Стрункішають, але якою ціною: вчені дізналися ефект препаратів для схуднення на наш організм

Нове дослідження вчених вказало їм на потенційні переваги препаратів-агоністів рецепторів GLP-1, широко відомих завдяки їх застосуванню для лікування діабету та ожиріння. Ці препарати, включно з Оземпіком, Вегові та Мунджаро, показали багатообіцяючий вплив на такі стани, як деменція, серцево-судинні захворювання і навіть алкогольна залежність. Однак усі ці позитивні сторони не обійшлися і без потенційних серйозних побічних ефектів, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідники та експерти закликають до обережності, наголошуючи, що результати їхнього нового дослідження є попередніми і не свідчать про те, що такі препарати є "чудодійними" ліками. У їхній науковій роботі, опублікованій у журналі Nature Medicine, дається комплексний аналіз ефективності препаратів за різними показниками здоров'я, що в такому масштабі ще не було досягнуто.

Препарати GLP-1 працюють, імітуючи гормон, який регулює секрецію інсуліну, сповільнює спорожнення шлунка і пригнічує апетит. Ці препарати вже змінили підхід до лікування ожиріння і пов'язаних з ним захворювань, що призвело до величезного комерційного успіху таких фармацевтичних гігантів, як Novo Nordisk і Eli Lilly.

Крім їхньої ролі в боротьбі із зайвою вагою, попередні невеликі дослідження натякали на їхній потенціал у зниженні ризику різних захворювань. Наукова робота вчених підтвердила ці висновки і дала змогу більш детально вивчити дію цих препаратів. Використовуючи дані про здоров'я американських ветеранів, дослідники порівняли діабетиків, які приймають препарати GLP-1, з тими, хто отримує стандартне лікування. Результати показали зниження ризику психологічних розладів, нейрокогнітивних проблем, включно з хворобою Альцгеймера, серцево-судинних проблем і навіть інфекційних і респіраторних захворювань у групі GLP-1.

Вчені, однак, підкреслюють складність рецепторів GLP-1, які впливають на різні системи організму, крім контролю ваги. За словами Зіяда Аль-Алі, відомого епідеміолога, який брав участь у дослідженні, їхня біологія складна, і рецептори GLP-1 в організмі не керують чимось одним, а впливають на багато його аспектів.

Нова наукова робота не встановлює прямого причинно-наслідкового зв'язку між препаратами GLP-1 і спостережуваними перевагами для здоров'я, оскільки отримані результати ґрунтуються на даних спостережень, а не клінічних випробувань, попередили вчені. Для підтвердження цих ефектів необхідні повномасштабні клінічні випробування, на які йдуть роки.

Крім того, дослідження було сфокусовано на вузькій демографічній групі — літніх чоловіках із діабетом, що обмежує узагальненість таких результатів. У дослідженні також вивчали потенційні ризики, пов'язані з прийомом препаратів GLP-1, наприклад, проблеми з травленням, про які часто повідомляли пацієнти.

Позитивною частиною дослідження стало те, що, на відміну від попередніх досліджень, не було знайдено жодних доказів того, що ці препарати підвищують ризик виникнення суїцидальних думок. Незважаючи на позитивні результати, фармаколог Діпендер Гілл, який раніше працював у компанії Novo Nordisk, застеріг від надмірної інтерпретації отриманих результатів.

У той час як препарати GLP-1 демонструють потенціал для лікування таких захворювань, як деменція і серцево-судинні захворювання, дослідження в інших галузях, як-от алкогольна залежність, ще не можуть дати чітких відповідей на питання про їхню ефективність. Крім того, дослідження показало, що ступінь користі від боротьби з деякими захворюваннями, такими як деменція, був відносно скромним — зниження ризику трохи більше ніж на 10% спостерігалося у багатьох людей.

Раніше Фокус писав про те, що популярний препарат для зниження ваги може позбавити задоволення від вживання їжі. Люди по всьому світу вдаються до ліків від діабету другого типу для зниження ваги, але натикаються на несподіваний підводний камінь — життя без радості від їжі.

Також Фокус писав про те, що не тільки люди схильні до ожиріння. Вчені з'ясували, що примати в певних умовах, як і ми, схильні неконтрольовано набирати вагу, спростувавши теорію про наші унікальні гени.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.