Трамп хоче дружити з Путіним і "душити" Китай: що принесе світу друге "пришестя" ексцентричного президента США

Друзі та вороги Америки завмерли в очікуванні перших кроків нової Адміністрації США на міжнародній арені. І Дональд Трамп вже встановив перший дедлайн.

1 лютого Трамп планує запровадити 25% тарифи на весь експорт з Канади та Мексики, та 10% мита на експорт з Китаю (хоча раніше Трамп погрожував Пекіну 60% митами). Це одна з головних його передвиборчих обіцянок. І справа не лише у вирівнюванні торговельного дисбалансу на користь США. За словами Трампа, Канада та Мексика "дозволяють величезній кількості людей в'їжджати і ввозити фентаніл". Це виготовлений у Китаї наркотик, який у США викликає велику смертність через передозування.

Зокрема про це Трамп говорив із Сі Цзіньпіном за кілька днів до своєї інавгурації 20 січня. Цей дзвінок Трамп назвав "дуже хорошим як для Китаю, так і для США". А на інавгурації Трампа вперше був присутній віцепрезидент КНР Хань Чжен. Проте це не завадило Сі вже 21 січня провести півторагодинну розмову з Путіним по відеозв’язку, щоб у 2025 році "працювати для поглиблення відносин між двома країнами".

В очікуванні подальших дій Вашингтона завмерла і Європа. Трамп неодноразово погрожував запровадити високі мита на європейський експорт, якщо ЄС не буде купувати більше американських товарів (особливо нафти й газу), та не захищати європейських союзників по НАТО в разі зовнішньої агресії, якщо вони не збільшать свої оборонні видатки до 5% ВВП (щоправда, й самі США стільки не витрачають). Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС відкритий до переговорів зі США, зокрема щодо збільшення закупівель американських енергоносіїв. Водночас, за її словами, ЄС "має можливість поглибити відносини з Китаєм і, де можливо, навіть розширити торговельні та інвестиційні зв’язки в дусі справедливості та взаємності".

Тож, якими будуть перші кроки Адміністрації Трампа на міжнародній арені? Що чекає Європу? Як команда Трампа говоритиме з Путіним про закінчення війни? Про все це читайте в матеріалі ТСН.ua.

Китай, мита і TikTok: чому образився ЄС

На другий день після інавгурації, відповідаючи на запитання журналістів в Овальному кабінеті, Трамп пригрозив запровадженням ввізних мит не лише Мексиці, Канаді та Китаю, а й ЄС. За його словами, у торгівлі зі США, Євросоюз має великий профіцит (близько $209 млрд – Ред.).

"ЄС дуже погано поводиться з нами. Тож на них чекають тарифи. Це єдиний спосіб домогтися справедливості", – сказав Трамп.

Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі цими днями, Урсула фон дер Ляєн заначила, що обсяг торгівлі між США та ЄС – це 1,5 трлн євро. Разом на ЄС та США припадає майже 30% світової торгівлі товарами та послугами. На карту поставлено дуже багато для обох сторін. Тому, за її словами, першочергове завдання – готовність до переговорів. Ще в грудні Урсула фон дер Ляєн заявляла, що готова говорити з новою Адміністрацією США щодо збільшення закупівель американських енергоносіїв (зокрема скрапленого газу), про що постійно каже Трамп.

Також європейські ЗМІ повідомляли, що ЄС готовий координувати свою позицію зі США щодо протидії нечесній економічній конкуренції з боку Китаю та вирівнювання торговельних дисбалансів (профіцит торгового балансу Китаю у 2024 році досяг $992 млрд) в обмін на незапровадження Вашингтоном мит на європейський експорт. На сьогодні не відомо, чи знайшла така пропозиція позитивний відгук в Адміністрації Трампа. Адже офіційних переговорів США та ЄС після інавгурації Трампа ще не було. Та й не відомо, куди саме Трамп здійснить свій перший закордонний візит. Наприклад, він вже заявив, що в перші 100 днів на посаді хоче відвідати Пекін.

Разом із тим, ще в жовтні минулого року стало відомо, що ЄС склав список американських товарів, які може обкласти митами у відповідь на запровадження Трампом ввізних тарифів на європейський експорт. Але поки що Брюссель дотримуватиметься принципу батога й пряника: пропонуватиме купувати більше американського, зокрема енергоносіїв, водночас доводячи до Вашингтона, що може запровадити й свої мита у відповідь. Адже запровадження США тарифів на європейський експорт боляче вдарить по промисловості ЄС, особливо по німецькому автопрому. ФРН є найбільшим в ЄС експортером товарів до США – біля 30%.

Трамп ніколи не приховував свого неприязного ставлення до німецьких посадовців. Під час першого президентського терміну, він критикував ФРН за "Північний потік-2" (і навіть наклав санкції на добудову труби, які потім зняв Байден) і залежність від російського газу. У перший день другого президентського терміну Трамп доручив Міністерству фінансів і торгівлі проаналізувати торговельні дефіцити США з різними країнами й надати рекомендації до 1 квітня. Можливо, саме тому, виступаючи в Давосі, Урсула фон дер Ляєн також натякнула, що ЄС відкритий до ведення бізнесу з Китаєм і Мексикою.

Коментуючи відносини зі США в Давосі, канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив обережний оптимізм. Проте закликав зберігати "холодну голову", наголошуючи, що Європа має стати більш самостійною. А в середу, 22 січня, Олаф Шольц приїхав до Парижа на переговори з Еммануелем Макроном, щоб спробувати виробити новий курс для Європи в умовах президентства Трампа. Хоча навряд чи європейським лідерам сподобалися натяки президента США, що він може переглянути своє рішення щодо запровадження 10% тарифів на експорт КНР в обмін на продаж китайською компанією ByteDance її американського підрозділу.

"Трамп буде, й це вже зрозуміло, викликом. Європа не буде жалітися й ховатися, а натомість буде конструктивним і наполегливим партнером. Ця позиція буде основою для хорошої співпраці з новим американським президентом", - сказав Олаф Шольц.

"Дружба" з Путіним: підхід Трампа змінюється

Відносини в трикутнику Вашингтон-Брюссель-Пекін безумовно зачіпатимуть й Україну. Проте, все ж таки, більший вплив на нас та подальший перебіг війни Росії проти України матимуть наступних два фактори:

• темпи збільшення європейськими країнами-членами НАТО своїх оборонних витрат;
• і спроби Трампа укласти угоду з Путіним щодо умов замороження війни.

Як відомо, нова американська Адміністрація вимагає від європейських союзників по НАТО збільшити оборонні видатки до 5% ВВП. Інакше, за словами Трампа, США не захищатимуть союзників у разі зовнішньої військової агресії проти них. Щоправда, навіть самі США стільки не витрачають. У 2024 році Америка витратила на оборону понад 3% ВВП. Разом із тим, у цих вимогах Трампа немає нічого нового. Протягом його першого президентського терміну він навіть погрожував виходом США з НАТО, якщо країни Європи не збільшать оборонні витрати мінімум до 2% ВВП.

За словами очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас, президент Трамп має рацію, кажучи, що ЄС не витрачаємо достатньо на оборону. Минулого року країни-члени спільно витратили на оборону в середньому 1,9% ВВП, в той час як Росія - 9%.

"Час інвестувати. Нам потрібні інвестиції від країн-членів, приватного сектору і загального європейського бюджету. Ми витрачаємо мільярди на наші школи, соцзахист, охорону здоров’я. Але якщо ми не інвестуватимемо більше в оборону – все це під загрозою", - додала Кая Каллас.

ТСН.ua вже писав, що минулого тижня на зустрічі Військового комітету НАТО в Брюсселі генсек Альянсу Марк Рютте заявив: "Щоб запобігти війні, треба до неї підготуватися. Настав час переходити до мислення військового часу". За його словами, те, що Альянс від Лос-Анджелеса до Анкари виробляє за рік (мається на увазі потужність ОПК – Ред.), росіяни виробляють за три місяці. А під час виступу в Європарламенті 13 січня Марк Рютте закликав союзників нарешті збільшити витрати на оборону, або ж "закінчити курси російської мови чи поїхати до Нової Зеландії".

Більше витрачати на оборону, в розумінні Трампа, - це також більше допомагати й Україні. Бо Трамп і представники його кабінету неодноразово заявляли, що війна Росії проти України більше шкодить Європі, яку з Америкою, яка далеко, розділяє океан. Проте це не означає, що США "кинуть" Україну. До того ж, одразу після інавгурації 20 січня риторика Трампа щодо України, Росії та війни почала різко змінюватися. Якщо раніше Трамп говорив, що якнайшвидше хоче поговорити телефоном, а потім і зустрітися з Путіним, щоб укласти угоду про припинення вогню й замороження війни, то зараз він навіть став погрожувати Росії.

"Я збираюся зробити Росії, чия економіка зазнає краху, і Путіну дуже велику послугу. Домовтеся зараз і припиніть цю безглузду війну. Далі буде тільки гірше Якщо ми не досягнемо угоди, і швидко, у мене не буде іншого вибору, як запровадити високі рівні податків, тарифів і санкцій на все, що Росія продає США та іншим залученим країнам. Давайте закінчимо цю війну, яка б ніколи не почалася, якби я був президентом. Ми можемо зробити це легким або важким шляхом – і легкий шлях завжди кращий", - дописав Трамп у своїй соцмережі Truth Social у середу, 22 січня.

Напевно це перша чітка позиція Трампа щодо його можливих майбутніх дій, якщо Путін не погодиться припинити війну. Хоча ще минулого тижня вже затверджений Сенатом на посаду держсекретаря Марко Рубіо припускав, що зняття деяких санкцій з Росії може стати розмінною монетою у переговорах з Кремлем. Але вже цього тижня і його позиція дещо змінилася. В інтерв’ю CBS Mornings Марко Рубіо заявив, що "США збираються докласти зусиль, щоб цей конфлікт завершився у стабільний спосіб".

"Тобто ми не просто хочемо, щоб конфлікт закінчився, а потім відновився через два, три або чотири роки. Ми хочемо забезпечити стабільність", – додав держсекретар США.

У середу, 22 січня, заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що на сьогодні Москва бачить невелике вікно можливостей для досягнення домовленостей із новою американською Адміністрацією. Щоправда цей коментар прозвучав до появи допису Трампа в Truth Social, де він погрожує Росії, що "далі буде тільки гірше", якщо Путін не погодиться на угоду про припинення війни. Навряд чи Кремль залишить цю заяву без відповіді. Проте на сьогодні Трамп і Путін ще не говорили телефоном, і навіть не домовилися про зустріч. Тому, про якусь сформовану американську переговорну позицію говорити поки що зарано.