Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження ДМ

Серед українських підлітків віком 12-18 років більшість не чула терміна «медіаграмотність», тому їм складно його трактувати та оцінити, чого особисто їм не вистачає, щоби вважатися «медіаграмотною людиною». Лише окремим респондентам знайомий термін «медіаграмотність». Про це йдеться у якісному дослідженні«Практики медіаспоживання та медіаграмотність підлітків», проведеному на замовлення «Детектор медіа» за підтримки IREX, та презентованого сьогодні, 21 січня, в «Укрінформі».

Респонденти, яким термін знайомий, здебільшого правильно його трактують, та оцінюють рівень своєї медіаграмотності як достатній.

Оцінка різних аспектів медіаграмотності українських підлітків, віком 12-18 років

Джерела, в яких траплявся термін «медіаграмотність»:

• на уроках інформатики у школі (навчали створювати власний контент, розрізняти правдивий контент — показово, що це також зазначали респонденти з необласних центрів / сільської місцевості);
• окремий урок «медіаграмотність» у школі (Схід-Південь);
• цивільна оборона, в рамках якої декілька тем було присвячено дезінформації, ІПСО, пропаганді тощо;
• на уроці з психології;
• візит у школу поліцейських, які, зокрема, розповідали про фейки, булінг тощо;
• в рамках уроків з української мови у виші була тема «медіаграмотність» (однак учасниця була присутня не на всій парі);
• на заняттях у виші, де вчили розрізняти фішерські сайти (навчається на юриста);
• на заняттях у виші (навчається на журналіста);
• у «Школі відповідального блогерства» (учасники «Швабри»);
• на благодійних зібраннях своєї команди, яка бере участь у проєкті від ЮНІСЕФ;
• в інтернеті (без уточнення) та від знайомих.

Зафіксовано вищий рівень медіаграмотності серед найбільш проактивних і «споживачів», і «творців» контенту серед учасників дослідження.

Показово, що ті респонденти, які мають вищий рівень знання щодо медіаграмотності, в цілому більше прагнуть підвищення рівня своєї обізнаності, в тому числі учасники освітнього проєкта з відповідального блогерства серед підлітків і молоді «Швабра».

Преважна більшість респондентів повідомила, що не зустрічали контент, пов’язаний з критичним мисленням, вмінням розрізняти правду і неправду. Або, якщо і зустрічали, то скоріше за все не звернули на нього увагу, сприймаючи його як не цікавий, банальний, занадто повчальний.

Водночас серед блогерів та каналів, які просувають критичне мислення, вміння вирізняти фейки окремі учасники дослідженняназвали: Лачен, Стерненко, Albert (YouTube), «Новосилецький на дивані», «Стоп фейк», «Центр протидії дезінформації», «Суспільне. Україна».

Частина респондентів висловлювали зацікавленість у контенті, який присвячений цифровій грамотності, інформаційній гігієні, медіаграмотності тощо.

Зокрема, бажаними форматами є короткі відео, тривалістю до трьох хвилин на платформі «Тікток» та «Інстаграм» зі стислим,але змістовним поданням та відео, тривалістю 15-30 хвилин на відеоплатформі «Ютуб», в яких конкретно, динамічно, інтерактивно розкривають теми розвитку технологій, цифрової безпеки, захисту персональних даних, як вирізняти фейки, як захисщатися від шахраїв в інтернеті, про булінг тощо.

Актуальні формати у соцмережах для сприйняття підлітками тем з медіагамотності та розвитку критичного мислення

Також пропонували наступні формати:

• Лекції-обговорення, можливо віртуальні.
• Опитування на вулицях — наразі цей формат відео дуже популярний.
• Вікторини — для зацікавлення має бути інтерактивна складова.
• Подкасти.
• Вайни, коли блогер або блогерка грає декількох персонажів.

Персони, які можуть траслювати теми з медіагамотності та розвитку критичного мислення підлітками

Нагадаємо, дослідження продемонструвало, що рівень розуміння серед українських підлітків 12–18 років, що таке дезінформація та фейки, є різним. Частина респондентів стикалася з неправдивою чи недостовірною інформацією в медіа. Тим часом інші відзначають, що не стикалися.

Менше половини опитаних респондентів перевіряє інформацію з медіа та новини на достовірність, використовуючи кілька способів.

Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16-18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»