 Каналом озвучив колишній посол Великої Британії в Росії Родерік Лайн, пояснивши, що це пов'язано з наступником Путіна. Більше про це, мирні переговори та політику Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні – читайте далі в матеріалі.

Путін може закінчити війну лише за однієї умови

У російському опозиційному виданні "Медуза" написали, що Владімір Путін дуже захоплений веденням війни проти України. Водночас новообраний президент США Дональд Трамп наполягає на якнайшвидшому припиненні вогню в Україні. Чи вважаєте ви, що оточення Путіна може дозволити йому погодитися на пропозицію Трампа завершити війну?

Думаю, річ не в найближчому оточенні Путіна, а в ньому самому з моменту Помаранчевої революції, яка закінчилась 20 років тому, а саме – 23 січня 2005 року. Путін був глибоко принижений у часи Помаранчевої революції. Він повністю прорахувався.

З того часу він виступив проти Заходу. Весь період з 2005 року ним керувала рішучість отримати стратегічний контроль над Україною, мати можливість накласти вето на українську політику та обмежити суверенітет України. Протягом усієї цієї війни Путін ставив собі за мету боротися стільки, скільки необхідно для забезпечення капітуляції та руйнування України.

Поки що він не готовий до серйозних переговорів. Принаймні про це публічно не повідомлялося. Тому треба почекати й подивитися, чи зміниться ставлення Путіна. Я дійсно переконаний в тому, що переважна більшість людей у Росії хотіла б, щоб ця війна закінчилася.

Це їм дорого коштує. 200 тисяч російських матерів втратили своїх синів. Російські дружини втратили своїх чоловіків. Економіка перебуває в скрутному становищі. Ситуація погіршується ще більше й погіршуватиметься далі. Не думаю, що Путін надто переймається цим, бо навряд чи він дбає про свій народ. Він дбає про себе і свою владу.

Отже, для того, щоб Путін закінчив війну, йому потрібно відчути, що він може подати це як певну форму перемоги. Він має виправдати для свого населення величезні витрати людських та фінансових ресурсів, які війна нав'язала Росії. Думаю, що це буде його відправною точкою. Побачимо, чи готовий він вступити в реальні переговори.

Чи можуть прихильники жорсткої лінії дозволити Владіміру Путіну припинити цю війну?

Сам Путін є прихильником жорсткої лінії. Це було рішення Путіна – розпочати вторгнення в лютому 2022 року. Це було дуже особисте рішення. Він радився з невеликою кількістю людей з цього приводу. Припускаю, що переважна більшість російської еліти була здивована, що Путін ухвалив таке рішення. Її представники думали, що він використовує тактику примусу проти України, що він погрожує і блефує. Вони не вірили, що він збирається влаштовувати повномасштабне вторгнення.

Тому я вважаю, що лише дуже невелика кількість людей у Кремлі та російському генштабі насправді знала, що Путін збирається піти на повномасштабне вторгнення. На мою думку, мова не йде лише про російських прихильників жорсткої лінії. Очевидно, що Путін згрупував навколо себе людей, які рішуче підтримують те, що він робить. Він – президент, у нього є влада, він почав цю війну.

Я вважаю, якщо Путін сам дійде до певної точки, де він вирішить, що Росії потрібно вийти з цієї війни, то він зможе цього досягти. Але він повинен вміти зробити це так, щоб це не було приниженням ні для нього, ні для Росії, тому він погодиться лише на перемир'я, досягнуте способом переговорів.

Думаю, що остаточне мирне врегулювання – це дуже довгий шлях і це не відбудеться, поки режим Путіна перебуває при владі. Але припинення вогню шляхом переговорів можливе. Я б не сказав, що це ймовірно, але це реально. З погляду Путіна це має бути припинення вогню, яке він може показати як перемогу. Ціна цієї жахливої війни для України є страшною, але вона є дуже великою і для Росії.

У Росії є справжня проблема

Чи вважаєте ви, що Росія та путінський режим зможуть продовжувати вести війну проти України ще багато років?

Не думаю, що війна триватиме нескінченно довго для Росії. Російська економіка перебуває у справжній біді. Там є певні проблеми. Коли процентна ставка центрального банку становить 21% – це накладає величезні витрати на російські підприємства.

Є величезна нестача робочої сили, тому що багато росіян були залучені в оборонну промисловість. Росія фінансує війну завдяки тому, що заганяє в борги не лише державу, а й банки. Тож банківська система в Росії зараз стає доволі крихкою. Ці витрати будуть тільки збільшуватися. Неможливо витрачати понад 40% бюджету на оборону та безпеку, не погіршуючи сферу охорони здоров'я, освіти, свої інвестиції в інфраструктуру та всі ті напрямки, які вкрай потрібні Росії.

Отже, чим довше триватиме ця війна, тим важче буде Росії. Зараз розрахунок Путіна полягає в тому, щоб змусити Україну здатися. Він сподівається на те, що Україна не зможе вести війну так довго, як Росія. Він може помилятися, бо українці ведуть війну буквально за своє існування, свободу та суверенітет. Очевидно, що в українців є найсильніший стимул побачити, як ця війна закінчиться, але не ціною власної свободи та життя.

У Росії інший розрахунок. Це не екзистенційна війна для неї. Вона насправді не зазнала нападу. У Росії є варіант припинення війни. Але це, як я вже сказав, дуже залежить від того, чи зробить Путін інший розрахунок, ніж той, який він робив досі.

У міру того як триватиме цей рік, Росії буде дедалі важче і важче вести війну. Україні складно знайти достатню кількість військ, щоб мобілізувати більше сил, але Росії також важко. Путін так і не наважився віддати наказ про другу хвилю мобілізації російських військ. Коли він це зробив у вересні 2022 року, це було дуже непопулярним рішенням. Він боїться зробити це знову.

Путін боїться оголошувати мобілізацію / Getty Images

Чому він змушений використовувати північних корейців? Це не дуже добрий знак для Росії. Це насправді дуже принизливо для Росії та Путіна – ставати на коліна перед Кім Чен Ином у Північній Кореї, який є абсолютним ізгоєм, і просити артилерійські снаряди та війська.

Тож у Путіна є справжня проблема. Йому не вистачатиме людей, готових воювати в цій війні, скільки б він їм не платив. Йому не вистачає танків, іншої техніки, грошей. У міру того, як цей рік триватиме, всі ці проблеми для Росії поглиблюватимуться.

2 умови, за яких Україна може погодитися на припинення вогню

Чи вважаєте ви, що рішення про припинення вогню в Україні повністю залежатиме від Владіміра Путіна?

Ні, потрібні дві сторони, щоб домовитися про припинення вогню. Але коли я дивлюся на позицію України, очевидно, що є 2 критично важливих елементи для неї, якщо вона зможе погодитися завершити бойові дії.

Один з них полягає в тому, що Україна повинна зберегти свій повний суверенітет, свободу ухвалення рішень, свободу дій. Другий – найскладніший, він полягає в тому, що Україна очевидно не захоче погоджуватися на припинення вогню, якщо не матиме надійних гарантій своєї безпеки.

Україні потрібне справжнє почуття впевненості, що вона матиме засоби для стримування Росії від повторного нападу і ті заходи, які будуть потрібні, щоб забезпечити Україні такий рівень безпеки. Це заходи, які, на мою думку, Путіну буде дуже важко прийняти.

Думаю, це критичний момент у переговорах. Є багато інших речей, які будуть залучені, безліч елементів, які будуть покладені на столі. Але ключовим моментом є те, що Україна не може погодитися на припинення вогню, якщо не отримає гарантій безпеки та засобів для запобігання подальшому нападу з боку Росії. Це потребуватиме від Путіна прийняття цих умов, певних поступок. Зараз, думаю, що він не дуже хоче йти на такі поступки.

Путін може сказати "ні", але Трамп має для нього батіг

Президент Володимир Зеленський заявив, що Путін боїться Дональда Трампа, адже він має владу зупинити війну проти України. Ви теж у це вірите?

Не знаю, чи боїться він Трампа, але Трамп – це трохи невідома територія для нас. У певному сенсі це дає Трампу певні важелі впливу. Путін, ймовірно, трохи нервує щодо того, що може зробити Трамп. Ніхто з нас не знає, що збирається робити Трамп. Підозрюю, сам Трамп зараз не знає, що він збирається робити, хоча стане президентом вже за декілька днів.

Однак у нього є низка варіантів. Один з його варіантів – і я сподіваюся, що він буде розглядати це дуже серйозно,– це посилення тиску на Росію. Якщо Трамп збирається йти на переговори з Путіним – а він говорив про ідею зустрічі з Путіним, – йому потрібно мати важелі впливу.

Як він може отримати ці важелі впливу? Є 2 очевидні способи, за допомогою яких Трамп дає собі певні важелі впливу на переговорах. Один з них полягав би у збільшенні американської військової підтримки України. Інший, дуже важливий, полягав би у посиленні тиску на російську економіку. Російська економіка – Ахіллесова п'ята Путіна, його слабке місце, яке зараз у скруті.

Є ще багато того, що можна було б зробити для посилення санкцій проти Росії, особливо санкцій щодо експорту нафти. Також потрібне посилення вторинних санкцій, щоб перешкодити третім країнам надавати всі види послуг для Росії: постачання обладнання, яке не може бути доставлено безпосередньо, надання фінансових послуг, торгівля різними способами. Американці разом із європейцями мають силу збільшити економічний тиск на Росію.

Тому, якби я консультував Трампа, то радив би йому не поспішати зустрічатися з Путіним, бо перед тим, як у нього буде якась зустріч з Путіним, має бути готовий не тільки пряник, а й великий батіг. Якщо Трамп це зробить, у нього може з'явитися шанс переконати Путіна поступитися. Однак якщо він просто піде на зустріч без цієї підготовки, я думаю, що зустріч буде провальною.

Чи вважаєте ви, що Трамп має достатньо влади, щоб змусити Путіна погодитися з пропозицією про припинення вогню?

Ні, я не думаю, що Трамп в змозі змусити Путіна або Зеленського. Трамп не може просто нав'язати мирну угоду. Замість того щоб прийняти принизливі умови від американців, Путін продовжить війну. Він має можливість її продовжувати, хоча йому буде дедалі важче підтримувати нинішній рівень бойових дій.

Однак він буде дуже рішуче налаштований, щоб не допустити того, щоб бути приниженим Трампом. Він має бути в змозі стверджувати, що він чогось досяг в обмін на величезні втрати російських життів і ресурсів, які спричинила війна. Тож у Путіна є можливість сказати "ні". У Трампа немає можливості змусити Путіна прийняти все, що він хоче.

Навіть якщо він надішле Україні військову допомогу, дозволить завдавати ударів у середині Росії та запровадить ще жорсткіші санкції проти російської економіки?

Це посилило б тиск на Путіна, Трамп повинен це зробити. Це дасть йому важелі впливу. Це не означатиме, що Путін здасться Трампу, але це означатиме, що Трамп буде мати сильнішу позицію на переговорах з Путіним.

Тож неможливо змусити російського диктатора. Однак потрібно його переконувати. І переконувати його, не пропонуючи винагороду, а продовжуючи тиск на Путіна. Це те, що потрібно зробити Трампу.

Чи вірите ви, що Трампу вдасться переконати Путіна погодитися на припинення вогню?

Це непросто, але можливо, якщо Путін серйозно занепокоїться, що не може досягати швидкого прогресу у війні, і прогрес, якого росіяни досягли останнім часом, був повільним. Вони заплатили велику ціну з огляду на російські втрати. Вони втрачають до 2000 солдатів за один день з метою завоювання невеликої території.

Його (Путіна – 24 Канал) економіка перебуває під надзвичайним тиском. Вона не зруйнується, але ситуація погіршується. І це фактори, про які буде думати Путін, вони дають йому причину шукати вихід із цієї ситуації. Не означає, що це змушує його здатися. Однак це дає йому стимул погодитися на припинення вогню. Ось чому Трамп потенційно може мати важелі впливу.

Трамп може діяти методом батога і пряника щодо Путіна / Getty Images

3 сценарії кінця кремлівського режиму

Яким ви бачите можливий сценарій кінця режиму Путіна?

Є лише 3 способи падіння його режиму. Одним з них було б, якби близькі до нього люди влаштували проти нього переворот. Мені це здається дуже малоймовірним. Путін завжди займався питанням своєї особистої безпеки, призначив на всі головні посади навколо себе людей, які надзвичайно віддані йому. Однак і людей, яких звинуватять у корупції та кримінальних злочинах. Тобто тих, які самі зазнають поразки, якщо Путін відійде від влади.

Другий спосіб, за допомогою якого диктатора можна усунути від влади, – це масове повстання населення проти диктатора. Путін використовує такі жорсткі заходи безпеки в Росії: вбивство та ув'язнення супротивників, позбавлення свободи вираження поглядів.

Здається дуже малоймовірним, що російському народу вдасться повстати проти нього, і він, схоже, не в настрої це робити. Росіяни бояться хаосу, який виникне в результаті цього. А організованої опозиції, яка зараз навіть можлива в Росії, немає.

Це, на жаль, означає, що кінець путінського режиму може настати з кінцем самого Путіна. Однак він, схоже, має міцне здоров'я. Йому трохи за 70, він міг би прожити ще кілька років, поки його країна дедалі більше котиться вниз, відступає і слабшає, але не руйнується. Путін залишиться у владі до тих пір, поки похмура постать із косою не прийде за ним.

Хто може стати наступником Путіна та що буде потім

Якою ви бачите можливість "депутінізації" після відходу Путіна?

Депутінізація відбудеться. Путін завдав великої шкоди власній країні. Це може статися не відразу. Можливо, не настане з безпосереднім наступником Путіна. Думаю, що найбільш вірогідним наступником російського диктатора явно буде хтось трохи молодший, але той, кого Путін уже підтримав. У Росії критично важливо мати підтримку з боку органів безпеки, які є надзвичайно потужними, тому наступником Путіна, найімовірніше, буде хтось із його оточення.

Однак у міру того як ви (Україна – 24 Канал) підете далі, люди в Росії зрозуміють, що Путін серйозно відкинув країну назад. Ви пам'ятаєте, що в далекому 2009 році Дмітрій Медведєв, який на той час видавав себе за президента Росії, написав статтю під назвою "Вперед, Росія!", у якій поставив питання, чи має примітивна економіка, заснована на сировині, і повсюдна корупція супроводжувати росіян у майбутньому.

Це було 16 років тому, і це те саме питання, яке стоїть перед Росією тепер. Думаю, що в епоху після Путіна народ Росії захоче знову модернізувати, покращити свою країну, не бути в очах решти світу державою-ізгоєм та намагатися відновити розумні робочі відносини з рештою Європи, бути адекватним, чого нині не відбувається.

Вони (росіяни – 24 Канал) озирнуться на епоху Путіна як на катастрофічний період для Росії, яка втягнула їх у жахливу війну з Україною. І це залишило їм економіку, яка все ще дуже залежить від експорту вуглеводнів та іншої сировини, а також від своєї оборонної промисловості.

Країна, яка була ремілітаризована Путіним, країна, в якій рівень життя не покращився за останні 10 – 12 років, фактично пішла назад. І це не те, чого захоче народ Росії. Йому особливо не подобається рівень корупції. Росіяни звикли до корупції у своєму суспільстві. Радянський Союз був глибоко корумпований, але рівень корупції за Путіна – стратосферний.

Я запитую себе, чи вкрав будь-який інший лідер в історії у свого народу більше, ніж Путін? Через 20 років саме так росіяни згадуватимуть Путіна. Думаю, що в якийсь момент у майбутньому вони спробують повернутися до цивілізованого світу.