«Покликання» та «посилання»: коли потрібно вживати ці слова
З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і тепер спілкуються виключно українською. Іноді вони неправильно вживають окремі слова.
Видання NV розповіло, коли потрібно вживати слова «покликання» та «посилання».
Слово «покликання» має кілька значень: життєва місія, визначити власне призначення у житті («знайти покликання»), посилання на документи — це саме «покликання». Воно з’явилося в словниках не менше 100 років тому є застарілим. Зараз йому надають нового значення і часто використовують як замінник посилання та лінка.
Приклади вживання слова «покликання»:
- Після перших драматичних спроб Панас Мирний звертається до прози, де знаходить своє справжнє покликання. (з наук. літ.)
- Покликання до складання пісень у Шевченка було настільки великим, що народнопісенні образи, мотиви, які завжди роїлися в його голові, часто виливались у формі імпровізації. (з наук. літ.)
- Велике покликання матері народити людину, але найвеличніше — народити й виховати не вовка, а друга, не хижака, а брата. (О. Довженко)
- Розуміла [Л. Українка] покликання своє: поезією-зброєю служити боротьбі за соціальне і національне визволення народу. (М. Рильський)
Слово «посилання» також має кілька значень: пряма вказівка на джерело, або уривок тексту, на який посилаються; лінк, за яким можна перейти на веб-сторінку, іншу частину відкритої сторінки.
Приклади вживання слова «посилання»:
- Натисніть на посилання у тексті та ознайомтеся з інформацією у новому вікні.
- Більшість посилань в інтернеті є прямими.
- Завдяки посиланням у тексті, дуже зручно переміщатися в потрібні розділи.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.