Про це сьогодні під час панельної дискусії щодо розширення ЄС в ході ВЕФ у Давосі заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми віддані цілям розширення і готові докладати до цього зусилля. Це відповідає також нашим національним інтересам і не є якоюсь послугою для нас. Тому що ми будемо робити внесок у силу ЄС, у його конкурентні переваги, наприклад, із нашою оборонною промисловістю, з нашим технологіями та досвідом у сфері безпеки. Це, ймовірно, могло б бути для ЄС найкращою інвестицією… Тож ЄС має зростати. Без розширення проєкт ЄС не буде завершеним», - зазначив український урядовець.
Він зауважив, що у наявних геополітичних реаліях варто підтримувати високу динаміку процесу розширення ЄС, тому що саме це буде найкращою відповіддю на сучасні виклики.
«Дозвольте мені поділитися особистою історією. На початку цього повномасштабного вторгнення, коли ми були в бункері, разом із Президентом, вже на другий день ми зрозуміли, що переможемо. На четвертий день цієї жорстокої агресії ми подали заявку на членство в ЄС. Ще за пів року ми отримали статус країни-кандидата. Нам необхідно дотримуватися такої ж швидкості зараз. Тому що такою є геополітична реальність. І це також є нашою відповіддю на цю жорстокість, на російські звірства, щоб захистити наші цінності й наш стратегічний вибір», - сказав Сибіга.
Він зазначив, що нині в Україні більш як 90% населення підтримують членство країни в ЄС. Таке явище, за словами міністра, є зворотною стороною жорстокої російської агресії. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну рівень такої підтримки громадян повного членства України в ЄС дещо перевищував 50%.
Український міністр нагадав, що коли ЄС був створений після Другої світової війни, йшлося не лише про економіку й торгівлю, але й про подолання війни, про подолання політики війни, яка була у мисленні тодішнього «Путіна», про необхідність завдати рішучої поразки таким явищам, як фашизм й нацизм.
«На жаль, ці хвороби повернулися у Європу, і зараз нам потрібно завдати поразки цій російській агресії. Ми маємо досягти довготривалого, справедливого та всеохоплюючого миру. Тому що безпека Європи і безпека України є нерозривними. Тож ми маємо зробити це», - наголосив Сибіга.
Він висловив думку, що на етапі розширення для ЄС було б важливо ставитися до країн-кандидатів, включно із Західними Балканами, Молдовою та Україною, на рівні із членами ЄС, особливо в питаннях бюджетного планування.
«Якщо ми говоримо про бюджет (ЄС) на 2028-2034 роки, було б чудово, якби у цьому бюджеті була відображена амбітна мета щодо великого розширення. Це мало б стати початковим пунктом політики ЄС. Тому що без цього буде дійсно дуже проблематичним досягти такої амбітної мети. За оцінкою вартості, а ми маємо такі оцінки, - ціна буде орієнтовно 0,17 від ВВП Європейського Союзу, якщо ми говоримо про процес входження дев'яти держав», - зауважив Сибіга.
Як повідомлялося, у Давосі триває Всесвітній економічний форум за участю провідних світових політиків та представників ділової спільноти. Учасники заходу обговорюють найбільш нагальні питання світового розвитку та шляхи для їх вирішення.