Базовий сценарій Трампа щодо війни в Україні передбачає програш Путіна – Загородній

З приходом Трампа до влади в США для Росії починаються "веселощі", шанси України повернути кордони 1991 року стрімко зростають, вважає експерт.

20 січня переможець виборів у США Дональд Трамп вступає на посаду президента і зможе перейти від слів до справи. Зокрема спробувати реалізувати свою обіцянку – закінчити війну в Україні.

Про те, чого чекати Україні від США за президентства Трампа, чому для Росії зі зміною президента в Штатах почнуться веселощі, чи зуміє Трамп посприяти встановленню миру в нашій країні, і як Трамп може "випадково" розвалити РФ, Главред поговорив із політичним та економічним експертом Тарасом Загороднім.

Наскільки я пам'ятаю з наших попередніх розмов, ви були одним із дуже і дуже небагатьох українських експертів, хто говорив, що Трамп у разі його перемоги на президентських виборах у США не стане катастрофою для України. Чи дотримуєтеся ви тієї самої точки зору зараз, почувши все те, що говорили Трамп і його команда в контексті війни в Україні з листопада минулого року, коли Трамп виграв вибори, до дати інавгурації?

Так. Тим більше, слова Трампа вже підтверджуються діями. Щойно Трамп виграв вибори, раптово осмілів Байден – ввів санкції проти російської нафтянки, до чого раніше в нього чомусь не доходили руки. Так, США влупили по Газпромбанку, а потім вдарили по "тіньовому флоту" РФ.

У Росії через ці дії США вже стоїть писк, оскільки санкціями вдарили не просто по флоту, а ще й по страхових компаніях, які страхували судна. Коли британці відмовилися страхувати судна, які перевозять російську нафту, цим зайнялися російські компанії, а також деякі індійські та китайські. Зрозуміло, що це були просто папірці, за якими не стояло реальне страхове покриття, і, якби щось сталося, ніхто грошей не дав би. А тепер усе, лавочка прикрита – російські судна без страховки не впустять у жоден порт. Якщо раніше був хоч якийсь папірець, і можна було зробити вигляд, що страховка існує, то тепер немає навіть цього папірця.

Як результат, одразу почали зупинятися танкери, тому що постало питання про страхове покриття. А писк у Росії стоїть через те, що закривається прокачування нафти з Арктики, бо постало питання, на чому її тепер перевозити.

І це тільки початок великих пригод росіян.

Головне протиріччя Трампа і Росії полягає в тому, що РФ хоче продавати на зовнішніх ринках більше своїх нафти і газу, а Трамп – більше американських нафти і газу. Ба більше, у Трампа "наполеонівські плани" – взагалі викинути Росію з Європи, щоб європейські країни забезпечували або союзники США, або інші перевірені країни. Наприклад, газ зараз постачає Норвегія, член НАТО, і Катар, на території якого за дивовижним збігом обставин розташована американська база. Трамп хоче, щоб такі самі довгострокові контракти, як були в Європи з Росією, тепер були в компаній США і, найімовірніше, Канади, тобто, щоб американські та канадські компанії отримали гарантований ринок збуту на преміальному ринку.

Наступний удар по Росії полягає у припиненні транзиту її газу, внаслідок чого РФ втратить великі гроші. Відразу після цього почалися скорочення в центральному апараті Газпром. І тепер росіяни дуже переживають, що Україна припинить ще й експорт нафти через "Дружбу" (теж на преміальний ринок). Адже що б там не говорили про китайців та індусів, вони дуже викручують руки Росії: там не така велика маржа, але РФ намагається заробляти на обсягах.

Тож події розвиваються навіть швидше, ніж я думав. Був упевнений, що "тіньовим флотом" Трамп займеться в першому кварталі цього року, коли вступить на посаду президента, але виявилося, що все це сталося раніше – цим зайнявся Байден. І тепер, якщо Путін пищатиме і вимагатиме зняття санкцій, Трамп скаже: "Так їх же не я вводив, а мій попередник". Крім того, у нього є можливість взагалі викинути росіян з нафтового ринку і забезпечити власний прибуток.

Крім того, Трамп не відмовляється від своїх намірів збити ціну на нафту. Третина нещодавньої пресконференції Трампа була присвячена тому, як він буритиме нафту, як американцям стане добре, оскільки ціни на енергоносії впадуть, і, як зазначив Трамп, "душ стане приймати дешевше".

Дивіться відео інтерв'ю з Тарасом Загороднім, у якому він розповів про неприємні сюрпризи, які Трамп піднесе Росії, а також шанси для України:

Трамп у своїх начебто неоднозначних виступах згадував Гренландію, Панаму і Канаду, але все це об'єднує одне – Китай. Китай заліз у Латинську Америку і в західну півкулю через Канаду. Претензії Трампа до Канади пов'язані з тим, що вона експортує нафту в США, тому він і тролить Канаду, пропонуючи їй стати 51-м штатом, тому що Штати, мовляв, утримують Канаду. Трамп жирно натякає Канаді, що нафту потрібно експортувати в Європу, а США канадська нафта не потрібна. Також претензії Трампа до Канади пов'язані з обороною: канадці не виділяють на оборону навіть 2% ВВП.

Історія з Гренландією теж зрозуміла: це – Росія і Китай, арктичний шлях. Очевидно, що Трамп нічого завойовувати не збирається. Найімовірніше, з Гренландією буде так: вона оголосить незалежність, а потім буде підписана широка угода зі Сполученими Штатами, і, можливо, їй буде надано статус інкорпорованої території, який є, наприклад, у Пуерто-Ріко. Це знову Арктика, де і в росіян, і в китайців суттєва перевага щодо підводних човнів, криголамів і всього, що з цим пов'язано.

Що стосується Панами, то вона взагалі під контролем Китаю. Панамський канал – це стратегічний канал, який контролюється Китаєм. Це просто морок для американців, тому що там вони флот перекидають з Атлантичного океану на Тихий. А тут вийде, що з одного боку каналу китайський порт, з іншого – теж китайський порт. Вся інфраструктура, мобільний зв'язок і все інше фінансується Китаєм.

Подібні експресивні заяви Трампа – це попередження цим країнам і сигнал їм про те, що США хочуть бачити від цих країн конкретні кроки, спрямовані на те, щоб прибрати Китай зі своєї території. Якщо таких кроків не буде, США почнуть розмовляти з ними "по-поганому".

От, наприклад, мексиканці, щойно переміг Трамп, одразу почали в себе знаходити склади з фентанілом – наркотою, яку гнали мексиканські картелі до США і яка виготовлялася на китайських прекурсорах. Це зараз гігантська проблема для США. Блінкен кілька разів їздив до Китаю, умовляв не робити цього, але китайці відморозилися, зробили вигляд, що нічого не знають. Так от, мексиканці забігали, почали наводити у себе порядок, контролювати кордон. У Мексиці вже ввели мита на китайські товари, різко почали викидати китайські комплектуючі, почали розвивати виробництво у США тощо. Народ заметушився, зрозумівши, що справа пахне смаженим.

Інший підтекст тролінгу Трампом Канади, Гренландії та ін. адресований Росії: якщо РФ хоче повністю ліквідувати міжнародне право і встановити право сили, то добре, але і США тоді почнуть грати за такими ж правилами. Наприклад, чи можуть США обвалити електронну інфраструктуру Росії? Війна так війна, без правил так без правил. Я думаю, багато хто в Москві і Пекіні здригнувся, коли зрозумів, що може бути, і став уважніше ставитися до того, що відбувається.

Тому все йде ще швидше, ніж я припускав, особливо активно взялися США за нафту. Це дуже суттєвий удар по Росії, тому що саме нафтова галузь тримає її на плаву (плюс торгівля добривами).

Крім того, активність проявляє й Україна. Зверніть увагу, наскільки почастішали удари по території Росії. Ми накопичили дрони і почали мочити. Так, наприклад, удари почалися вже по нафтоперекачувальних станціях у Татарстані, Тамбовській і Брянській областях. Стало прилітати і по заводах. Для росіян починаються веселощі.

Далі – Росію викинули з Сирії, і це дуже важливо. Росіяни завжди шантажували американців тим, що, якщо Штати почнуть тиснути на РФ, Росія почне "мочити" Ізраїль і розв'яже війну на Близькому Сході. Тепер РФ із Сирії викинули – і все, у Москви інструментів немає, їй нічим погрожувати.

Усі ці процеси для Росії набувають такого лавиноподібного характеру. І тому росіяни дуже нервують і намагаються блефувати, розповідаючи про те, що вони сильні, як ніколи. Ось днями росіяни підписали угоду з Іраном. Чудово, треба привітати їх із цим. Це дуже гарне рішення. Це просто плювок у Трампа, тому що США за Трампа будуть або бомбити Іран, або щось інше з ним робити – судячи з усього, рішення вже дозріло. Трамп взагалі без сентиментів ставився до Ірану. Саме він дав наказ знищити генерала Сулеймані, коли був президентом, причому відкрито. І зараз тиск буде лише наростати.

Згадайте нещодавні заяви Волтца. Те, що він говорив про необхідність мобілізувати в Україні 18-річних, це так, питання торгівлі. Важливо інше: він відкрито сказав, що США за Трампа можуть дати наказ бити по території Росії далекобійною зброєю. Коли ви щось подібне чули від адміністрації Байдена? Та ніколи цього не було! А тепер "добрим словом і пістолетом" будемо домагатися того, чого хочемо.

Путін відкрито плюнув у Трампа, коли сказав, що Росія не приймає пропозицію про зупинку на лінії розмежування. РФ продовжує гнути свою лінію про те, що Україна повинна піти з території Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонських областей і визнати їх російськими. Росіяни хочуть, щоб американці визнали ці регіони російськими. Щоб Україна відмовилася від НАТО, провела демілітаризацію тощо.

У концепції, яку просуває Трамп, Україна і Польща мають бути потужним мілітаризованим бар'єром, який не дасть можливості Німеччині будувати континентальний союз із Росією і Китаєм, що робила Меркель разом зі Шредером.

Також гарний дзвіночок – приїзд британського прем'єра Кіра Стармера і підписання 100-річної угоди між Україною та Британією. Це дуже хороший знак. Тому що угода передбачає і розміщення баз на території України. Ба більше, там ідеться про безпеку Чорного, Азовського та Балтійського морів (згадка Балтійського моря є визнанням того, що Україна – донор безпеки для тих регіонів).

Загалом, ніхто кидати Україну не збирається. Принаймні військова допомога США на рівні Байдена точно буде. А от фінансову допомогу Штати, найімовірніше, скоротять, переклавши її на Європу. Трамп уже заявив про те, що європейці мають виділяти на оборону 5% своїх ВВП. Це означатиме, що Європа, зокрема, платить за війну в Україні, закуповує американську зброю і утримує українську армію після війни (тому що гарантом безпеки Європи зараз є українська армія).

Плюс Трамп просуває історію з миротворцями, що фактично означатиме введення контингенту НАТО на територію України. Це теж посилення позицій на випадок, якщо Україна не контролюватиме всю свою територію: миротворці будуть тут перебувати, і на них поширюватиметься 5 ст. Статуту НАТО. Виходить, що Україна не в НАТО, але певні гарантії Альянс нам надає.

З огляду на те, як розвиваються події, я вважаю, що все більше і більше зростає ймовірність того, що Україна поверне кордони 1991 року. Припускаю, що Путін, дуже високоймовірно, буде страшно бикувати проти Трампа. І тоді США десь влуплять, як вони будуть думати, легенько, але в Росії посиплеться дуже гучно, і ми побачимо повторення асадівського сценарію. Режим Путіна просто почне тікати.

Трамп після перших розмов із Путіним взагалі може почати вимагати від російських еліт прибрати цього психа і запропонує розмовляти після цього. Якщо еліти все-таки приберуть Путіна під якимось соусом, це відразу викличе вибух на Кавказі, тому що Кадиров розуміє, що його грохнуть першим. Усі російські силовики до цього готові.

Крім того, в Росії погіршується ситуація в економіці. Як би вони не приховували, погіршується. Та й ми додаємо. От, наприклад, Енгельс довбанули зі стратегічними бомбардувальниками, і, як бачите, щось вони перестали літати. Зверніть увагу на статистику. Тому що це паливо, його стратегічні запаси. Тому процеси йдуть дуже швидко.

Подивіться, яка позиція у Трампа щодо Путіна. Трамп зустрічався з Путіним кілька разів, коли був президентом. Хіба це завадило йому зупинити будівництво Північного потоку, влупити по "вагнерам" у Сирії, вдарити по Ірану, ганяти стратегічні бомбардувальники над територією України, коли Росія концентрувала перші війська в Криму? Коли Трамп каже, що він "розуміє Путіна", це не означає, що він піде йому на поступки. Він возить мордою по столу Путіна. І, зауважте, Трамп не каже, що хоче зустрічатися з Путіним – він каже, що Путін хоче з ним зустрітися. Це вибішує Путіна, тим більше, він не хоче вести переговори з Україною.

А тут уже грамотно грає Володимир Олександрович, коли каже, що готовий зустрітися з Путіним, тільки спочатку Трамп зустрічається з ним, потім із Путіним, а потім зустріч утрьох.

Путін же не хоче сідати за стіл переговорів із Зеленським. А Зеленський потім скаже, що був готовий розмовляти, але Путін був проти, бо "дайте нам зброю".

Тому я вважаю, що все рухається в правильному напрямку.

У якому результаті війни в Україні, на ваш погляд, зацікавлений Трамп і США як держава? І наскільки їхнє бачення бажаного результату війни збігається з баченням України?

Базовий сценарій Трампа передбачає зупинку на лінії розмежування, обмін якимись територіями і введення миротворців. Але тут тонкість у тому, що реалізація такого сценарію означатиме, що Путін програв війну. Тоді в Росії еліти просто почнуть забивати Путіна, і там складеться революційна ситуація. У цьому випадку Росії буде не до України, і ми ще побачимо, як бадьоро росіяни вміють тікати з території України, тому що росіянам доведеться вирішувати питання своєї стійкості, тобто проблеми всередині країни.

Це базовий сценарій. А як вийде на ділі – це поки що велике питання. Але я не виключаю, що Росія може посипатися.

Головне, щоб до цього часу не завалився фронт і не була розбита наша армія. Найімовірніше, фронт не впаде, і армія наша не розбита. Та й зростає інтенсивність ударів по території Росії, причому в хорошій прогресії.

Звичайно, треба прагнути до повернення до кордонів 1991 року політичним шляхом, не військово-політичним. Адже зрозуміло, що в України зараз немає сил, щоб військовим шляхом звільнити територію. Це ясно вже всім, це визнає і президент.

Однак у разі спроби вирішити питання військово-політичним шляхом, цілком можливий варіант, коли росіяни будуть змушені просто тікати.

Поясніть, будь ласка, вашу думку про те, що зупинка на нинішній лінії розмежування буде фактично поразкою Росії. Чому ви вважаєте, що це поразка для неї? Які це матиме негативні наслідки для Росії?

14 червня Путін висловив свою переговорну позицію. Оскільки він дебіл, він не розуміє, що йому не треба було цього говорити особисто. Але він висловився. Путін сказав, що Україна повинна покинути Запорізьку, Херсонську, Донецьку і Луганську області, визнати їх російськими і відмовитися від вступу в НАТО, і тільки тоді Росія готова припинити вогонь.

У Трапа інша позиція: він почне нагинати обидві сторони, щоб усі припинили вогонь і зупинилися на лінії розмежування. А це удар по Путіну, який багато наобіцяв, а тут його нагинає Трамп, змушуючи грати за американським сценарієм. У цьому випадку все, Путін "спалився", оскільки виявиться, що він як авторитарний лідер не здатний відповідати за свої слова. Тому Путін буде бикувати, причому саме з цього питання.

Крім того, завдання Росії – знищити Україну. У РФ розуміють, що Україна, якщо вона збережеться, будучи мілітаризованою державою, буде мститися, зокрема, переносити війну на територію Росії, СБУшники знаходитимуть військових злочинців на території РФ і "мочитимуть", тому що це питання нашої безпеки. І тоді Росія буде постійно під ударом України. Україна поводитиметься, як Ізраїль, який не чекає, коли прийдуть на його територію, а завдає ударів по території противника. Україна буде дуже активною. А це означатиме деградацію Росії, оскільки з неї все одно ніхто всі санкції знімати не збирається.

Інший момент.

Проблема російської економіки полягає в тому, що її зав'язали на оборонку, тому Росія просто не може зупинитися. Якщо вона зупиняється, відбудеться обвал російської економіки. Зараз усі накопичені проблеми Росія поки що закриває за рахунок нафтянки. Якщо РФ зупинить війну, її накриє реально велика криза. Зверху все це накриється ще й низькими цінами на нафту (якщо Трамп встигне). І тоді на Росію чекає повторення історії Радянського Союзу. Тому Путін і не хоче зупинки війни. Він розуміє, що для нього це означатиме і втрату влади, і втрату життя, швидше за все. Усередині Росії вже є наміри – мовляв, давайте створювати якесь політбюро, колективного Путіна. Тому-то Патрушев скрізь бігає.

Наше завдання – не нервувати. А то в нас розводять паніку та істерики. Люди, зав'язані на Демократичну партію США, ніяк не можуть заспокоїтися, що демократи програли вибори, і втягують Україну в ці міжпартійні розбірки.

Нам потрібна підтримка всіх сторін.

Нам важливо розуміти, що Трамп хоче бути миротворцем, а не повторення історії з Байденом і Афганістаном. У Трампа є амбіції та его, яке з цим пов'язане.

Тож ніхто нікого кидати не збирається. Нам потрібно стежити за тим, що відбувається, і нарощувати власну міць: клепати ракети і довбати ними по Росії. Що більше ми будемо бити по Росії, то краще буде для нас. Що більше ми будемо незалежні в плані військової промисловості від Заходу, то краще для нас. Адже Захід не любить слабаків.

Росія показує слабкість і неадекватність. Що більше буде ударів по Росії, то краще. Наприклад, якщо Путін приїде на зустріч із Трампом на тлі того, що Україна цього разу розбомбила Балтійський порт або влаштувала блекаут у Москві. Який вигляд на тлі таких подій матиме Путін? Обісцяним з ніг і до голови.

Тож Україні важливо розраховувати на себе насамперед. Якщо ти сам собі допомагаєш, то і тобі допомагатимуть. Тому ми повинні сконцентруватися на оборонці. Якщо немає можливості фінансувати її, потрібно дати можливість експортувати зброю, щоб гроші завозилися в країну і людям давали роботу. Тільки за перший рік можна експортувати продукції на мільярд доларів, при цьому 200 мільйонів заплатять податків. Потрібно спрощувати всі можливі всі можливі процедури, щоб не було тиску на виробників. Мають бути довгострокові контракти, страхування військових ризиків, вкладення в науку, у ті ж дрони. Потрібно довбати і довбати по території Росії. Безперервно.

В ідеалі, звичайно, було б організувати блекаут у Москві. Це взагалі було б чудово. Якщо буде масова атака, і в Москві під час морозу відключиться газ і світло, це буде дуже дієвий сценарій, тому що половина Росії ще збіжиться грабувати Москву. Тому що ще невідомо, кого росіяни більше ненавидять – московських олігархів чи українців. У мене є підозра, що їм безпечніше ненавидіти своїх олігархів.

Тому удари, що ведуть до дестабілізації Росії, нам будуть тільки на руку. Якщо ми зможемо все це реалізувати в правильному ключі, у нас є шанси отримати кордони 1991 року. Такі шанси є, тому що Росія може так спритно почати обвалюватися, що ми будемо просто дивуватися.

У вашому коментарі і у вашій логіці все так оптимістично звучить, що складається враження, що 2025 року Трамп не тільки припинення вогню доб'ється, а й завершення війни виходом на кордони 1991 року.

А він не обов'язково цього буде хотіти.

Просто та хвиля, яку Трамп запускає, може виявитися сильнішою, ніж здається на перший погляд. США можуть тихенько вдарити по Росії з метою трохи повиховувати Путіна, але виявиться, що це остання соломинка, яка ламає хребет верблюду.

Звичайно, я впевнений, що американці не хочуть громадянської війни в Росії, а хочуть її стабілізації. США завжди нерівно дихали щодо Росії. Для них ідеальний варіант – щоб сторони зупинилися на лінії розмежування. Але дії, які вони робитимуть для примусу Росії до миру, можуть викликати реакції, про які я говорю. Адже ми ж будемо ще зверху добивати дронами, бити по російських нафтопроводах, щоб у них накрилася вся нафтова промисловість тощо. І тоді буде як із Радянським Союзом.

США не хотіли розвалу Радянського Союзу. Вони не прогнозували, що він розвалиться. Але через внутрішні протиріччя і тяжкість становища безпосередньо в Радянському Союзі розвал стався.

Так і тут. Чи хоче Трамп, щоб Україна вийшла на кордони 1991 року? З його точки зору, в України немає сил, щоб це реалізувати, тому він і пропонує домовлятися. Але питання – чи є у Росії сили, щоб утримувати захоплені території?

Мене часто звинувачують у зайвому оптимізмі, але я ж аргументую, а також називаю цілком можливі сценарії, над реалізацією яких ми повинні працювати. Ми до цього маємо прагнути. А реалізувати описаний вище сценарій ми можемо ударами по території Росії.

Якщо не цей оптимістичний варіант розвитку подій, то який найбільш реалістичний сценарій для нас вимальовується? Заморожування війни?

Путін не хоче заморозки війни.

Але цього хоче Трамп. І буде примушувати до цього.

От! Тому я й кажу, що буде бикування Росії. Поки Путін при владі, я вважаю, що війна триватиме, він намагатиметься воювати.

Тому я і кажу, що Трамп може сам вибухнути і сказати, щоб прибрали цього психа, і тільки тоді він буде готовий домовлятися з Росією.

Трамп – це такий чувак, який взагалі може дати наказ про ліквідацію Путіна, я взагалі цього не виключаю. Це абсолютно в рамках його світогляду.

Чи є негативний сценарій? Є. Негативний сценарій реалізується в разі, якщо ми самі обвалимося під тягарем наших проблем. Це перший варіант.

Інший варіант – є лазівки, через які росіяни можуть вийти на переговори з Трампом, наприклад, їхні ігри з "Орешником". Росіяни хочуть підписати договір про ракети малої і середньої дальності, відновити договір 1988 року. Москва може спробувати через це залізти, а потім заговорити про безпеку і вписати в цей договір Україну, щоб ми не могли виробляти ракети і бити по території Росії. Така небезпека є.

Щоправда, Путін ще подарунок підніс – підписав договір з Іраном. Чудово, нехай продовжує.

Далі – північні корейці. Наші дуже вчасно спіймали корейців і показують усьому світу, що триває світова війна, що корейці вже присутні в Україні, що Північна Корея зараз тренує свою армію в Україні, і що є ймовірність, що КНДР може зробити те ж саме з Південною Кореєю. А фішка в тому, що Північна Корея підписала союзницький договір не тільки з Росією, але і з Китаєм.

А Трамп неминуче буде пресувати і Китай. Будуть і мита, і про коронавірус він пригадає китайцям – буде дуже весело.

Тож уся ця "несвята трійця" перебуватиме під тиском Трампа, досить потужним, без будь-яких дипломатичних еківоків. У Трампа буде такий підхід: спочатку влупити, а потім запитати "а що там?". Уся ця компашка перебуватиме під тиском, зокрема й Китай, тому що Трамп викручуватиме руки китайцям.

Крім того, Путіну нема про що розмовляти з Трампом, йому нічого запропонувати йому. Адже з Сирії Росію вигнали. Теоретично Путін може спробувати розіграти карту "прощайте нас, і ми тоді будемо воювати проти Китаю в наступній війні". Так і Байдену говорили в Москві: віддайте нам Україну – ми будемо вашим союзником. Трамп тепер запитає в Путіна, а чим він узагалі воювати зібрався, якщо техніка перебита в Україні. Так, Путін може попросити час на відновлення його потужності. Але відновити міць він може тільки в разі, якщо буде продавати більше нафти і газу, зокрема і в Європу, тому що там основний ринок збуту. А тут уже пацани з Техасу не зрозуміють Трампа, якщо він піде на такі поступки. А Трамп дуже не хоче виглядати слабаком, він же найголовніший.

От і виходить, що куди не ткнешся, Путіну і Трампу нема про що говорити.

Все виглядає так, що Трамп піднесе Росії дуже багато сюрпризів, причому дуже багато неприємних сюрпризів.

Так, так і буде. Тим паче, Путін взагалі публічно порівняв Трампа з Байденом – думаю, більшої образи для Трампа немає. Путін бикує і продовжує думати, що у нього все добре. Але ж насправді все зовсім не так. Тому на нас чекають дуже цікаві події, причому навіть раніше, ніж ми можемо припустити.