Суд півтора року не виносить вирок російському окупанту, якого звинувачують у розстрілі батька й сина в Бучі

Олександра Кашина обвинувачують у розстрілі цивільних чоловіка та підлітка — Руслана та Юрія Нечипоренків. У Бучу Кашин потрапив як окупант у складі 2-ї оперативної роти управління Федеральної служби військ нацгвардії РФ по Ярославській області. Ірпінський міськсуд розглядає цю справу заочно за статтею 438 КК України.

Вже понад рік у справі майже немає зрушень: обвинувальний акт зачитали за 18 місяців після того, як справу передали в суд. МІПЛ розповідає про це і попередні засідання, щоб пояснити, що відбувається зі справою та як темп розгляду впливає на родину Нечипоренків. 

Обвинувальний акт і цивільні позови

Перше засідання у справі Кашина відбулося 17 травня 2023 року, після чого щомісяця призначали підготовчі — так тривало 18 місяців. За цей час змінювалися прокурори, тричі змінювались адвокати, засідання переносили через повітряну тривогу, перебування судді в нарадчій кімнаті, відпустки суддів, адвоката тощо. Лише в квітні 2024 року суд перейшов до слухання справи по суті.

Прокурорка мала зачитати обвинувальний акт ще 15 серпня 2024 року, однак засідання знову не відбулося: одна з суддей була в нарадчій кімнаті. Врешті його зачитали 20 грудня.

Сімнадцятого березня 2022 року Руслан Нечипоренко разом із неповнолітнім сином Юрієм поїхали на велосипедах по гуманітарну допомогу. Дорогою до Бучанської міськради їх побачив Олександр Кашин.

— Близько 11-ої години Кашин вийшов із дому і побачив двох людей, які їхали поруч із супермаркетом, — зачитала прокурорка Наталя Круль. — Він запитав: “Стояти. Що ви тут робите?”

Нечипоренки зупинилися, підняли руки та пояснили, що їдуть по харчі. Коли Руслан повернувся до сина, Кашин двічі вистрелив. Перша куля влучила в батька — чоловік загинув на місці. Друга потрапила в руку хлопця — він упав, після чого росіянин вистрелив у капюшон, але не влучив у голову. Коли Кашин пішов, Юрій побіг до дитячого садка неподалік, де йому надали першу допомогу.

Інтереси родини Нечипоренків представляє адвокат Юрій Білоус, який після зачитування обвинувального акту подав два цивільні позови. Перший стосується Алли Нечипоренко — дружини загиблого та матері хлопця.

— Олександр Кашин вбив чоловіка Алли і вчинив замах на сина, — сказав Білоус. — Вони не були комбатантами і не могли бути законними цілями. Цей злочин завдав значної моральної шкоди, зокрема фізичний біль, страждання, а також душевні травми. Ці події вплинули на психічний і фізичний стан Алли, створили в ній тривогу і страх за життя своїх дітей, відчуженість від суспільства. Через це просимо відшкодувати шкоду на суму 4 мільйони гривень.

Другий позов, на 5 мільйонів гривень, подали від імені неповнолітнього Юрія Нечипоренка. Білоус пояснив, що вбивство батька та замах на нього самого завдали Юрієві моральних страждань, принизили його честь і гідність. Він також зазнав болю, має травматичні спогади, відчуття постійного страху та небезпеки.

Цивільні позови долучили до справи.

Ознайомлення

Суд визначив порядок дослідження доказів: спочатку — письмові матеріали, потім допит потерпілих і свідків.

Адвокат обвинуваченого Олександр Шурхно заявив, що має зауваження:

— Я ознайомився з матеріалами справи і вважаю, що докази, зібрані під час досудового розслідування, не доводять провину мого підзахисного.

Після цієї заяви суд почав досліджувати письмові матеріали, які прокурорка просили долучити до справи. Адвокат Шурхно знову взяв слово щодо порушення процесуальних прав підзахисного:

— У матеріалах справи є повідомлення про підозру від 20 лютого 2023 року, а доручення про призначення захисника датовано 3 березня 2023 року. Мій підзахисний 13 діб перебував без захисника, що є порушенням його права на захист. Це порушення суттєво вплинуло на хід досудового розслідування.

Натомість Білоус заявив клопотання про зупинку дослідження доказів, аби ознайомитися з матеріалами справи.

— По-перше, ми хочемо зрозуміти, що увійшло в матеріали справи. По-друге, ми бажаємо бути більш активними в процесі дослідження доказів, відповідати на питання суду і коментувати матеріали справи, — пояснив він.

Прокурор і адвокат обвинуваченого не заперечували проти відкладення засідання.

Зневіра

Алла Нечипоренко, вдова загиблого, разом із синами постійно приходить на засідання. Якось після чергового перенесення вона, виходячи з суду, сказала:

“Я вже зневірилась. Щоразу йдучи в суд, я відчуваю, що знову буде перешкода”.

Після зачитування обвинувального акту вона говорить:

— Я зовсім не була готова до того, що суд триватиме так довго. Юрій Білоус ще на самому початку сказав, що процес буде довгим і на швидкий результат не варто розраховувати. Але ці затримки затягуються так, що дуже тяжко витримати. Кожне відвідування суду — це повторне переживання того, що сталося. Щоразу згадувати про події, які змінили моє життя назавжди. Морально і психологічно такі засідання дуже важкі.

Водночас Алла каже, що не має ілюзій.

— Я не можу сказати, що моє розуміння справедливості змінилося. У перші рази я намагалася знайти у собі якісь сили і віру в те, що справедливість буде досягнута. Але з часом, проходячи крізь цей судовий процес, я розумію, що немає чіткої відповіді на питання, яке покарання може бути справедливим у такій ситуації, — пояснює вона.

— Мене мучать думки, чи дійсно є таке покарання, яке могло б відобразити весь той біль, який ми пережили. Я не вірю, що виходом могла би бути смертна кара. Але я хотіла би, щоб Кашин не відчував спокою, щоб він не міг жити без страху, щоб це турбувало його до кінця його днів, щоб він розумів — його вчинок матиме наслідки.

—  Мене не цікавить лише відшкодування, я хочу, щоб він відчув відповідальність за свій злочин на рівні особистого страху за своє життя і життя своїх рідних, — говорить Алла.

Адвокат Юрій Білоус не приховує розчарування через тривалість судового процесу. Він підкреслює: справу могли завершити значно раніше. 

— Насправді, ми вже могли і повинні були почути вирок. Часу для цього було абсолютно достатньо, — говорить він. — Ми мали би почати рухатися вперед ще рік тому. Але щоразу щось трапляється з кимось із суддів — вони у відпустці, на навчанні, або справу відкладають через повітряні тривоги.

Переважно справа затримується через організаційні недоліки:

— Призначають зручну для суду дату, а потім виявляється, що на цю дату припадає відпустка захисника. Адвокат має право на відпустку, але це не означає, що через це ми повинні втратити місяць чи два, особливо якщо секретар суду може працювати більш професійно й узгодити дату заздалегідь.

Він додає, що вирок важливий і для виплати відшкодування — можливо, не лише за рахунок Кашина, а й за рахунок активів Росії. Проте, наголошує він, найважливіше — як цей процес відчувають потерпілі. Алла Нечипоренко втратила чоловіка і не втратила сина лише завдяки випадковості.

— Вона відчуває, що суд не працює належним чином, — каже Білоус. — Це створює враження, що судова система не є професійною.

Ця публікація створена за підтримки проєкту “Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Автор: Надія Чучвага

Джерело: МІПЛ