Учені, можливо, знайшли спосіб передбачати появу сонячних спалахів

Деталі відкриття

Сонячні спалахи — це раптові сплески електромагнітного випромінювання від Сонця, котрі можуть викидати небезпечні рівні енергії, достатньо сильні, щоб досягти атмосфери Землі. Хоча не всі з них спрямовані в наш бік і не всі закінчуються викидом плазми, все ж нам було б вельми корисно вміти передбачати такі явища, бажано якомога раніше. Група дослідників під керівництвом геліофізика Емілі Мейсон з Predictive Sciences визначила новий тип сонячної активності в атмосфері Сонця, який може передувати майбутнім спалахам, таким чином сигналізуючи нам про них, повідомляє 24 Канал з посиланням на Astrophysical Journal Letters.

Дослідження, докладно описане в статті, опублікованій 6 грудня й представленій 15 січня під час 245-ї зустрічі Американського астрономічного товариства, має важливе значення для забезпечення безпеки астронавтів, супутників і наземних технологій.

Дійсно, прогнозування сонячних спалахів має вирішальне значення для захисту людей і технологій від нестабільних спалахів на Сонці. Сонячні спалахи можуть вивести з ладу супутниковий зв'язок, системи GPS і електромережі на Землі, а також наражати астронавтів і космічні апарати на небезпечний рівень радіації. Тому надійна система раннього попередження була б бажаним інструментом для пом'якшення небезпек космічної погоди.

Використовуючи Обсерваторію сонячної динаміки NASA, Мейсон та її колеги проаналізували мерехтіння корональних петель — аркоподібних структур у зовнішній атмосфері Сонця, відомих як корона — напередодні 50 інтенсивних сонячних спалахів. Згідно із заявою, корональні петлі існують у тих самих магнітоактивних областях Сонця, які також спричиняють сонячні спалахи. Дослідники помітили, що яскравість корональних петель в екстремальному ультрафіолетовому світлі змінювалася набагато більше в години, що передували великому спалаху поблизу, ніж яскравість корональних петель над регіонами, що не спалахують.

Ми виявили, що частина екстремального ультрафіолетового світла над активними регіонами хаотично мерехтить протягом декількох годин перед сонячним спалахом. Результати дійсно важливі для розуміння спалахів і можуть покращити нашу здатність прогнозувати небезпечну космічну погоду,
– каже Емілі Мейсон.

Дослідники припускають, що спостереження за варіаціями ультрафіолетової яскравості в корональних петлях може передбачити майбутні сонячні спалахи за дві-шість годин до їх початку з точністю 60-80%. Якщо це підтвердиться, ми матимемо більш точні методи прогнозування.

Чи допоможуть вони нам? Ймовірно, меншою мірою, ніж хотілося б. Адже кілька годин фори майже не грають ролі, враховуючи, що корональний викид маси подорожує до нас у середньому три дні, а іноді й усі п'ять, що дає достатньо часу для розрахунків траєкторії та сили викиду, а потім підготовки супутників та електромереж до його прибуття.

Інша справа – якщо це дасть можливість прогнозувати саме сильні спалахи. Тоді ми могли б знати, чи потрібно боятися й готуватися, чи спалах буде слабким і на нього навіть не варто звертати увагу. Дослідники припускають, що чим сильніший спалах, тим раніше наступають піки мерехтіння, але визнають, що для підтвердження цього можливого аспекту потрібен подальший аналіз.