На цьому наголосила у коментарі Укрінформу координаторка руху спротиву "Жовта стрічка" (з міркувань безпеки ім'я не називаємо).
"Мілітаризація Криму демонструє байдуже ставлення Росії до місцевого населення. Люди усвідомлюють, що Росія їх використовує як ресурс для війни. Мілітаризація Криму викликає обурення та страх серед місцевого населення", – сказала вона.
При цьому координаторка руху спротиву зазначила, що особливо гостро кримчани реагують на мобілізацію, яку Росія активно проводить серед місцевого населення. Багато людей намагаються уникнути призову будь-якими можливими способами.
"Окупанти перетворили півострів на військову базу, що робить його мішенню для потенційних ударів і створює додаткову небезпеку для цивільних", – додала вона.
Так, в окупованому Севастополі, продовжила активістка, жителі скаржаться на будівництво військових об’єктів поблизу житлових районів, оскільки це ставить під загрозу їхню безпеку. Кілька активістів виїхали з Криму на підконтрольну Україні територію, щоб уникнути мобілізації та переслідувань. Це часто є складним рішенням, оскільки потребує ретельного планування, враховуючи контроль окупантів на кордонах. Інші обирають тактику не перебувати за місцем своєї прописки, щоб уникнути викликів до військкоматів або візитів окупаційних силовиків, додала вона.
"Загалом, настрої серед кримчан різні, але ті, хто підтримує Україну, не втрачають віри. Люди розуміють, що війна – це складний процес, і звільнення півострова потребує часу. Вони бачать силу Збройних сил України, удари по військових об’єктах окупантів, пошкодження Кримського мосту, що дає надію на повернення Криму до складу України. Водночас життя під окупацією несе постійний страх та напругу. Багато хто втомлюється, і це нормально, але зневіри немає", – зауважила координаторка "Жовтої стрічки".
Раніше Укрінформ повідомляв, що у тимчасово окупованому Криму за час окупації до лав російської армії незаконно призвали майже 50 тис. людей, зокрема у 2024 році близько 5,5 тис.