МОН оприлюднило результати дослідження впливу російської пропаганди на упередження українських школярів щодо інших українців

Міністерство освіти і науки опублікувало на своєму сайті результати дослідження, яке виявило вплив російської пропаганди розбрату на українських школярів.

Зазначається, що головною метою дослідження було з’ясувати, чи стикається учнівство з деструктивними наративами, які є складником російської пропаганди та застосовуються в інформаційно-психологічних спецопераціях (ІПСО), що розколюють суспільство. Також дослідження допомогло виявити нові підстави для булінгу, які збігаються з російськими наративами розбрату. 

Загальнонаціональне опитування «Булінг та толерантність у школах з 24 лютого 2022 року», яке проводилося з листопада 2023 року до січня 2024 року, охопило 14 728 респондентів віком від 9 до 16 років (5–9 класи) з 24 областей України та м. Києва (без урахування тимчасово окупованих територій). У зв'язку з різною залученістю учасників до опитування в різних регіонах, для забезпечення репрезентативності даних було застосовано техніку «зважування» вибіркової сукупності, яка відповідає структурі населення України, за регіонами, типом населеного пункту та віком. Після «зважування» вибірка становить 5351 респондент.

Негативні стереотипні повідомлення, які налаштовують  одну групу українців проти іншої, було відібрано за результатами досліджень медіапростору та подано респондентам в узагальненому форматі. Ці повідомлення акцентували увагу на протиставленні українців одне проти одного за різними ознаками з  метою розпалити  ворожнечу всередині українського суспільства. 

Згідно з результатами дослідження, 60,5% учнів 5–9 класів стикалися хоча б із одним повідомленням, яке роз'єднує суспільство, та були схильні погодитися з ним частіше, ніж ті респонденти, котрі не стикалися. Водночас 39,5% опитаних не стикалися з повідомленнями розбрату. Опитані підлітки найчастіше стикалися зі стереотипними висловлюваннями в соціальних мережах, як-от: тіктоку або інстаграму (39,0%), рідше — в месенджерах (вайбері, телеграмі, вотспаі тощо). 14,8% опитаних учнів натрапляли на деструктивні наративи в інтернеті під час пошуку інформації, 14,2% — в ютубі, 14,1% — у чатах, форумах та онлайн-спільнотах, 7,2% — у чатах онлайн-ігор.

Рівень згоди з деструктивними наративами серед школярів

Більшість опитаних учнів не погоджувалася зі стереотипними твердженнями, які розпалюють ворожнечу, але частина респондентів підтримала деякі з них:

• 21,3% — погодилися, що «носіям певної мови не місце в Україні»;
• 19,9% — погодилися, що «українськомовні занадто агресивно нав'язують свою мову»;
• 19% — погодилися, що «справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку»;
• 18,8% — погодилися, що «представники деяких регіонів України поводяться неналежним чином»;
• 14,7% — погодилися, що «справжній українець не залишить Україну під час війни»;
• 7,7% — погодилися, що «представники деяких регіонів заслуговують на той негатив, що про них говорять».

«Розглядаючи всі пропоновані негативні стереотипи, ми можемо стверджувати, що ті, хто чув повідомлення, що роз'єднують (суспільство), значно частіше схильні погоджуватися з цими стереотипами порівняно з тими, хто не чув» — йдеться в дослідженні.

Джерела роз’яснень у разі сумнівів чи незгоди

Майже кожен другий з опитаних школярів зазначає, що, почувши інформацію, з якою внутрішньо не погоджується або потребує роз'яснення, зазвичай звертається за роз'ясненнями до батьків або опікунів (50,2%).

Також серед респондентів 13,5% звертаються до родичів, 9,6% — до вчителів, 10,1% — до друзів, а 16,3% відповіли, що шукали інформацію в інтернеті самостійно. Водночас кожен третій респондент нікого не питає і не перевіряє  інформацію, з якою внутрішньо не погоджується або яка потребує роз'яснень (34,5%).

Приводи для булінгу, які збігаються з наративами розбрату

Дослідження також дало змогу більше дізнатися про вплив деструктивних наративів на приводи для булінгу в закладах освіти. Серед підстав для цькування, які збігаються з повідомленнями розбрату, найчастіше називали такі:

• 36,2% — спілкування російською;
• 34,1% — спілкування українською;
• 20,6% — досвід біженства;
• 18,0% — належність до певного регіону України;
• 18,7% — «батько не служить у ЗСУ»;
• 10,8% — «перебування під окупацією».

Дослідження акцентує на важливості протидії інформаційним загрозам і потребі виховання медіаграмотності серед підлітків.

Проведенню дослідження сприяли Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти та ініціатива «Дружній простір».

Читайте також:

• Більшість підлітків знає про різноманітні загрози в онлайн-середовищі, — дослідження «ДМ»
• Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження ДМ
• Підлітки впевнені, що їм вистачає навичок відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, — дослідження «ДМ»
• Дослідження «ДМ»: Телеграм, ютуб, тікток, інстаграм — основні джерела інформації для підлітків

Фото: пресслужба МОН