Защита от Орбана: как Трамп "подвесил" судьбу российских активов и что будет делать ЕС

Мовчання Трампа в інавгураційній промові про Україну насправді є не просто політичним фактом.

Протягом останнього року, використовуючи гучні слова щодо необхідності мирних переговорів, новий-старий президент США оминав увагою інші чутливі теми, які пов’язані з Україною.

Одна з таких тем, про яку Трамп досі прямо не висловлювався, – доля заморожених резервів російського Центробанку.

А тому ще напередодні 20 січня різні чутки про можливі рішення його адміністрації щодо долі цих активів ставали дедалі активнішими.

І при цьому вони лунали як із Вашингтона, так і з Брюсселя, і навіть Будапешта.

Ризик непродовження санкцій і де-факто повернення заморожених активів Росії став цілком імовірним.

І у Брюсселі довелося шукати терміновий запобіжник від цього сценарію.

Інтрига від Білого дому.

Ще до своєї перемоги на президентських виборах Дональд Трамп, хоч і непрямо, але завжди був присутній у дискусіях щодо долі заморожених російських активів.

Лише одна ймовірність його обрання викликала сумніви щодо ухвалення закону REPO, оскільки демократи побоювалися надавати йому повноваження для конфіскації російських активів.

Водночас потенційний віцепрезидент Джей Ді Венс критикував цей закон, стверджуючи, що він міг би обмежити свободу дій Трампа у потенційних переговорах із Путіним.

Вже після обрання нового президента США у чутках навколо переговорів питанню конфіскації активів приділялося не так багато уваги, як розміщенню миротворців в Україні чи питанню кордонів.

Проте вже у 2025 році з’явилася інформація, що адміністрація Байдена може прийняти рішення про конфіскацію заморожених активів РФ ще до закінчення його каденції.

Хоча ці плани так і не втілилися в життя, окремі деталі, які з’явилися у медіа, можуть у подальшому стати частиною стратегії вже адміністрації Трампа.

Згідно з ними, США мали б конфіскувати суверенні активи Росії одночасно з ЄС та іншими союзниками, а потім перевести їх на спеціальний "ескроу-рахунок" (тобто рахунок, кошти на якому можуть бути повернуті власнику за умови виконання певних умов), на якому вони залишатимуться заблокованими до укладення договору, який завершить російську агресію проти України.

Що буде далі: чи гроші повернуться в розпорядження Москви, чи будуть передані Україні – не деталізується.

Однак такий поворот подій цілком вписується в образ Трампа і його стиль мислення, коли гроші – особливо коли йдеться про сотні мільярдів доларів США – стають важелем тиску і одним із ключових аргументів у майбутніх переговорах.

Та щоб ця стратегія була реалізована, нова команда Білого дому має заручитися підтримкою Європейського Союзу або принаймні просувати це питання за допомогою свого давнього друга – угорського прем’єра Віктора Орбана.

Король проти угорського вето.

Насправді не Сполучені Штати, а саме Євросоюз є головним гравцем у питанні долі росактивів.

У двох банківських установах на його території: бельгійському Euroclear та люксембурзькому Clearstream – зберігається близько 200 млрд доларів із загальної озвученої суми в 300 млрд доларів.

І саме активні, хоч і тривалі кроки європейського об’єднання забезпечили спочатку передачу Україні доходів від цих активів, а згодом і фінансування "репараційної позики".

Проте європейські санкції проти Росії, в тому числі блокування резервів Центробанку РФ, запроваджені не до завершення агресії, а підлягають продовженню що пів року.

І згода на їхнє продовження має бути надана всіма державами-членами.

Угорщина вже неодноразово використовувала у власних інтересах питання продовження санкцій.

Напередодні чергового перегляду санкцій вже у 2025 році угорський міністр у справах ЄС Янош Бока оголосив, що його уряд може не підтримати продовження блокування резервів Центробанку РФ:.

"Рішення щодо угорської позиції ще не прийнято.

Ми хочемо відкласти наше рішення до того часу, поки не дізнаємося, як адміністрація США бачить майбутнє режиму санкцій".

Така позиція могла б призвести до розблокування згаданих активів, і тому в ЄС почали шукати план "Б", який було знайдено у вигляді… повноважень бельгійського короля Філіпа I.

У 1944 році, згідно зі спеціальним декретом, бельгійського монарха було наділено можливістю блокувати виведення активів із країни.

Фактично це означало б застосування обмежувальних заходів не на загальноєвропейському, а на національному рівні, чого Бельгія до цього часу намагалася уникати.

Однак російські мільярди залишилися б знерухомленими.

І хоча 21 січня ввечері брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк написав, що, швидше за все, санкції ЄС будуть продовжені в координації з новим урядом США, проте застосування опції з королівським декретом не залишається нереалістичним.

Небезпечний сценарій для України.

Пропозиція щодо передачі заморожених активів РФ на "ескроу-рахунок" є ще дуже сирою: наприклад, незрозуміло, як вирішити питання з погашенням "репараційної позики" у 50 млрд доларів.

Проте цей сценарій уже зараз не видається оптимальним для України.

Фактично формула, яку неодноразово повторювали наші союзники: "Російські активи залишатимуться знерухомленими, поки Росія не відшкодує Україні завдану шкоду", – може змінитися на "доки Росія не укладе мирну угоду".

Цей сценарій містить дуже багато невідомих.

Очевидно, у ході переговорів може постати багато альтернатив, на які можна обміняти ці кошти, ті ж гарантії безпеки чи територіальні питання.

Проте в іншому випадку повернення цих активів може стати заохочувальним бонусом Кремлю за припинення власних протиправних дій щодо України.

Своєю чергою для України це означатиме втрату головного і, потенційно, єдиного джерела відшкодування збитків, завданих агресією.

З іншого боку, централізація заморожених російських резервів може дозволити односторонньо вирішувати їхню подальшу долю, навіть без повернення Росії.

Як показує досвід, зокрема ситуація з коштами Романа Абрамовича від продажу футбольного клубу "Челсі", союзники можуть наполягати на такому використанні цих активів, яке буде відповідати їхнім інтересам і приносити вигоду їхнім економікам, особливо в умовах адміністрації Трампа.

Проте такий підхід теж не завжди буде вигідним для України.

І те, що саме ЄС контролює дві третини цих активів і є історичні інструменти бельгійської монархії, щоб продовжити їхнє блокування навіть в обхід вето Угорщини та, потенційно, Словаччини, може бути доброю новиною.

Особливо в ситуації, коли Білий дім чинитиме тиск для прийняття угоди, яка не відповідатиме інтересам Києва і Брюсселя.

Однозначно, що доля цих активів буде важелем у майбутніх переговорах.

Проте завдання українського уряду – зробити так, щоб цей важіль був використаний в інтересах саме України та постраждалих від російської агресії.

Автор: Іван Городиський,.

адвокат, директор Центру Дністрянського.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України.