Зумери шукають стабільності: молодь почала обирати роботодавців на все життя

Повідомляє 24 Канал з посиланням на The Guardian. Згідно з новими дослідженнями, працівники віком до 27 років готові працювати в одній організації в середньому сім років.

Чому молодь шукає роботодавця на все життя

Сучасні тенденції, які заохочують до постійних змін роботи заради мінімальних вигод, виявилася обманом.

Постійні вимоги роботодавців до конкурентоспроможності, підприємливості та гнучкості виявилися розчаруванням – вони не забезпечили ані кар’єрного задоволення, ані багатства, ані балансу між роботою та особистим життям.

Натомість молоде покоління стикається зі скороченням соціальних гарантій, нижчими зарплатами та відсутністю стабільності. Спостерігаючи за досвідом своїх батьків, які постраждали від наслідків жорсткої економії, вони бачать, як система перетворює людей на взаємозамінні деталі механізму, пропонуючи "можливості", що так і не стають реальністю.

Тому вони свідомо відмовляються від такої моделі. Замість нескінченного перестрибування з роботи на роботу в пошуках ідеального місця, молодь обирає стабільність, а не хаос, спільноту, а не постійні зміни.

У світі нульових контрактів та культури конкуренції ідея закріпитися в одному місці здається привабливою – і, на тлі робочої культури, яка змушує шукати найвищу вигоду, навіть радикальною.

Молодь шукає стабільності у роботі / Фото Pexels

Молодь володіє корисним набором навичок

Друга причина полягає в тому, що молоді фахівці, особливо ті, хто закінчив університет упродовж останнього десятиліття, мають набір навичок, які можуть бути неочевидними для старших поколінь, але надзвичайно корисними.

Бізнес, що заплутався в соціально-політичних суперечностях, оточений дезінформацією та змінними медіанаративами, що можуть миттєво вплинути на фінансовий результат, потребує людей, які можуть усе це розшифрувати. Ті, хто виріс у цьому середовищі, мають вроджену здатність його аналізувати.

Проте такі навички стають помітними лише з часом – вони проявляються тоді, коли працівник встигає адаптуватися до своєї ролі. У стабільному робочому середовищі, де забезпечено здоровий баланс між роботою та особистим життям, людина має змогу повною мірою реалізувати свої "якісні" здібності та відчути власну цінність як особистість.

Молодь переосмислила пріоритети

Третя причина полягає у ширшому соціокультурному зсуві, викликаному жорсткими реаліями сучасного ринку праці. Гонитва за найвищими заробітками ціною власного добробуту більше не сприймається як норма.

Сучасні працівники значно більше цінують баланс між роботою та особистим життям, дбають про психічне здоров’я та прагнуть справжніх людських відносин – як у професійному середовищі, так і поза ним.

Вони менше зацікавлені у кар’єрному зростанні заради самого процесу й більше – у створенні робочих місць, які відповідають їхнім цінностям. Їх не приваблюють яскраві офісні бонуси на кшталт м’яких пуфів чи кімнат для сну – натомість вони вимагають поваги, сенсу та свободи жити життям, яке не обертається навколо роботи.

Цей підхід кидає виклик традиційній капіталістичній моделі, що тримається на культурі вигоряння та безперервної ротації кадрів. Проте не варто впадати в ілюзії: поки компанії публічно вихваляють нове покоління "ціннісно орієнтованих" працівників і змінюють свої маркетингові стратегії, та ж система, яка раніше експлуатувала нестабільність, може так само використати ідею лояльності – просто знаходячи нові способи витискати з працівників максимум під виглядом стабільності.

Зумери змінили підхід до вибору роботи / Фото Pexels