Помилки під час війни неминучі, вони не означають зраду чи недбалість: генерал Собко пояснив, як уникнути кримінальних справ проти командирів

Бригадний генерал, колишній начальник штабу-заступник командувача Сил ТрО, колишній командир 128-ї ОГШБр, Герой України Сергій Собко на тлі затримання українських генералів, яких звинувачують в провалі оборони у Харківській області, перерахував проблеми, які, на його думку, потрібно вирішити у Силах оборони, аби таких випадків більше не було. У дописі на своїй сторінці у Facebook він прокоментував кожну тезу детальніше. 

Перша проблема стосується військової освіти та підготовки. Військовий наголосив, що у багатьох арміях світу професійна підготовка командирів є основою бойової ефективності війська. Тим часом Україна успадкувала систему військової освіти, орієнтовану на радянські підходи, які часто ігнорують гнучкість, сучасну тактику, критичне мислення та ініціативність. Війна, яка триває з 2014-го, продемонструвала нагальну потребу у зміні цих підходів.

"Ізраїль, перебуваючи у постійній війні, зробив військову освіту одним із пріоритетів. В ізраїльській армії командири навчаються діяти автономно, ухвалювати рішення в умовах невизначеності та нестачі ресурсів, — розповідає Собко. — Наприклад, офіцери Ізраїлю систематично проходять якісні курси підвищення кваліфікації навіть під час воєн. Важливим елементом є обмін досвідом після кожного бою, кожної операції, щоб мінімізувати повторення помилок".

Україні, продовжив він, необхідно запровадити таку систему військової освіти та підготовки, яка фокусується на сучасній тактиці, управлінні ресурсами в умовах дефіциту та розвитку ініціативності на всіх рівнях командування. Він додав: потрібно навчатися під час війни, постійно і якісно.

"Ми маємо регулярно проводити тренінги для командирів прямо на фронті, де можливий обмін досвідом і розбір реальних ситуацій. Особливо важливим є використання досвіду країн НАТО для оновлення підходів в навчанні та формуванні нової «learning culture» у війську", — пояснив Собко. 

Друга проблема, за його словами, полягає в тому, що з помилками потрібно працювати, а не карати за них. Адже під час війни прорахунки є навіть у найкращих командирів, особливо в умовах дефіциту ресурсів або переваги противника в чисельності.

"Помилки потрібно аналізувати, але покарання за них не повинно руйнувати армію. Після провалу операції в Сомалі у 1993-му (битва в Могадішо) військове командування США не карало офіцерів. Натомість було проведено масштабний аналіз, внаслідок якого американці переглянули свої тактичні підходи до проведення спецоперацій. Це дало змогу уникнути подібних прорахунків у майбутньому", — розповів він. 

За словами військового, про Аналіз післядії (After-action review) тільки лінивий ще не говорив. Україні вкрай необхідно використовувати цей інструмент на всіх рівнях. Після кожного бою, кожної операції створювати групи, комісії для аналізу дій командирів, визначення причин успіхів і невдач. Окрім того, необхідно забезпечувати офіцерів ресурсами, технікою та інформацією, щоб вони могли успішно виконувати завдання. Брак координації, низький рівень взаємодії між підрозділами або навіть командуваннями призводить до нерозуміння цілісної картини, а відтак — загрози, що веде до недостатньо ефективних дій.

"Що стосується кримінальних справ, то вони мають відкриватися лише у випадках свідомої службової недбалості або зради, а не через прорахунки у складних умовах", — наголосив Собко. 

Ще одна проблема, увагу на яку звернув генерал — зміцнення довіри між армією та державою, яка є фундаментальною основою успіху на війні. Якщо командири бояться політичних переслідувань, службових розслідувань, покарань за помилки, це руйнує боєздатність армії, пояснив він.

"Під час Другої світової війни Вінстон Черчилль навіть у найкритичніші моменти не руйнував довіру до генералів. Коли британські війська зазнали поразки у Франції в 1940-му, Черчилль не звинувачував командування, а зосередився на консолідації зусиль для майбутнього контрнаступу. Тому нам краще зосередити зусилля на тому, щоб розповісти суспільству про всю складність війни. Політичне керівництво має пояснювати людям, що помилки під час війни неминучі, але вони не означають зраду чи недбалість", — навів приклад Собко. 

Він наголошує, що потрібно об’єктивно аналізувати дії командирів для того, щоб розуміти прорахунки на вищому рівні, а не перетворювати це все на судилища, до того ж публічні, які принижують гідність воїнів і дають ворогу можливість доєднатись до цього. Окрім того, важливо нагороджувати успішних командирів та робити визнання їхнього внеску, що мотивує інших до якісної роботи.

Собко підсумував: "Україна має унікальний шанс трансформувати свою армію під час війни. Важливо пам’ятати, що сила військового керівництва залежить не лише від професіоналізму, але й від довіри до нього. Карати за прорахунки під час війни, а особливо без глибокого аналізу — це ризикована стратегія, яка може послабити бойовий дух і командну ефективність. Замість цього варто інвестувати у військову освіту, аналіз помилок і зміцнення довіри між державою, армією та суспільством. Лише таким чином можна побудувати армію, здатну не лише перемагати, а й забезпечувати мир на десятиліття вперед.

Нагадаємо, 20 січня СБУ та ДБР затримали військових, зокрема двох генералів, яких звинувачують в невдалій оборону Харківської області під час наступу росіян у травні 2024-го. Йдеться про бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка та, за даними ЗМІ, полковника Іллю Лапіна.

Учора Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для генерала Галушкіна — його відправили під варту на два місяці. І хоча через кілька годин за військового внесли 5 млн гривень застави, згодом того ж дня його затримали вдруге. Окрім того, запзахід обрали й для генерала Горбенка, його арештували на два місяці з правом вийти з СІЗО під заставу у 25 млн гривень.