Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років

ГО «Детектор медіа» презентує якісне дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років». Дослідження проведене на замовлення «Детектора медіа» за підтримки  IREX.

Мета дослідження: вивчити практики медіаспоживання та оцінити рівень медіаграмотності підлітків віком 12–18 років, щоби згодом розробити контент для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Якісне дослідження відбулось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці і дівчата віком 12–18 років, розподілені на 2 вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт). Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Основні результати дослідження:

Захоплення та інтереси підлітків: астрономія, 3D-моделювання, архітектура, програмування, проєктування, дайвінг, космос, малювання, історія, військова справа, бізнес / підприємництво, подорожі, анімація, спорт, кулінарія тощо. Як і прогнозувалося, хлопці частіше за дівчат відмічали, що полюбляють грати в комп’ютерні ігри. Також підлітки люблять читати, проводити час із друзями, активно займаються спортом.

Чотири найпопулярніші соціальні мережі / месенджери:

• телеграм (спілкування, навчання, новини);
• ютуб (пізнавальний і розважальний контент);
• тікток (домінує розважальний контент);
• інстаграм (спілкування з друзями, стеження за цікавими людьми).

Хлопці, які захоплюються комп’ютерними іграми, часто використовують дискорд, хоча дівчата теж ним користуються.

Інформація, яка цікавить в інтернеті, залежить від захоплень та загальних інтересів, також споживають інформацію для навчання, розваг (стендапи, фільми, серіали, музика, різноманітні розважальні відео), пізнавальні відео, спортивні змагання тощо.

Підлітки споживають переважно те, що пропонує стрічка, улюблених блогерів / каналів не змогли зазначити (особливо молодша вікова категорія).

Улюблені канали / блогери (зазначали окремі учасники):

• історія, військова справа, ігри, саморозвиток, спорт (хлопці);
• історія, стендап, лайфстайл (дівчата);
• канал «Базована історія» (ютуб) і Михайла Лебігу зазначали і хлопці, й дівчата.

Серед негативних тенденцій: окремі підлітки (частіше хлопці) підписані й регулярно користуються телеграм-каналом «Труха», одна з учасниць регулярно дивиться російську блогерку.

Цифрова грамотність

Більшість визначає інтернет як НЕБЕЗПЕЧНЕ середовище. Чітко артикулюють різноманітні загрози, які можуть чекати в інтернеті. Поняття «персональні дані» трактують правильно й деталізовано. Чітке розуміння способів витоку / викрадення персональних даних і наслідків такого витоку / викрадення.

Основні способи запобігання витоку / викраденню персональних даних: використовувати складні паролі, регулярно змінювати паролі, створювати індивідуальні паролі для кожного акаунту; не переходити за невідомими посиланнями; нікому не розголошувати особисті дані в мережі; використовувати антивірусні програми / застосунки; використовувати лише перевірені інтернет-ресурси. Джерела інформації про способи запобігання витоку інформації: ресурси в інтернеті, друзі / знайомі.

Значна частина респондентів не взаємодіє зі спамом, причини: використовують програми для блокування спаму; рідко користуються / не користуються взагалі електронною поштою, на яку спам надходить частіше. Найпоширеніший спам — розсилки від інтернет-магазинів, онлайн-казино. Схеми взаємодії зі спамом: відписуються від розсилки, ігнорують, блокують.

Створення і публікація контенту

«Споживачі» нечасто створюють і публікують контент, частіше це фото / відео, які викладають у приватних акаунтах. «Творці» створюють різноманітний контент, але здебільшого також викладають у приватних акаунтах. Найактивніша молодь (у тому числі й учасники «Швабри») має ширше і глибше розуміння мети створення і поширення контенту: мотивація людей, донесення корисної інформації, поширення української культури тощо. Основні правила створення і поширення контенту, які спонтанно називають учасники «Швабри»: заборона використовувати чужий контент і поширювати фейки; створювати контент високої якості.

Комунікативна компетентність

Частина підлітків не має досвіду спілкування з незнайомцями в інтернеті, частіше це молодша категорія дівчат, але хлопці також надавали такі відповіді. Основні кейси щодо спілкування з незнайомцями в інтернеті: спілкування в коментарях під постами в різних соціальних мережах / месенджерах; спілкування під час онлайн-ігор; цілеспрямований пошук незнайомців для спілкування (окремі згадування). Основні правила поведінки з незнайомими людьми в інтернеті: ввічливість та нерозголошення особистих даних. У разі відчуття загрози ігнорують співрозмовника або блокують.

Всі респонденти розуміють поняття «булінг». Переважна більшість респондентів не стикалася з булінгом ані на власному досвіду, ані на досвіді своїх друзів / знайомих. Окремі мають такий негативний досвід — зазнавала булінгу через творчість.

Методи протистояння булінгу (відмічають окремі респонденти): уникати кривдників; намагатися розібратися / поговорити; розказати батькам; звернутися до правоохоронних органів.

Чутливість до спотвореного контенту

Частина учасників відмічає, що вони не стикалися з неправдивою / недостовірною інформацією — це респонденти різного віку з різним за типами населених пунктів. Схоже, ці респонденти не до кінця розуміють, що таке фейки / дезінформація, і отже не мають чутливості до спотвореного контенту. Ще частина учасників стикалася з дезінформацією на різні теми — про війну, політику, життя знаменитостей, збори для військових. Також частина респондентів дезінформацією вважає неправдиві рекламні матеріали та дії шахраїв, які видають себе за близьких людей після зламу їхніх акаунтів (подруги, мами). Частіше фейки трапляються в телеграмі (здебільшого з метою «розкрутки» каналу) та в тіктоку. Але також поширені і в інших соціальних мережах / месенджерах. Метою створення неправдивої / недостовірної інформації частіше зазначали просування / розкрутку каналів і певну вигоду для когось (без деталізації, яку саме і для кого), рідше — залякування або, навпаки, підтримку українців.

Схеми перевірки достовірності і правдивості інформації

Перевіряє інформацію на достовірність / правдивість радше меншість учасників, водночас значна частина респондентів транслює «дорослі» виважені способи перевірки інформації на достовірність / правдивість, хоча й не користується ними. Основні способи перевірки правдивості / достовірності інформації: споживання інформації з офіційних і перевірених джерел; перегляд коментарів; наявність новини в декількох джерелах; відсутність клікбейтного заголовку; наявність посилання на першоджерело. Хлопці також частіше довіряють своєму логічному мисленню й інтуїції щодо оцінки правдивості інформації. Більшість учасників зазначає, що їм вистачає навичок розрізнення правдивої й неправдивої інформації. Складні теми для вирізнення фейків: війна, політика, допомога від партнерів, збори / донати, новини про відомих людей.

Розуміння поняття «медіаграмотність»

Лише окремі учасники чули термін «медіаграмотність» (частіше це дівчата). Частіше чули у школі на уроках інформатики, цивільної оборони, психології або у вишах (юристи, журналісти, кібербезпека, комп’ютерна інженерія тощо). В окремих респондентів був предмет «медіаграмотність». Також цей термін траплявся в інтернеті. Респонденти, яким термін знайомий, здебільшого правильно його трактують. Однак більшості учасників термін «медіаграмотність» не траплявся, тому їм було складно оцінити, чого не вистачає, щоб вважатися «медіаграмотною людиною». Ті респонденти, які чули термін, оцінюють рівень своєї медіаграмотності на достатньому рівні.

Коло осіб для обговорення контенту

Друзі — основний співрозмовник, із яким можна обговорити різні теми, поділитися емоціями, обмінятися інформацією. З батьками більшість обговорює побутові питання, навчання й найактуальніші події / новини. З учителями більшість обговорює лише ті аспекти, які стосуються навчання; вони зазначають, що не відчувають з боку вчителів бажання щось обговорити, або самі не зацікавлені в таких розмовах. Також із відповідей складається враження, що в невеликих містах / селах зв’язок з учителем тісніший.

Контент про критичне мислення / вміння розрізняти фейки 

Преважна більшість респондентів наголошує, що їм не траплявся контент, пов’язаний із критичним мисленням, умінням розрізняти правду й неправду. Блогери / канали, які просувають критичне мислення, вміння вирізняти фейки (одиничні згадування): Лачен, Стерненко, Albert (ютуб), «Новосилецький на дивані», «Стоп фейк», «Центр протидії дезінформації», «Суспільне. Україна».

Бажані формати контенту про критичне мислення / вміння розрізняти фейки

• Тікток / інстаграм — тривалість до 2 хвилин, чітка, стисла, але змістовна подача; яскраве оформлення, гарний музичний супровід, можливий розважальний формат подачі.
• Ютуб — тривалість 15–30 хвилин, стисло, конкретно, динамічно, можлива розважальна подача, наявність інтерактивної складової.

Теми: розвиток технологій, кібербезпека / цифрова безпека / захист персональних даних; як вирізнити фейки; захист від шахраїв в інтернеті; булінг.

Персони, які можуть про це говорити: незалежні експерти; Саша Бо, вчитель фізики та блогер Руслан Ігорович, This is Stefy, Олександр Педан, Даша Квіткова; продавці техніки.

Звіт за результатами дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років»

Завантажити презентацію pdf-файлом можна запосиланням

Короткий звіт за результатами дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років»

Титульне фото: Getty Images