"Вічна" влада або хитрий план РФ: чому Україні варто шукати шляхи для виборів

Для проведення виборів під час війни держава має забезпечити дві надзвичайно важливі речі: безпеку і справедливість участі громадян у голосуванні.

Україна після відмови від демократичних процедур, зокрема виборів, почала поглиблювати свою поразку. Тому що внутрішнє облаштування України як недемократичної держави фактично допомагає Путіну та Кремлю.

Українська сутність завжди полягала у відмінності від Росії, зокрема у більшій схильності до демократії. Можливо, демократія важлива не для всіх громадян, але для певної частини українців це сутнісна й принципова цінність.

Відмова влади від виборів шляхом відступу від Конституції, безумовно, демотивує частину суспільства. Цим, у свою чергу, можна пояснити зменшення кількості добровольців і проблеми з мобілізацією, яка часто супроводжується некоректними діями, як видно з відеоматеріалів.

Це відбувається тому, що у 2022 році люди масово йшли захищати країну, відчуваючи принаймні ілюзію впливу на владу, яка регулярно оновлювалася через вибори. Але зараз навіть цієї ілюзії немає. Влада категорично відмовилася проводити вибори під час війни, аргументуючи це самою війною.

Нагадаю, що насправді в Україні шість разів під час війни проводили вибори. Бо у нас, коли це вигідно, кажуть, що війна триває 10 років, а коли не вигідно, то згадують про війну лише останні 2,5 чи майже три роки.

Війна у нас триває з лютого 2014 року, тобто вже понад 10 років. Відповідно, за цей час відбувалися вибори: двічі президентські, двічі до Верховної Ради, двічі до місцевих органів самоврядування. І коли вони відбувалися, у нас вже були окуповані такі міста, як Сімферополь, Севастополь, Луганськ, Донецьк. Тобто президенти і Порошенко, і Зеленський обиралися без участі виборців з цих міст. Вони вже були на той момент окуповані або російськими військами, або проросійськими формуваннями з російським керівництвом. Тим не менше, ми вважаємо обох президентів легітимними.

Згідно з Конституцією, вибори Верховної Ради і президента мають різні умови. Вибори Верховної Ради не можуть відбуватися під час дії воєнного стану. І тут ми вже підходимо до ситуації, коли війна в нас триває з 2014 року, а з 2022 року розпочалася нова фаза, коли було введено воєнний стан. У Конституції чітко зазначено, що Верховна Рада не обирається під час дії воєнного стану. Це, звичайно, парадоксальна ситуація, адже якщо війна триватиме десятиліттями, це може означати, що у нас буде "вічна" влада. Тобто "вічні" депутати, які можуть перейматися лише тим, як передати своє депутатство у спадок дітям.

Відсутність виборів має серйозні наслідки для суспільства. Отже, ми можемо не просто підозрювати, а засвідчити, що незалежно від партійної приналежності – до влади чи до опозиції – існує спільне бажання представників політичної еліти максимально довго уникати перевиборів. І це може тривати роками або навіть десятиліттями, оскільки ніхто не може чітко сказати, коли завершиться війна. Очевидно, що казки про "два-три тижні", "два-три місяці" або "до кінця року", які озвучували представники влади чи наближені до неї особи, вже нікого не переконують.

Я неодноразово наголошував, що війна може тривати, як мінімум, до смерті Путіна. Біологічний годинник, за середньостатистичними оцінками на той момент, давав йому ще близько 15 років життя. Зараз ця оцінка становить приблизно 13 років. Уявіть собі ці 13 років без виборів. Влада цього хоче, але для суспільства відсутність виборів призводитиме до зниження суспільної мотивації захищати державу, до зростання корупції, а також до подальшого руйнування системи державного управління.

Чи можна провести вибори під час війни? Так, можна, але для цього потрібно змінювати виборче законодавство. Ще два роки тому я наголошував на необхідності підготовки до виборів і на тому, що потрібно внести відповідні зміни до законодавства. Адже для проведення виборів під час війни держава має забезпечити дві надзвичайно важливі речі: безпеку і справедливість участі громадян. Ці дві умови є основоположними.

Проте, згідно з чинним законодавством, якщо вибори оголосити зараз, обидві ці умови не будуть виконані. Якби влада думала про необхідність проведення виборів, вона мала б почати підготовку до цього ще півтора-два роки тому, вносячи зміни до виборчого законодавства.

Чи можна внести такі зміни, щоб вибори стали можливими навіть під час активної фази війни? Так, це можливо. Ось кілька ключових рішень.

Перше - розширення термінів голосування.

Замість одного дня голосування можна організувати вибори на період від 10 днів до місяця. Така практика існує в деяких країнах, зокрема у США. Це дозволить вирішити питання ротації військових і зменшити скупчення людей на виборчих дільницях.

Друге - запровадження множинності способів голосування:

Третє - посилення безпеки виборчого процесу.

Чому це важливо? Бо відсутність виборів підриває легітимність як влади, так і держави загалом. На жаль, дискусія про те, чи варто проводити вибори, є запізнілою. Вибори потрібно було проводити раніше, підготувавши відповідні зміни до виборчого законодавства. Зараз ми лише обговорюємо, коли саме проводити вибори – через рік, два чи десять років. Але час для дискусій минув. А під загрозою виборів політичні сили починають замислюватися над покращенням своєї діяльності або оновленням команди. Зараз такої загрози немає. Без виборів корупція буде лише зростати, а деструктивні процеси посилюватися.

Путін має на меті повне знищення України як держави. Якщо почитати його статтю, там чітко простежується ідея ліквідації української державності. Він і його підлеглі робитимуть усе можливе, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.

Зараз вони вважають, що знайшли слабке місце й намагаються "тиснути пальцем у рану". З формальної точки зору легітимність президента України не ставиться під сумнів згідно з Конституцією. Президент залишається легітимним, адже в Конституції чітко зазначено, що він продовжує виконувати свої повноваження до моменту вступу на посаду нового президента.

Проблема полягає в іншому: у Конституції не прописано, як проводити вибори в умовах воєнного стану. Чергові вибори, які мали відбутися 30 березня минулого року, були пропущені. Тепер, згідно із законом, можливі лише позачергові вибори, які можуть бути оголошені лише за певних умов, наприклад, якщо президент подасть у відставку.

Отже, відповідно до Конституції, Зеленський може залишатися легітимним президентом на невизначений термін: 20, 30, навіть 40 років, поки це дозволятиме його біологічний вік. Важливе питання полягає в іншому: скільки років це влаштовуватиме суспільство? На даний момент ситуація сприймається більшістю як прийнятна. Але чи триватиме це довго?

Є ризик, що з часом суспільство може втратити підтримку державності. Це і є частиною сценарію Путіна: зробити так, щоб українці почали ненавидіти власну державу, подібно до того, як колись ненавиділи інші держави, які панували на цій території. Якщо українці почнуть сприймати власну державу як чужу, це стане катастрофою.

Я не бачу жодних причин вважати, що вибори в Україні у 2025 році стануть реальністю. Навіть якщо Захід почне тиснути на українську владу. У Європі існують власні кризові проблеми, немає єдиного бачення ситуації в Україні серед європейських еліт. Також відсутнє спільне розуміння між європейськими та американськими лідерами. Таким чином, без зовнішнього тиску українська влада почуватиметься впевнено і не буде поспішати з виборами. А це означає, що ситуація лише погіршуватиметься.

Олександр Доній, політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об'єднання "Остання барикада", спеціально для Главреду