Транскордонний вуглецевий податок, який вже почав діяти у Євросоюзі, може бути застосований до 15-17% українського експорту в ЄС, а загальні експортні втрати у 2026-2030 рр. можуть перевищити $4,6 млрд. Вже у 2026-му (перший рік повного впровадження CBAM) експортні втрати України сягнуть $202 млн, тоді як у 2030 році цей показник зросте до $1,4 млрд. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт до ЄС цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату. Тому українська влада має вжити невідкладних заходів і добитися відтермінування СВАМ для нашої країни. Про це йдеться у дослідженні GMK Center.
«З огляду на негативний вплив CBAM на економіку, український бізнес говорить про необхідність держпідтримки. Серед першочергових заходів респонденти називають навчання персоналу (66,4%), пільгове фінансування – кредити з низькими відсотками (60%) і гранти (53%), а також поліпшення забезпечення передовими технологіями та обладнанням (36%). У зв’язку з цим українській владі та профільним асоціаціям необхідно посилити освітньо-консультаційну роботу з українськими експортерами», – підкреслюється у дослідженні.
Однак ключовим за значимістю має стати отримання Україною преференцій від ЄС для пом’якшення дії CBAM, вказують аналітики Центру – зокрема, це може бути застосування декларативного підходу до імпортованих з України до ЄС товарів, які підпадають під дію CBAM на період воєнного стану і кілька років на період відновлення, як це пропонувала Європейська Бізнес Асоціація.
У GMK Center підкреслили: з юридичного погляду, Євросоюз має весь необхідний інструментарій для надання Україні умов, що пом’якшують вплив CBAM. Зокрема, згідно зі ст. 30 Регламенту CBAM, у разі настання непередбачуваної події, що пов’язана з CBAM і має руйнівні наслідки, Єврокомісія може ініціювати зміни та запровадження тимчасових заходів для подолання цих виняткових обставин.
На думку українських експертів і бізнесу, повномасштабна агресія РФ проти України повністю підпадає під критерії такої непередбачуваної події.
«За наявних умов український бізнес фактично примушує українську владу відповідати на незручні запитання щодо переговорної позиції та перспектив рішення з питання CBAM. Україна досі не має ані позиційного документа, ані стратегії, ані плану дій з приводу CBAM на державному рівні, на відміну від усіх інших торгівельних партнерів ЄС, які активно ведуть перемовини вже 3 роки», – коментує Станіслав Зінченко, голова комітету Промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
За словами Тараса Качки, заступника міністра економіки, торгового представника України, який, судячи з усього, є єдиним представником уряду, що займається цим питанням, поки що не ясно, яким буде фінальне рішення, але це не буде повне незастосування CBAM для України, підкреслюють аналітики.
«У результаті, менш ніж за рік до настання «неочікуваних» викликів у вигляді CBAM для української економіки, ми маємо загальні та «витіюваті» відповіді представників уряду та офісу Віцепрем’єра з євроінтеграції – а, по суті, показову бездіяльність української влади, яка говорить сама за себе», – резюмується у дослідженні.