Реформи відновлення: завдання на 2025-й

Відновлення України після руйнувань, спричинених війною, потребує не лише чіткої законодавчої бази та прозорих механізмів, але і їхньої швидкої реалізації. Багато важливих рішень уже напрацьовано: законопроєкти «Про засади відновлення України» та «Про основні засади житлової політики», цифрова система відновлення DREAM, містобудівний кадастр. Вони спрямовані на забезпечення ефективної, підзвітної та інклюзивної відбудови. За кожним із них лежить праця сотень фахівців, вивчення кращого світового досвіду, експертні та публічні дискусії.

2025 рік стане ключовим для того, щоб інтегрувати ці напрацювання в законодавство та повноцінно втілити в життя. Водночас реалізація більшості цих реформ є умовою продовження фінансової підтримки від ЄС у рамках плану Ukraine Facility.

Законодавча рамка відновлення

Ключовою перешкодою для відновлення громад є відсутність необхідного законодавства. Такі результати аудиту, проведеною Рахунковою палатою у 2024 році. У звіті чітко вказано, що відсутність затверджених нормативних документів, таких як Закон України «Про засади відновлення України», план відновлення та розвитку регіонів, не сприяє відновленню зруйнованої військовою агресією РФ інфраструктури. Відтак, Рахункова палата рекомендує внести на розгляд Кабміну вже згаданий законопроєкт «Про засади відновлення України», який уже пройшов серію публічних консультацій і доступний для надання пропозицій на сайті Міністерства розвитку громад та територій. Документ має забезпечити прозорість відбудови для суспільства, експертів та міжнародних партнерів, визначити обов’язки всіх гілок влади, залучення громадян та ключову роль територіальних громад у відновленні.

Проєкт закону передбачає моніторинг, експертний та громадський контроль, аудит проєктів відбудови, створення Ради прозорості й підзвітності при Агентстві відновлення. Також у разі прийняття законопроєкту, стане обов’язковою для реалізації проєктів цифрова екосистема відбудови DREAM. Без усього цього відбудова не буде прозорою та успішною.

Комплексна житлова політика

За підрахунками Світового банку, з $486 млрд на відновлення найбільша частка — $80 млрд — необхідна на відбудову житла. Водночас наше житлове законодавство нагадує стару хрущовку без ремонту з тріщинами в стінах, яку давно час замінити. Це й не дивно, адже ми досі живемо за Житловим кодексом 1983 року. Як результат – не маємо адекватного регулювання ринку оренди, відсутня соціальна оренда, середній вік типового будинку — 40 років, а 600 тис. українців досі безнадійно перебувають у квартирних чергах.

Уряд уже схвалив законопроєкт «Про основні засади житлової політики» й невдовзі його розгляне Верховна Рада. Разом з Інститутом Республіка «Активна Громада» та USAID РАДА: наступне покоління ми провели публічні консультації, завдяки яким сотні експертів та представників громадськості мали можливість надати пропозиції до  документа.

Сучасні та різноманітні інструменти забезпечення житлом

Логіка законопроєкту будується навколо конкретних житлових потребах різних груп людей. Йдеться про фінансово-кредитні механізми — пільгову іпотеку, компенсацію вартості житла, оренду з викупом, лізинг, службове житло. Водночас для ВПО та інших вразливих категорій українців, необхідно створювати фонди соціального житла, яких в Україні лише 1 %. Тоді як загальноєвропейською практикою є до 25 % соціального житла, яке переважно перебуває в муніципальній власності. Яскравим прикладом є найбільший орендодавець Європи — місто Відень, який впроваджує успішні житлові програми та має значно нижчі ціни на оренду, ніж у решті європейських столицях.

Управління житлом мають здійснювати громади

Законопроєкт розширює повноваження громад та пропонує принцип «револьверного фонду», коли надходження від використання наявного житла громади спрямовують на будівництво та утримання нового. Це допоможе постійно збільшувати кількість доступного житлового фонду та зробить такі програми незалежними від фінансування з держбюджету. Водночас необхідно закласти загальні напрями житлової політики, розробивши Державну житлову та регіональні стратегії.

Прозорі діджитал-інструменти

Замість застарілих черг законопроєкт передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Вона аналізуватиме доходи, наявність житла та соціальний статус, щоби пропонувати оптимальні варіанти: від соціального та службового житла до кредитів.

До слова, наприкінці 2024-го року парламент ухвалив закон 4080-IX, який передбачає проведення масштабної інвентаризації приміщень, які можуть бути використані для проживання вимушених переселенців. Передбачається, що будуть створені спеціальні комісії для обстеження об’єктів для подальшої передачі в пільгову оренду для розміщення переселенців. Фонд державного майна має надати відомості про державне майно, органи місцевого самоврядування – про комунальне. Також за згодою можуть долучатися приватні власники. 

Для систематизації цих та інших даних буде створена вже згадана відкрита Єдина інформаційно-аналітична система. Це буде спеціальний житловий портал з інтерактивною мапою з об’єктами. Переселенці зможуть знайти там інформацію про доступне житло та подати заявку на його отримання через особистий кабінет користувача.

Тотальна цифровізація відновлення та будівництва

Обов’язковість DREAM для проєктів відновлення

Згадана вище система DREAM має стати цифровою основою прозорої відбудови. Вона розроблювалася за підтримки міжнародних партнерів і дозволяє управляти проєктами відновлення на всіх рівнях — від планування та погодження до фінансування, закупівель, будівництва та звітування. Водночас вона працює за принципом «кожен бачить усе», публікуючи дані у відкритому доступі.

Система вже довела свою ефективність: станом на грудень 2024 року, в DREAM внесено понад 8 тис. проєктів вартістю понад 572 млрд та підтвердженим фінансуванням на суму понад 100 млрд гривень. Проте, важливо, щоб її використання стало не добровільним, а обов’язковим на рівні законодавства. Йдеться насамперед про об’єкти, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності.

Зокрема, про це свідчить дослідження Transparency International Ukraine, яке аналізує результати боротьби з корупцією за останні 10 років. На думку експертів, обов’язковість DREAM є запорукою ефективного та прозорого відновлення. 16 січня Верховною Радою було прийнято законопроєкт №12245, відповідно до якого єдиний портфель публічних інвестицій держави формуватиметься з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами, в основі якої буде DREAM. Це заклало основу для законодавчого врегулювання DREAM як єдиної платформи для публічних інвестиційних проєктів. Проте сподіваємося на повноцінне закріплення DREAM — завдяки прийняттю законопроєкту «Про засади відновлення України». 

Єдина цифрова платформа для містобудування

DREAM, та інші цифрові реєстри мають бути інтегровані з містобудівним кадастром на державному рівні, складовою якого є Єдина державна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Кадастр був презентований восени й наразі працює в тестовому режимі. Він має обʼєднати всю містобудівну документацію на місцевому, регіональному та державному рівнях у єдиній цифровій системі. Завдяки геоінформаційній прив’язці даних, містобудівний кадастр в перспективі  зможе демонструвати планування, розташування об’єктів та зони забудови. Це забезпечить доступ до актуальної інформації та унеможливить втрату або підробку документів, сприятиме прозорості прийняття рішень та ефективному використанню даних для аналізу та моделювання.

Для швидкої відбудови критично важливе оперативне отримання інформації для проєктування та будівництва. Містобудівний кадастр сприятиме розвʼязанню  цієї проблеми, адже в перспективі зможе стати інструментом для автоматичного формування містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок. Крім того, кадастр забезпечить доступ громадян до містобудівної документації, що сприятиме участі громадськості в управлінні та запобіганню корупції.

Усі описані три реформи є частиною єдиного підходу до відбудови України, що має забезпечити конкретні результати: прозорий розподіл коштів, швидке відновлення інфраструктури та житла, активну участь громад у процесі відбудови та запобігання корупції. Ми маємо створити реальні перспективи для якісного відновлення країни, її сталого розвитку та європейської інтеграції.