Будівництво ресторану у Харкові відновилося упритул до пам'ятки архітектури

Про це на пресконференції повідомив депутат Харківської міської ради, керівник ГО “Харківський антикорупційний центр” Дмитро Булах, передає кореспондент Укрінформу.

“Майже впритул виросла металоконструкція, десь на два-три поверхи. Сам “Гігант” – пам’ятка архітектури. Розповім передісторію. Ще у 2003 році ділянку біля будівлі взяла в оренду підприємиця Нателла Одарюк, за дивним збігом обставин це була дружина керівника Головного управління МНС Павла Одарюка, який того року отримав посаду. У 2011 році вона отримала дозвіл на придбання цієї ділянки, а у 2019-му – продала Анжелі Андріан. І, як я розумію, родичі Анжели – родина Балаян, зараз там будують”, – зазначив Булах.

За його інформацією, родина Балаян володіє у місті рестораном на пр. Льва Ландау і на вул. Сковороди начебто планує побудувати другий заклад громадського харчування.

“У 2023 році профільний департамент міськради видає містобудівні умови і обмеження, які дозволяють забудувати всі 100% цієї ділянки на висоту 25 метрів. Це спотворить весь архітектурний ансамбль і призведе до певних порушень, які взагалі загрожують “Гіганту”, якщо буде вплив на фундамент”, – зауважив Булах.

Архітекторка-реставраторка, членкиня ініціативної групи SaveKharkiv Катерина Кублицька вважає, що будівництво прямо порушує пункт закону про охорону культурної спадщини щодо предмета охорони, екранування пам’ятки, видів робіт, негативного впливу на технічний стан, функціонування будівлі.

“Є порушення умов історико-архітектурного опорного плану. Об’єкт є пам’яткою архітектури місцевого значення, що введений у реєстр. Він знаходиться на території центрального історичного ареалу в комплексній охоронній зоні 8.1, тобто центральна зона, підзона 1. Ця зона має режими забудови та обмеження щодо робіт. Також є прямі норми охорони культурної спадщини щодо визначення меж пам’яток і на якій відстані від них і що можна робити. Згідно з історико-архітектурним планом, в цій зоні будь-які роботи, пов’язані із взаємодією з історичним середовищем, можуть проводити не ближче, ніж за 5 метрів, але мається на увазі, що це не перед пам’яткою, по фронту забудови, а поряд. Наразі ми спостерігаємо прямі порушення закону – порушення екранування та дисонуюча забудова”, – зауважила Кублицька.

Вона додала, що у виданих міською радою дозволах узагалі не згадуються норми архітектурно-опорного плану.

“Нам ці документи говорять “біле” на “чорне”, – сказала Кублицька.

Архітектор, співзасновник Платформи урбаністичного розвитку Віктор Дворніков зазначив, що “йдеться про якийсь варварський підхід, коли на існуючу червону лінію виноситься об’єкт, який нібито трактується як тимчасовий, бо там поруч стоїть ряд одноповерхових літніх майданчиків, які ніяк не претендують на звання постійної забудови. Але цей об’єкт – капітальне будівництво. За всіма ознаками має клас довговічності понад 50 років. Після зведення його знесення буде дуже складною операцією. Сьогодні ми знаходимося в тій точці, коли ще можемо якось вплинути”.

У “Гіганті” розташовується гуртожиток Національного технічного університету “ХПІ”.

“Ми маємо на сьогодні письмову позицію університету. Цитую: “Харківський політехнічний інститут” виступає проти незаконного будівництва біля гуртожитку”. Ми плануємо звертатися до консультативної ради щодо охорони культурної спадщини при департаменті культури і туризму обласної адміністрації, до керівництва ОВА. А далі плануємо певні юридичні процеси, в тому числі звернення до правоохоронних органів”, – сказав Булах.

Він додав, що темпи будівництва доволі активні, тож за місяць-два, якщо роботи не зупинити, містяни побачать уже інший вид за цією адресою.

Укрінформ ще у понеділок, 20 січня, звернувся до пресслужби міської ради, однак коментаря щодо будівництва поки не надали.

Як повідомляв Укрінформ, будівництво впритул до пам’ятки почалося у 2023 році. Після резонансу міська радазаявила, що зупинить роботи, водночас було підтверджено, що дозвіл видало “попереднє керівництво департаменту територіального контролю”. Зазначалося, що “юристи міськради вивчають правомірність погодження цього будівництва та підстави надання містобудівних умов та обмежень”.

“Гігант” – це “Будинок пролетарського студентства №1”, який почали будувати у 1929 році за проєктом архітекторів Молокіна та Іконнікова. Споруда нового гуртожитку мала характерні для конструктивізму великі площини скління та горизонтальну розбивку фасадів. Конструкція складалася із чотирьох, зсунутих одна до одної п’яти- та шестиповерхових секцій, які було віддзеркалено та пов’язано між собою центральною, дев’ятою секцією. Будівля мала проїзди. У напівкруглих стиках корпусів розташовувалися сходи, а розбіжності об’ємів давали змогу освітлювати коридори природним світлом. У підвальних приміщеннях було запроєктовано лазні, пральні. Також у будинку були влаштовані кімнати санітарного обстеження, стаціонарного лікування, дезінфекції та ізоляції хворих. Будинок відкрили у 1931 році, практично відтоді він і має назву “Гігант” – за свій розмір.

Фото: В'ячеслав Мадієвський, Укрінформ