Підлітки впевнені, що їм вистачає навичок вирізняти правдиву інформацію від неправдивої, — дослідження ДМ

Серед українських підлітків 12-18 років рівень розуміння, що таке дезінформація та фейки є різним. Частина респондентів стикалися з неправдивою чи недостовірною інформацією в медіа. Тим часом інші відмічають, що не зіштовхувалися — це респонденти різного віку з різних за типами населених пунктів, які не до кінця не розуміють, що таке фейки та дезінформація, і як наслідок не мають чутливості до спотвореного контенту. Про це йдеться у  якісному дослідженні «Практики медіаспоживання та медіаграмотність підлітків», проведеному на замовлення «Детектор медіа» за підтримки IREX, презентованого сьогодні в «Укрінформі».

Приклади неправдивої / недостовірноюї інформації в медіа, наведені учасниками:

• Інформація про мітки на початку повномасштабної війни.
• Відео TikTok про чоловіка, який два рази пережив удар атомними бомбами по Хіросімі (було два різні відео з різною інформацією).
• Неправдива інформація про ігри, яка по суті була провокацією (байтом).
• Надихаюча інформація у національному телемарафоні щодо перемоги, яка не завжди відповідає дійсності.
• О. Арестович і його «два-три тижні».
• Інформація стосовно зборів.
• Анонси щодо доступу до ексклюзивної інформації (до прикладу, щодо обстрілів).
• Неправдива інформація щодо відкриття магазину.
• Реклама легкого виграшу у казино.
• Ситуація на фронті.
• Події з життя зірок / відомих людей, смерті знаменитостей.
• Графіки світла не відповідають дійсності.
• Різні «корисні» поради і лайфхак (мити волосся Coca-Cola).
• Кричущі заголовки — «масштабний обстріл» і посилання на різні канали — «підключи радар», «отримай точні новини».
• Трансфер гравців з метою підвищення рейтингу певного гравця.
• Недостовірна інформація щодо передвиборчої кампанії Д. Трампа.
• Неправдива інформація від різноманітних шахраїв, які видають себе за близьких людей після зламу їхніх акаунтів (подругу, маму).
• Збори і допомога для військових.

Підлітки неправдивою інформацією також часто називали рекламу товарів та послуг, інформація в якій не відповідає дійсності.

Учасники опитування зазначали, що частіше фейки зустрічаються в «Телеграмі», здебільшого з метою «розкрутки» каналу, та в «Тіктоці». Але також поширені і в інших соціальних мережах та месенджерах.

Мета створення неправдивої та недостовірної інформації інформації:

• Хайп, просування акаунтів, «розкрутка» каналів, в тому числі з метою монетизації.
• Підтримка сили духу українців, поширення надії на краще.
• Розповсюдження перекрученої / недостовірної інформації, яка вигідна владі.
• Залякування українців (частіше цю мету переслідують росіяни).
• Розсварити українців, роз’єднати українське суспільство (частіше цю мету переслідують росіяни).
• Дестабілізація психоемоційного стану українців (частіше цю мету переслідують росіяни).
• Маніпуляції людьми, вплив на людей задля власної користі / вигоди (в тому числі агітація в процесі виборчої кампанії).

Підлітки вважають, що частіше у фейки вірять люди більш старшого віку, від 60 років. Також, за їхніми спостереженнями, частіше «велися» на фейки різні категорії населення на початку повномасштабного вторгнення.

Схильність до перевірки спотвореної інформації серед підлітків

Частина респондентів, а це більша половина, зізнавалися, що не перевіряють інформацію на достовірність, правдивість — таку відповідь надавали як хлопці, так і дівчата, з різних за типами населених пунктів.

Причини, чому не перевіряють:

• Відсутня будь-яка цікавість або розуміння, що певна інформація потребує перевірки (найбільш поширене).
• Вважають, що споживають інформацію лише з перевірених ресурсів / джерел, в тому числі ті канали, які рекомендують батьки (Суспільне. Харків).
• Рідко перевіряють лише ту інформацію, яка дійсно їх зацікавила — «Я не сильно звертаю увагу на якісь новини, які не сильно впливають на моє життя».
• Актуальну новинну інформацію отримують від батьків, тому не перевіряють її.

Частина респондентів відмічали, що перевіряють правдивість і достовірність інформації, новин, та пропонували такі способи перевірки, які власне вони використовують:

• Споживання інформації тільки з офіційних джерел або перевірка на офіційних джерелах / перевірених сайтах (в тому числі, яким довіряють батьки; також більша довіра до регіональних сайтів).
• Перегляд коментарів, так як часто коментатори можуть бути свідками подій або вже перевірити інформацію.
• Наявність певної новини / інформації у декількох різних джерелах.
• Наявність посилання на першоджерело.
• Відсутність клікбейтного / кричущого заголовку.
• Оцінка часу існування ресурсу — чим довше ресурс існує, тим більша ймовірність, що він надійний.
• Оцінка «професійності» викладення — наявність фактів, правильні назви, деталізація.
• Оцінка кількості підписників — чим більша кількість, тим більше довіри.
• Пошукати додаткову інформацію у Google.
• Запитати у батьків (дівчата 12-15 років).
• Власна інтуїція і логіка (частіше зазначали хлопці).

Більшість учасників відзначили, що їм вистачає навичок вирізняти правдиву інформацію від неправдивої.

Одночасно частина учасників повідомила, що їм скоріше не вистачає навичок розрізнити правдиву інформацію від неправдивої. В тому числі це пов’язано зі стрімким розвитком технологій, штучного інтелекту.

Складнощі можуть виникати з оцінкою достовірності інформації, що пов’язана з воєнною тематикою в силу нестачі знань, компетенції.

Можуть виникати труднощі з оцінкою достовірності інформації, яка стосується допомоги, що надали ЄС, США, в цілому інформації, яка стосується дій та ініціатив західних партнерів.

Важко оцінити достовірність зборів допомоги для військових, деколи складно оцінити правдивість новин про відомих людей.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження відбулось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці і дівчата віком 12-18 років, розподілені на 2 вікові категорії — 12-15 років та 16-18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь в онлайн фокус-групових дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу усіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Детально ознайомитися із дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років» можна за посиланням.

Читайте також:

• Українці стали споживати більше новин із соціальних мереж, — дослідження USAID-Internews
• 47% громадян вважають дезінформацію актуальною проблемою, — дослідження USAID-Internews
• Найбільш надійним джерелом інформації для українців залишаються родина й друзі, — дослідження USAID-Internews

Фото: ілюстративне /  «Фільтр» у фейсбуці