Усі думали, що корали нерухомі, але це не так: є щось, здатне привести їх у рух

Океан покриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для безлічі видів, зокрема й коралів. Ці тварини можуть здатися нерухомими, але це не зовсім так: різні види здатні переміщати не тільки свої гілки. У новому дослідженні вчені вивчили те, як рухаються корали й що приводить їх у рух, пише IFLScience.

За словами автора дослідження, доктора Бретта Льюїса, далеко не всі корали прикріплені до субстрату — деякі з них поодинокі й вільно живуть в океані, що дає їм змогу мігрувати в пошуках кращих умов. Однак спосіб життя цих рухомих коралів і те, як вони рухаються та орієнтуються в просторі під час міграції, довгий час залишалися загадкою для вчених.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У своїй роботі вчені зосередилися на вивченні грибоподібного корала Cycloseris cyclolites. Представники цього виду, як правило, невеликі — найбільші з них досягають близько 9 сантиметрів. Відомо, що молоді корали зазвичай починають свій шлях прикріпленими до твердіших субстратів, однак у міру дорослішання вони опускаються у все глибші води.

Автори дослідження припустили, що грибоподібні корали, які вільно живуть, імовірно, переміщаються під дією хвиль або автостопом на інших тваринах. Ще один варіант полягає в тому, що вони здатні переміщатися надуваючи та здуваючи частини свого тіла. Під час дослідження вчені також зацікавилися реакцією коралів на різні світлові стимули.

Відомо, що в глибших шарах океану переважають довжини хвиль синього світла, а тому вчені хотіли порівняти рух коралів у відповідь на синє і біле світло, щоб дізнатися їхні вподобання. Під час експерименту було створено акваріуми, покриті затемненим корпусом — це дало змогу точно оцінити реакцію тварин на одне джерело світла.

Далі команда встановила камери покадрової зйомки та записали, в яких напрямках рухався корал протягом 24 годин. Зазначимо, що загалом експеримент складався з 16 окремих випробувань:

• 6 з білим світлом;
• 7 із синім світлом;
• 3 із синім і білим світлом.

Відстань, пройдену коралом, реєстрували шляхом вимірювання того, де знаходився рот корала на початку і наприкінці експерименту. Результати експерименту показали, що 86,7% коралів рухалися в бік синього світла і лише 13,3% — у бік білого. Дослідники також виявили, що корали не рухалися безперервно, а скоріше за допомогою імпульсів, за якими слідував період спокою. Під час експерименту з комбінованим синім і білим світлом усі корали рухалися в бік синього світла і від білого світла.

Вчені спостерігали, як тканини в нижній частині коралів роздувалися і створювали підйомну силу. Тварини також збільшували площу своєї поверхні, використовуючи вентральну ногу, і маніпулювали тканинами, використовуючи скорочення і скручувальні рухи, що дало їм змогу просуватися. Дослідники зазначають, що такі рухи схожі на стрибки. Після стрибків корали здувалися до свого звичайного розміру. Команда також зазначила, що роздутий корал пасивно переміщується потоком води, хоча й не в напрямку світла.

Передбачається, що нова інформація надалі може допомогти вченим у відновленні коралових видів, які сьогодні страждають від підвищення глобальної температури океану.

Раніше Фокус писав про те, що вчені знайшли гігантський кораловий риф, який перевернув їхні уявлення про океан.