Чому Нацрада скасувала конкурс, де був єдиний претендент — «Еспресо»

На останньому засіданні Національної ради з питань телебачення та радіомовлення скасували конкурс через те, що регулятор не встиг його провести у визначені законом терміни. Один із членів Нацради Олександр Бурмагін назвав це небезпечним прецедентом. Він про це говорив під час засідання, а нещодавно на офіційному сайті з’явився протокол із його окремою думкою. Тому розповімо про цю історію детальніше.

Скасування конкурсу

Нацрада планувала провести конкурс на цифрове мовлення в мережі МХ-5 «Зеонбуду» в Полтавській області. Для цього ще влітку минулого року запропонувала всім охочим узяти в ньому участь. Претендент виявився один — канал «Еспресо» (юридична особа каналу ТОВ «Голдберрі» представляла логотип «Е Полтава»). У листопаді 2024 року його допустили до конкурсу. Його Нацрада не встигла провести.

Це питання виносили на засідання 19 грудня 2024 року, однак через хворобу та відпустку частини членів регулятора кворуму не було. Тому ті члени регулятора, які зібралися в зумі, лиш оголосили про це. До кінця року вони вже не збиралися.

На першому засіданні у цьому році 9 січня 2025-го питання про конкурс із голосу вніс до порядку денного заступник голови Олег Черниш. Однак не про його проведення, а про скасування.

Олег Черниш звернув увагу на те, що провести конкурс раніше було неможливо: «Я пропоную повернути претенденту конкурсну гарантію й оголосити новий конкурс. У законі чіткі норми щодо проведення конкурсу. Мною керує бажання, щоб претендент отримав назад кошти конкурсної гарантії та міг знову взяти участь».

Йому опонував Олександр Бурмагін, який виступив проти такої практики, бо вважає її небезпечною: «Законодавчо не визначена процедура скасування конкурсу через порушення строків його проведення самим регулятором. Це небезпечний прецедент, бо далі можна буде скасовувати конкурси з одним або п’ятьма, десятьма претендентами. Сам регулятор буде затягувати й  крутити конкурс як рулетку. У законі “Про медіа” закладався інший підхід. Конкурс має відбутися прозоро, зрозуміло — і відбутися за будь-яких підстав. Законодавча рамка щодо строків — це рамка для регулятора. І порушення строків — це не визначена законом підстава для скасування конкурсу. Якщо ми не вклалися, то маємо пришвидшитися».

Перший заступник голови Валентин Коваль сказав, що регулятор зіткнувся з ситуацією, яка не прописана в законі: «Якщо буде суперечність, то можна звернутися до суду. Можливо, потрібно готувати зміни до закону “Про медіа”. Зараз ми пропонуємо перезапустити конкурс, хоч такої процедури немає в законі».

Більшість членів Нацради підтримала скасування й оголошення нового конкурсу. Оголосили про те, що конкурсна гарантія претендентам повертається впродовж 30 днів. Заяви на участь у новому конкурсі можна подавати до 28 березня.

Окрема думка Олександра Бурмагіна

Олександр Бурмагін, як і обіцяв, написав у протоколі свою окрему думку з цього питання. У ній він наводить хронологію: від призначення конкурсу 8 серпня 2024 року до його крайнього терміну проведення 8 січня 2025 року. З неї очевидно, що 8 січня регулятор ще встигав провести конкурс і мав кворум, бо на погоджувальній нараді було шість членів. «Профільні управління та члени Національної ради знали про роль чисел 8 та 9 січня, але засідання відбулося 9-го», — написав він.

Також він звертає увагу на те, що «Закон не містить як підстав для скасування конкурсу порушення строків проведення, так і не «дозволяє» визначити переможця з порушенням строків, визначених частиною 2 статті 54 Закону України “Про медіа”». «В цьому є певна логіка, яка дозволяє Національній раді бути більш гнучкою щодо вибору того чи того сценарію», — написав Бурмагін. На його думку, кожен із цих сценаріїв має ґрунтуватися на принципах верховенства права незалежності, об’єктивності, передбачуваності, правової визначеності, компетентності, професійності тощо.

«При вадах обґрунтування дотримання всіх цих принципів може йтися про порушення конституційного стандарту щодо дій органів державної влади та посадових осіб “виключно в спосіб та в межах”, а рішення регулятора буде набирати характер свавілля», — додав він.

На його думку, Нацрада мала включити питання про проведення конкурсу в порядок денний і провести його попри те, що сплив один день після крайнього терміну його проведення: «Головні аргументи: один день порушеного строку не має серйозного впливу на його зміст, а претендент має 100% легітимний інтерес і очікування в його проведенні; забезпечення економії ресурсів і зусиль працівників апарату; в конкурсі один претендент і це було навіть не питання конкуренції між різними суб’єктами (оскільки інші не виявили бажання), а оцінка на рівні регулятор-ліцензіат. Підтвердженням обґрунтованості такого підходу можна назвати практику реєстрації друкованих та онлайн-медіа. В цій процедурі, в перший рік імплементації Закону, строки іноді порушували через велику кількість заяв, перевантаження апарату, відсутність електронного кабінету тощо. Проте в жодному такому випадку вихід за визначену Законом часову рамку не ставав підставою для відмови в реєстрації та поверненні документів».

Ще один аргумент на користь проведення конкурсу з одноденним порушенням строку, а не його скасування, за словами Бурмагіна, — це ризики для повернення претенденту конкурсної гарантії. Адже в нормі частини 8 статті 52 Закону «Про медіа» є декілька критеріїв-умов для повернення — й один із них такий: «Після прийняття рішення про відмову в допуску до конкурсу або про визначення переможця конкурсу».

«Сценарію з рішенням “про скасування конкурсу” тут прямо також не передбачено, оскільки в Закон закладалася логіка, коли конкурс, за наявності хоча б одного допущеного претендента, має відбутися», — додав Бурмагін.

Чи пов’язане скасування конкурсу з тим, що єдиним претендентом був «Еспресо»?

Це питання, відповідь на яке свідчитиме про те, чи могло рішення про скасування конкурсу мати «характер свавілля».

Звісно, скасування конкурсу могло не бути пов’язаним із тим, що регулятор не хотів віддавати місце у регіональному мультиплексі «Зеонбуду» «Еспресо». Нацрада могла відмовити каналу, як це вже було, коли компанія претендувала на частоту в Тернополі та була єдиним кандидатом на конкурсі.

Але тоді це був би другий випадок відмови одному й тому ж єдиному кандидату в аналогічній ситуації. А у чинному законі «Про медіа» є вимога голосувати за єдиного претендента. Звісно, ця норма досить дискусійна, дещо суперечить дискреційним повноваженням (право посадових осіб органів державної влади діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону) членів Нацради, і у змінах до профільного закону її планують забрати. Але все одно друга поспіль відмова «Еспресо» як єдиному кандидату на регіональному конкурсі виглядала б тенденційною.

Не менш цікавими є й обставини, за яких регулятор мав можливість провести конкурс раніше. Того ж 8 січня. Це середа, втім, зазвичай засідання проходять у четвер, тому воно й було призначене на 9 січня. Але ніхто не забороняв членам оголосити засідання у середу, якщо виникла така ситуація з конкурсом. І випадки засідань «не в четвер» також неодноразово були.

«Еспресо» має намір розбудувати мережу регіональних мовників: «Уже є “Еспресо: Біла Церква”, “Еспресо: Київ” планують запустити наступного року. Хочемо продовжити розвивати місцеве мовлення», — розповідала очільниця компанії Катерина  Єрмолович. Відповідно, заяви подавали на конкурс у Тернополі (де Нацрада відмовила каналу) та на Полтаву (де конкурс скасували).

Два таких випадки можуть бути збігом, а можуть і свідчити, що влада не дає добро на повернення «Еспресо» у цифру через розбудову регіональної мережі по всій Україні. Однак це лише припущення і важливо простежити, якою буде ситуація після оголошення нового конкурсу: скільки подасться кандидатів і за кого голосуватиме врешті-решт Нацрада.

Архівне фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення