"Фицо в очередной раз врет, но Словакия – это не только он". Интервью лидера словацкой оппозиции

"Ми були готові прийняти одного лідера наших друзів зі Словаччини, але приїхав інший лідер", – заявив у п'ятницю, 17 січня, президент Володимир Зеленський.

На той день до Києва було запрошено прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, проте той відмовився від поїздки.

Натомість столицю України відвідала делегація найбільшої опозиційної партії "Прогресивна Словаччина" на чолі з її лідером Міхалом Шимечкою.

Це важливо, адже у разі дострокових парламентських виборів (а їхня імовірність наразі виглядає досить високою) "Прогресивна Словаччина" має всі шанси здобути перше місце, а Шимечка – стати новим прем'єром.

Тож не дивно, що цей візит викликав справжній шквал ненависті у прем'єра Фіцо – він навіть заявив, що опозиційні політики прибули до Києва, щоб "поцілувати перстень Зеленському".

Тим важливішим було поспілкуватися з лідером словацької опозиції та почути його бачення вирішення нинішньої кризи у відносинах Києва та Братислави, а також обговорити, чи рухається Словаччина за влади Фіцо до авторитаризму.

"Україна готова до дебатів".

– Ви приїхали до Києва у той день, на який було запрошено прем'єр-міністра Словаччини.

Чому Роберт Фіцо відмовився їхати?.

– Напевно, про це варто запитати прем'єра Фіцо.

У нього були на це свої причини, про які він публічно оголосив.

А для мене головне повідомлення з моєї зустрічі з президентом Зеленським полягає в тому, що і українська сторона, і особисто президент готові до конструктивного діалогу щодо енергетики.

І це дуже важливий сигнал для Словаччини і, як я вважаю, для прем’єр-міністра також.

І я сподіваюсь, що прем’єр Фіцо скористається цим і вестиме переговори.

– Тобто ви почули, що Україна готова до компромісів і в питанні транзиту газу?.

– Я не хочу говорити про речі, які не були публічними, проте, звичайно, ми обговорювали питання енергетики та енергетичної безпеки.

Тобто, ті проблеми, з якими наші країни зіткнулися останніми тижнями.

Вирішення нинішніх проблем, як я бачу, полягає в тому, що спочатку ми маємо повернутися до нормального діалогу.

А потім побачимо, куди це нас приведе.

Ще один важливий момент.

Я не можу вести переговори за Словаччину.

Я не є урядовцем, я опозиційний політик.

Для мене найголовнішим сигналом є те, що.

українська сторона готова обговорювати зі Словаччиною енергетичні питання.

Тож я не можу обговорювати ані з президентом, ані з міністром енергетики будь-які технічні рішення.

Це питання, які мають вирішувати уряди.

Натомість для мене було важливо переконатися, що Україна готова до дебатів по всіх наших двосторонніх питаннях, у тому числі пов'язаних з енергетикою.

І отримав запевнення у цьому від президента Зеленського.

– У словацькому уряді кажуть, що рішення України припинити транзит російського газу завдає потужного удару по економіці Словаччини.

Ви згодні з такою оцінкою?.

– Подивімося на цифри.

Зрозуміло, що Словаччина мала певний прибуток від транзиту.

Проте цей прибуток падав і до рішення Києва (про зупинку транзиту.

– Ред.), адже обсяги, які транспортує "Газпром", останніми роками суттєво зменшилися.

Те, що, на мою думку, повинен був зробити уряд Словаччини, і я сподіваюся, що він це зробить, полягає в тому, що він має домовитися про контракти з іншими постачальниками з усього світу.

Залучати газ із максимально різних джерел, щоби зменшити для себе ризики.

Це дозволить нам забезпечити Словаччину газом у середньостроковій перспективі, й за хорошою ціною.

Саме так зробили інші країни Європейського Союзу, і я вірю, що саме так вчинить і Словаччина.

Тепер про питання транзиту.

Я не можу давати оцінку заявам уряду, оскільки не знаю, звідки взялися деякі з озвучених цифр.

Те, що ми знаємо зі словацьких публічних джерел, полягає в тому, що річний оборот Eustream – словацької компанії, яка транспортує газ, – минулого року склав лише 176 млн євро.

Тому я припускаю, що за результатами минулого року ця компанія працювала зі збитками.

Але навіть якщо припустити, що минулого року Eustream все ж працював із прибутком, то це не означає, що так буде у наступні роки.

Тому ми маємо спробувати на майбутнє отримати такі газові контракти, які в довгостроковій перспективі будуть вигідні для Словаччини,.

– Роберт Фіцо вже розкритикував ваш візит, заявивши, що ви домовлялися про відправлення словацьких військ в Україну.

– Роберт Фіцо вкотре бреше.

На зустрічі з президентом Зеленським ця тема не обговорювалася.

Це брехня.

Тут і далі – фото Лукаса Грека, пресслужба партії "Прогресивна Словаччина".

"Урядова більшість є крихкою".

– Роберт Фіцо сильно орієнтований на антиукраїнський електорат.

А тому зараз розпалює антиукраїнські настрої.

Наскільки вони зросли за останній час?.

– Російська пропаганда та російська дезінформація відіграють у цьому дуже велику роль.

І я переживаю, що деякі словацькі політики можуть використати ці антиукраїнські настрої.

І це одна з причин, чому я разом зі своїми колегами приїхав сюди.

Потрібно показати людям у Словаччині, що Україна не хотіла нашкодити нашій країні.

Адже джерелом цієї проблеми насамперед є Владімір Путін і розв’язана ним агресія.

Якби він не почав криваву війну проти України 2014 року, можливо, у нас газ був би і сьогодні.

Але мені важливо сказати тут, у Києві, що незважаючи на те, що деякі політики у Словаччині активно підживлюють такі антиукраїнські настрої, у моїй країні є величезна кількість людей, які підтримують вашу країну і які солідарні з Україною.

Останніми тижнями ми бачимо проукраїнські протести по всій Словаччині, у багатьох містах вулиці та площі були заповнені.

Важливо розуміти, що Словаччина – це не лише Роберт Фіцо.

І я сподіваюся, що українці це розуміють.

– Словацька опозиція внесла ініціативу про відставку уряду Фіцо.

Які шанси, що це голосування буде успішним?.

– Побачимо.

Все вирішиться у вівторок (21 січня.

– Ред.).

Але незалежно від того, як пройде це голосування, залишається той факт, що урядова коаліція, урядова більшість є крихкою.

Ми бачили це наприкінці минулого року, коли коаліції навіть не вдалося відкрити засідання Національної ради, оскільки в них не було більшості.

Тож незалежно від того, як завершиться це голосування, проблеми для урядової коаліції ніколи не зникнуть.

Бо там є депутати, які бунтують, які не згодні з нинішніми діями уряду, є депутати, які вийшли з однієї з партій (мова про Словацьку національну партію Андрея Данко.

– Ред.).

Тому ситуація для уряду далеко не стабільна, а тому відставка є цілком можливою.

Зрештою, це визнає і сам прем’єр Фіцо, називаючи дострокові вибори одним із можливих сценаріїв.

– Але для відставки уряду потрібно, щоб цю ініціативу підтримала частина депутатів коаліції.

Це можливо?.

– Так, шанс на це існує.

Адже там є депутати, які критично оцінюють останні дії влади, включно з поїздкою Фіцо до Москви.

Тож шанс на успіх існує, але давайте дочекаємося голосування.

"Наш партнер – Україна, а не Путін".

– Ви згадали про поїздку Роберта Фіцо до Москви.

У вас є пояснення, навіщо він це зробив?.

– Чесно кажучи, гадки не маю.

Він повідомив, що його подорож головним чином стосується питань постачання газу, але таке пояснення явно недостатнє.

Адже всім нам у Словаччині зрозуміло, що у діалозі про енергетику нашим ключовим партнером є Україна, а не Москва.

А тому немає сенсу говорити про газ у Москві.

Тому логіка прем’єра Фіцо щодо причин його поїздки досі залишається для мене незрозумілою.

Не кажучи вже про те, що цей візит перетнув червону лінію.

Адже наші партнери – це західноєвропейські демократії, наші союзники в НАТО та в ЄС, а також Україна.

А не такі диктатори, як Владімір Путін.

Не кажучи вже про те, що навіть деякі депутати коаліції були проти поїздки прем’єра до Москви та критикували її.

Нагадаю, що коаліція має більшість у чотири депутати, і ця більшість є крихкою.

Я очікую, що цей візит може ще більше сприяти нестабільності коаліції.

– А чи мав цей візит до Москви підтримку в словацькому суспільстві?.

– У нас ще немає останніх опитувань громадської думки, натомість було недавнє опитування щодо ставлення до можливої поїздки словацького прем’єра до Москви на святкування річниці завершення Другої світової війни.

І там незначна, але більшість словаків виступила проти такої поїздки.

Тому побачимо, як далі будуть розвиватися партійні уподобання, чи посилить ця поїздка підтримку Роберта Фіцо, чи ні.

Поки що здається, що ні, не посилить.

Але, повторюся, ми ще не маємо чітких соціологічних даних щодо цього.

Натомість фактом є те, що дуже багато словаків протестували проти цього візиту.

На протести вийшли тисячі людей, причому не лише в Братиславі, але й на сході Словаччини, і це досить промовистий факт.

Словацькі депутати у Києві.

– Наразі Роберт Фіцо погрожує Україні.

Він погрожує припинити продаж електроенергії, обмежити виплати українським біженцям.

Чи можливо, що він почне блокувати євроінтеграцію України?.

– Звичайно, я не можу відповідати за прем'єр-міністра, але такий крок був би дуже недобрим для словацьких інтересів, а також для словацько-українських відносин, та зрештою – і для самого ЄС.

Саме тому я такий радий за результатами мого візиту зафіксувати, що з української сторони є чітка воля та готовність до двосторонніх переговорів.

Тому повернення до продуктивного діалогу буде набагато кращим шляхом і для Словаччини, і для України, аніж погрози.

Це не є дипломатією – ображати інших чи погрожувати припинити постачання електроенергії або допомоги людям, які були змушені тікати від війни.

Так не можна поводитися з партнерами.

Тому я з Києва звернувся до прем'єр-міністра, закликавши його зустрітися з президентом Зеленським – і почати домовлятися.

"Мене непокоять спроби Фіцо послабити верховенство права".

– Повернімося до теми можливих дострокових виборів.

У вас є впевненість у тому, що вибори будуть чесними та прозорими?.

– Я глибоко вірю, що вибори будуть вільними та чесними.

Ще один момент: це дуже небезпечно, коли політики з будь-якої сторони заздалегідь ставлять під сумнів чесність виборів.

Як не парадоксально, але саме так робив Роберт Фіцо напередодні останніх виборів.

Тому я передбачаю, що атмосфера однозначно буде поляризованою, дуже напруженою, але я твердо вірю, що словацькі інституції впораються з цим викликом.

Звичайно, це багато в чому залежатиме від того, як довго протримається ця влада, ця урядова більшість.

Проте наразі наш словацький досвід свідчить, що і останні президентські, і парламентські вибори були справедливими.

Так, там було дуже багато огидних речей, наприклад проти мене активно використовували різні дипфейки.

Можливо, був і якийсь російський вплив, я напевно не знаю.

Але саме голосування було чесним і відповідало виборчому законодавству.

– Ще одне питання щодо ситуації у словацькій опозиції.

Вона дуже строката.

Чи можна говорити про її єдність?.

– Зараз усю опозицію об’єднують питання зовнішньої політики.

Точніше, цілий спектр питань, пов’язаних із зовнішнім курсом країни.

Так само вся опозиція об’єднана у питанні відкликання прем'єр-міністра.

Звичайно, це не означає, що опозиція повинна співпрацювати і бути подібною в усьому, адже, на відміну від коаліції, в опозиції за замовчуванням перебувають усі, хто не потрапив до уряду.

Крім того, серед опозиційних партій є певні конфлікти, що залишилися ще від попереднього уряду, до якого ми не належали.

Тому нам простіше налагоджувати співпрацю – загалом у нас дуже хороша взаємодія з ліберальною партією SaS, також ми добре працюємо у парламенті з християнськими демократами.

Що стосується пана Матовича (колишній прем’єр Ігор Матович, голова руху "Словаччина"), то варто погодитися, що він має дещо суперечливий політичний стиль, часто ворожий щодо нас.

Але я вважаю, що.

з питань зовнішньої політики словацька опозиція вже домовилася та діє спільно.

– Наостанок пару запитань про словацьку владу.

Чи можна назвати Роберта Фіцо авторитарним лідером, як угорського прем'єра Віктора Орбана? Чи це ще передчасно?.

– Це академічне питання.

Фіцо опинився в уряді в результаті вільних виборів.

Він розраховує на свою більшість у парламенті, і коли він цю більшість втратить, він втратить цю владу.

Мене непокоять його спроби послабити верховенство права, наприклад, змінивши Кримінальний кодекс.

У цьому випадку ЄС також висловив деякі занепокоєння.

Але справа в тому, що врешті-решт владна коаліція внесла зміни до Кримінального кодексу, привівши його у відповідність до правил Євросоюзу.

Ми також можемо спостерігати його словесні атаки на ЗМІ та журналістів – побачимо, що буде далі, але я твердо вірю, що Словаччина є європейською країною з європейськими цінностями, яка належить Європі.

І це сильніше за будь-якого окремого політика.

– Партія "Голос"чинного президента Петера Пеллегріні – і він особисто – називають себе гарантом збереження прозахідного курсу.

Це ще актуально?.

– Щонайменше, коли йдеться про риторику партії "Голос", то вона відрізняється від риторики прем’єр-міністра Фіцо.

Якщо ви подивитеся на заяви президента, він чітко говорить про прив’язаність Словаччини до ЄС і НАТО, і це також відображається в його зовнішньополітичних поїздках.

Він також робить заяву про підтримку України.

Тому між ним і прем’єр-міністром є очевидна різниця.

Більш того, і про це важливо сказати, коли прем’єр-міністр запропонував змінити меморандум (заяву, підписану президентом, прем'єр-міністром та головою парламенту.

– Ред.) про зовнішньополітичний курс, то президент надіслав сигнал, що зараз у цьому немає потреби.

Зважаючи на його передвиборчу риторику, правомірно очікувати, що він і далі активно відстоюватиме проєвропейську орієнтацію Словаччини.

Наступного тижня разом з іншими лідерами опозиції я зустрінуся з президентом, щоб обговорити ці питання.

Але Пеллегріні було обрано як кандидата від владної коаліції.

І тому президент насправді не протистоїть коаліції, коли йдеться про внутрішньополітичні питання.

Я схрещую пальці, щоб Пеллегріні був президентом усіх словаків, як у внутрішніх питаннях, так і у питаннях зовнішньої політики.

Це та роль, яку йому належить виконувати.

Інтерв’ю взяв Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".