Житній ринок у небезпеці? Що задумала столична влада

Депутати Київської міської ради зареєстрували проєкт рішення про приватизацію Житнього ринку, яким передбачено продаж одного з найдавніших торгівельних майданчиків у столиці. І це сталося після того, як наприкінці грудня минулого року робоча група КМДА на своєму засіданні вирішила, що Житній ринок передадуть в оренду без права викупу. 

«Незважаючи на історичне значення Житнього ринку та його роль як важливого торговельного центру, за 44 роки експлуатації капітальні ремонтні роботи так і не були проведені. Це призвело до незадовільного технічного стану будівлі, що значно обмежує її функціональність і можливості повноцінного використання. Ситуація потребує швидкого та оптимального вирішення, найефективнішим із яких є приватизація Житнього ринку через електронну торгову систему «Прозорро Продажі», – йдеться у пояснювальній записці до рішення Київської міської ради. 

Реакція громадськості на рішення Київміськради

На рішення Київської міськради вже відреагував голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея. 

«Недолуге керівництво довело ринок за останні 15 років до збитковості і тепер, в період воєнного стану, за заниженою ціною продадуть?», – обурився голова Громадської ради. 

На його думку, ринок має історичне значення для Києва і потребує капітального ремонту, після якого може приносити місту прибуток.

«Ринок має історичне значення для міста? Так. Так може місто залучить інвестора, дасть пільгу на підтримку для нового орендаря, призначить дієвого керівника… А чи є гарантія, що там не зʼявиться чергова забудова? Немає. Адже новий власник що захоче, те й зробить з ринком. Гіркий досвід знесення історичних і знакових будівель в Києва ми вже маємо», – додав голова Громадської ради. 

Відомий шеф-кухар та блогер Євген Клопотенко також відреагував на рішення Київської міськради щодо приватизації Житнього ринку. 

«Класно депутати представляють інтереси містян, які активно виступили проти продажу ринку. Цікаво, що економічного обгрунтування жодного з цих варіантів немає. До речі, громадські обговорення, про які я прошу міську владу ще з червня 2024 року, так і не були проведені», –  написав Клопотенко. 

Блогер зауважив, що боротьба за майбутнє Житнього ринку триватиме. Клопотенко звернувся до мера Києва Віталія Кличка і запропонував вже ж знайти спільне рішення на спільний зустрічі міської влади з громадськістю. 

Що кажуть про рішення у Київській міськраді

Депутат фракції «Голос» у Київраді Тарас Козак, який є один зі співавторів Проєкту рішення Київської міської ради «Про збереження функціоналу, зовнішнього вигляду та цілісності єдиного майнового комплексу «Житній ринок» пояснив свою позицію тим, що ринок неодноразово пробували віддати в оренду, але безуспішно.

За словами Козака, вартість капіталовкладень для приведення Житнього ринку в притомний стан коливається, за наявною у депутата інформацією, від 118 до 700 млн грн. Сам же він схиляється до цифри 400-500 млн грн, що орієнтовно становить €10 млн.

«Чи знайдеться орендар/управитель, який інвестує таку космічну суму в чужий обʼєкт? Не вірю! Тим більше, що договір оренди можна скасувати/розірвати, наприклад, через суд. І бігай потім роками, щоб тобі повернули твої проінвестовані кошти. Ще цей варіант мені не подобається, бо часто за орендою ховається тіньовий викуп, за смішною ціною. Бачили таке багато разів», – наголосив депутат. 

Тож, на думку Козака, є варіант продати ринок на чесному і відкритому аукціоні, через «Прозорро.Продажі». Депутат вважає, що ціна Житнього на такому аукціоні може зрости в рази і точно «буде максимальною з можливих варіантів». Депутат пропонує у договорі продажу чітко прописати три умови, а саме: функціонал, зовнішній вигляд та цілісний майновий комплекс. Якщо за три роки покупець не впорається або буде робити якісь дурниці, місто Київ буде зобовʼязане викупити назад Житній ринок, за тою ж ціною.

«Саме такий проєкт рішення Київради ми з колегами з усіх фракцій Київської міської ради зареєстрували вчора. На моє переконання, це єдиний шлях зберегти Житній ринок», – підсумував Козак. 

У чому особливість Житнього ринку

Житній ринок розташований на Подолі. Він існує з часів Київської Русі. Навколо площі у першій половині ХІІ століття на кошти торговельно-ремісничих об'єднань були збудовані храми, зокрема, церква Богородиці Пирогощі (Києво-Подільський Успенський собор). У XV столітті Житній ринок – основний торговельний центр міста. Тут двічі на рік збирався ярмарок. Він і далі лишався одним з головних торговельних центрів, чому значною мірою сприяла наближеність до Дніпра та гавані.

Нова будівля ринку була збудована у 1980 році розрахована на 1350 торгових місць – Житній став найбільшим критим ринком у Європі. Його площа – понад 11 тис. м². З нагоди святкування 1500-річчя Києва фасад ринку оздобили металевим панно «Із варяг у греки» художника Анатолія Домнича.

Хто опікувався Житнім ринком

Зауважимо, раніше Житній ринок перебував в оренді у компанії німецького бізнесмена Флоріана Болена. У планах іноземця було створити фудкорт і пивний паб на другому поверсі. Місто судилося за розірвання договору через те, що той не платив оренду й так і не розпочав капітальний ремонт. 

Також раніше ресторатор і шеф-кухар Євген Клопотенко оголосив себе «ідеологом» ревіталізації Житнього ринку. Він заявляв, що готовий залучати донорів, щоб фінансувати нагальні потреби, на які немає ресурсів у КП «Житній ринок»: від ремонту аварійного даху до розробки детальної проєктної документації для реконструкції простору.

Восени минулого року ресторатор організував громадське обговорення долі ринку, а також почав збір грошей на ремонт даху. Водночас наразі немає проєкту відновлення чи перепланування будівлі.