Інавгурація Трампа та затримання генералів, які провалили оборону Харківщини. Головне за 20 січня

Мін'юст відновив роботу держреєстрів після масштабної кібератаки. Правоохоронці затримали генералів, які провалили оборону Харківщини у 2024 році. Обраний 47-й президент США Дональд Трамп склав присягу. «Главком» склав добірку новин 20 січня, щоб ви були в курсі головних подій:

Обраний 47-й президент США Дональд Трамп склав присягу

Сьогодні, 20 січня у Вашингтоні відбулася інавгурація Дональда Трампа. Він став 47-м президентом США.

Інавгураційна церемонія Трампа проходила у ротонді Капітолія через холодну погоду у Вашингтоні. Обраний президент виголосив слова присяги, які передбачені Конституцією США, під керівництвом голови Верховного суду Джона Робертса. Однак Трамп не поклав руку на Біблію.

До цього присягу склав Джей Ді Венс, який став віцепрезидентом США.

Зауважимо, що Трамп вступає на посаду у віці 78 років і 220 днів, встановлюючи рекорд як найстарший президент на момент присяги. Він також є першим в історії США офіційно засудженим президентом – одночасно колишнім і новообраним.

Мін'юст відновив роботу держреєстрів після масштабної кібератаки

Сьогодні, 20 січня, відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції. Вони вийшли з ладу після масштабної кібератаки Російської Федерації. Про це повідомляє Мін'юст.

Які реєстри працюють:

• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• ⁠Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
• ⁠Автоматизована система виконавчого провадження;
• ⁠Електронний реєстр апостилів;
• ⁠Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
• ⁠Автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
• ⁠Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення закону України «Про очищення влади».

Наразі обмежено доступ нотаріусів та державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період актуалізації даних про обтяження державними та приватними виконавцями.

Разом з цим, відновлюється низка електронних інформаційних взаємодій з державними органами, які використовують обмін даними із вищезазначеними реєстрами у своїй діяльності, насамперед з ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифри, Держгеокадастром, ДПСУ та іншими.

Крім того, найближчим часом на порталі та в застосунку «Дія» буде відновлено доступ до онлайн послуг, пов'язаних із вищевказаними реєстрами.

Правоохоронці затримали генералів, які провалили оборону Харківщини у 2024 році

Працівники Державного бюро розслідувань разом зі Службою безпеки затримали колишніх командирів: двох генералів та полковника. Вони через недбалість дозволили окупантам захопити частину території Харківщини у травні 2024 року. Про це повідомляє ДБР та СБУ.

За матеріалами справи, фігурантами є бригадний генерал, який обіймав посаду командувача оперативно-тактичного угруповання «Харків», генерал-лейтенант, який був командиром 125-ї окремої бригади Тероборони ЗСУ та полковник, який раніше очолював 415-й батальйон цього з’єднання.

За даними джерел «Главкома», мова про бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка та полковника Іллю Лапіна. Зазначається, що дії командирів призвели до втрати особового складу та озброєння, зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні їх відповідальності.

Як встановило розслідування, посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр. Також фігуранти порушили вимоги бойових статутів при підготовці оборонних рубежів у зоні відповідальності військових з’єднань та підрозділів ОТУ.

Крім того, у ході бою посадовці не використали весь арсенал можливих заходів для відбиття та зупинення наступу агресора.

«Через ці порушення противник, розвиваючи успіх, заволодів позиціями підрозділів першого та другого ешелону батальйонів, що призвело до втрати особового складу, проникнення противником в смугу оборони на відстань до 10 км в глибину та втрати контролю над частиною території вздовж державного кордону України», – йдеться в повідомленні.

Ідентифіковано ще 12 росіян, причетних до розстрілів у Бучі

Правоохоронці оголосили підозру командиру російських десантників, які причетні до розстрілів людей на перехресті Вокзальної та Яблунської у Бучі у березні 2022 року. Про це повідомила пресслужба Національної поліції.

За даними поліції, серед убитих росіянами мирних людей – жінки, чоловіки та діти віком від 14 до 69 років. Вони були розстріляні з автоматів та бойових машин у той момент, коли намагалися доїхати на роботу або до родичів, евакуювати сім'ю з зони бойових дій або просто знайти їжу.

Під час слідства було встановлено всі обставини воєнного злочину та ідентифіковано всіх російських військових, які причетні до вбивств. Це 12 десантників 234-го десантно-штурмового полку із Пскова. Їхній командир наказав зайняти сектор на перехресті вулиць Вокзальної та Яблунської та вести вогонь на ураження по всіх, хто потрапляв у їхнє поле зору. Він особисто контролював виконання наказу, давав вказівки щодо облаштування вогневих позицій та чергування на них російських військових.

Було зібрано докази, що підтверджують факт віддачі наказу на розстріл цивільних командиром псковських десантників. Слідчі повідомили йому про підозру у віддачі наказу, що порушує закони та звичаї війни, поєднаного з умисним убивством. Росіянину загрожує довічне позбавлення волі.

Затримано екскомандира 155-ї бригади ЗСУ за дезертирство підлеглих

Працівники ДБР у взаємодії з СБУ та за сприяння Міністерства оборони і командування ЗСУ затримали колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади. Він не реагував на правопорушення у своєму підрозділі, у тому числі на самовільне залишення військової частини бійцями. Про це повідомляє ДБР.

«Командир також умисно не виконував інших дій, покладених на нього службовими обов'язками. Зокрема, упродовж 2024 року він не направив до органів досудового розслідування жодного повідомлення стосовно підлеглих військовослужбовців, які вчинили кримінальні правопорушення», – йдеться у повідомленні.

Правоохоронці встановили, що полковник упродовж минулого року мав інформацію про СЗЧ в його бригаді. Командний склад військової частини доповідав йому про це не лише усно, а й писав рапорти та донесення про факти вчинення підлеглими військовослужбовцями кримінальних правопорушень.

Зокрема, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини та місця несення служби, а також неповерненням військовослужбовців із відпусток, відряджень та лікарняних. Проте командир, всупереч вимогам Закону, не інформував органи досудового розслідування про виявлені факти.

«Через дії командира правоохоронці не могли розпочати правову процедуру пошуку та повернення військовослужбовців у військову частину та до батальйонів резерву, або в деяких випадках забезпечити відбування ними покарання за вчинені злочини. Деякі підлеглі періодично самовільно залишали місце служби, потім добровільно поверталися, після чого робили це повторно, відчуваючи повну безкарність за такі протиправні діяння», – зауважує ДБР.

Також командир не вживав інші превентивні заходи для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню самовільного залишення військової частини підлеглими. Зокрема, до списків осіб, які були сплановані для проходження підготовки на території Франції, полковник безпідставно включив невмотивованих до несення військової служби чоловіків. Серед них були особи, стосовно яких містилися застереження та заборони у дорученнях та наказах вищого керівництва. У результаті, 56 військовослужбовців бригади самовільно залишили навчальні полігони у Франції.

«Через дії екскомбрига ускладнилось виконання ЗСУ функцій оборони та виконання окремих бойових завдань через недостатню чисельність особового складу. Це також підірвало престиж і авторитет як військової частини, так і Сил оборони в цілому, знизило бойову готовність та боєздатність підрозділу, та призвело до появи нових воєнних загроз національній безпеці України», – наголошують в ДБР.

Правоохоронці затримали колишнього комбрига 155-ї ОМБр. Він буде доставлений в Київ для повідомлення йому про підозру у ненаправлені військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також в іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїм службовими обов’язками повинна була виконати, що вчинено в умовах воєнного стану та заподіяло істотну шкоду (ч. 4 ст. 426 КК України).

Санкція статті передбачає покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі. Також планується клопотання до суду про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Байден помилував екскомандувача армії США та низку посадовців

Президент США Джо Байден, за кілька годин до завершення свого президентського терміну, ухвалив рішення про помилування низки посадовців, яких, на його думку, може очікувати необґрунтоване переслідування. Про це повідомляє NBC News.

Серед помилуваних – колишній голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, доктор Ентоні Фаучі, а також члени та співробітники комісії, що розслідувала напад на Капітолій 6 січня 2021 року. Крім того, Байден помилував співробітників поліції Капітолію та столичного округу Колумбія, які давали свідчення перед цією комісією.

За даними NBC News, до складу комісії входили сенатор та колишні й чинні члени Палати представників США.

У своїй заяві Байден наголосив, що деяким з помилуваних загрожує кримінальне переслідування, і він «не може з чистою совістю нічого не робити»: 

«Ці державні службовці з честю і відзнакою служили нашій нації і не заслуговують на те, щоб стати об'єктами необґрунтованих і політично мотивованих переслідувань».

Байден також засудив тих, хто погрожує і нападає на членів комісії, яка розслідувала події 6 січня 2021 року.

На думку президента, такі розслідування підривають життя, безпеку та фінансовий стан людей і їхніх сімей. Водночас Байден уточнив, що його рішення про помилування не слід сприймати як визнання правопорушень з боку помилуваних.