Неочікувані відкриття: дослідження розкрило складні зв"язки середньовічних громад

Нещодавно вчені провели детальне археогенетичне дослідження, проаналізувавши рештки понад 700 осіб раннього Середньовіччя. Висновки, зроблені на основі поховань у Мьодлінгу та Леоберсдорфі, Австрія, розкрили нові подробиці про походження та культурну динаміку давнього населення регіону, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження виявило разючі генетичні відмінності між цими двома спільнотами. Люди в Леоберсдорфі мали переважно східноазійські генетичні маркери, тоді як жителі Мьодлінга — європейське походження.

Попри відмінне походження, ці групи співіснували протягом шести поколінь, обмінюючись культурними практиками і традиціями поховання. Це дослідження є частиною проєкту Європейської дослідницької ради "HistoGenes", що зосереджується на аварському періоді VIII століття н. е., коли східноазійські степові громади оселилися в Центрально-Східній Європі поряд з місцевим населенням.

Десятиліттями походження людей, похованих у цих місцях, залишалося загадкою. Чи були вони прямими нащадками аварських завойовників, чи сумішшю місцевого та прийшлого населення? Генетичний аналіз понад 500 могил у Мьодлінгу та майже 150 у Леоберсдорфі дав відповіді на ці питання.

Дослідження виявило чіткі генетичні відмінності, які не могли виявити лише археологічні дані. Генетик Ке Ванг зазначив: "Генетична різниця між цими групами була дуже чіткою і послідовною для більшості людей на цих місцях".

Цікаво, що культурна інтеграція зберігалася, попри генетичні відмінності. Історик Вальтер Поль зазначив, що обидві громади прийняли аварську ідентичність, поділяючи схожий спосіб життя і культурні символи.

Доріс Пані-Кучера, антрополог, також наголосила на мирному характері цієї епохи, заявивши: "Ми не знайшли на скелетах жодних бойових травм, і майже немає жодних ознак дефектів".

Дослідження також виявило складні родинні зв'язки. Дослідники реконструювали родоводи шести поколінь, зазначивши, що більшість людей мали спільні біологічні зв'язки, проте не знайдено жодних доказів інбридингу.

Генетикиня Зузана Гофманова зазначила: "Велика кількість генетичних зв'язків дозволила нам реконструювати сучасні родоводи у шість поколінь на кожній ділянці".

Ще одним ключовим відкриттям стала роль жінок у цих громадах. Матері в Леоберсдорфі, ймовірно, походили зі східноазійських регіонів, тоді як матері в Мьодлінгу мали європейське коріння. Попри ці відмінності, обидві групи зберегли свою культурну ідентичність, що свідчить про спільний статус і взаємну повагу.

Йоганнес Краузе, директор Інституту еволюційної антропології Макса Планка, наголосив на важливості дослідження, зазначивши: "Поховання Мьодлінга є одним з найбільших, коли-небудь проаналізованих генетично, і такі результати мають великий потенціал для майбутніх досліджень у різних дисциплінах".

Раніше Фокус писав, де саме Александр Македонський розбив персів.

А також ми розповідали про "носорога" під трасою. Археологи виявили 1500-річну кам’яну труну римської епохи,яка важить 750 кілограмів.