Дрони майбутнього: які технології змінять правила війни у 2025 році

За даними аналітиків, у січні цього року вперше за 35 місяців війни Росія на певних ділянках фронту втратила перевагу над Україною в танках та бронемашинах. Але як буде далі? Оптоволоконні FPV, рій дронів, наземні роботизовані комплекси: які технології задаватимуть тренд на полі бою у 2025-му році – у матеріалі РБК-Україна.

Останнім часом ворог застосовує менше техніки для штурмових дій, а її запаси ще на базах радянських часів швидко скорочуються. Причина – тактика застосування бійцями ЗСУ дронів та технологічний прогрес українських розробників у цьому напрямку.

Звісно, росіяни також не стоять на місці, не соромлячись копіювати найкращі українські напрацювання та створювати свої інноваційні рішення. Цей рік може стати ще більш напруженим у військово-технологічному протистоянні України та РФ.

Про нові технології та перспективні види озброєнь розповів Дмитро Бабенко – співзасновник Military Tech компанії Vyriy, одного з провідних українських виробників дронів та ретрансляторів.

Оптоволоконні FPV

Масова поява у росіян дронів на оптоволокні додала нових викликів українським військовим на полі бою, а самі FPV такого типу завдали чимало втрат. Цей дрон захищений від впливу РЕБ, а "зупинити" його можна лише фізично: переламати кабель, або ж збити сам БпЛА – дробовиком, дроном-перехоплювачем тощо.

"Дрони на оптоволокні – головний тренд як мінімум першого кварталу 2025-го року. Наразі це один із найзатребуваніших запитів у військових. Україна трохи запізнилася із масштабуванням та впровадженням цього типу БпЛА, тож тепер маємо перевершити росію як у якості, так і в кількості таких FPV, – говорить Дмитро Бабенко.

За його оцінками, оптоволоконні дрони займуть свою нішу в діапазоні до 30%, але точно не зможуть витіснити звичні FPV. Одна з причин – ціна.

"Для прикладу: зараз наша компанія випускає свої перші зразки дронів на оптоволокні. Вони будуть значно дешевші, ніж вся аналогічна продукція на ринку, але все рівно дорожчими за звичайні FPV. Додайте сюди меншу маневреність, більший об’єм, більші складнощі з логістикою, розгортанням тощо. Плюс, є задачі, де просто немає необхідності у використанні дронів на оптоволокні, і цей, скажімо так, оверінженіринг для них недоцільний", – каже він.

Поки оптоволоконні FPV мають відносно невелику дистанцію польоту, але ця проблема вирішиться швидко, каже він.

"Чи можливо зробити оптоволоконний дрон із дальністю в 20 км і більше? Цілком, – стверджує Бабенко.

"Поки наявні на ринку пропозиції – дорогі, але ми робимо все, аби наші дрони були з найнижчою ціною", – каже він.

Не варто скидати з рахунків той факт, що пілотам дронів на оптоволокні на початку буде важче: трохи менша маневреність, треба так розраховувати маршрут, аби не порвалася "нитка". Плюси: кращий зв’язок, краща якість зображення.

Модернізація FPV

РЕБ, відведення техніки та далекобійних засобів ураження подалі від лінії фронту ставлять нові задачі й перед виробниками "стандартних" FPV-дронів. Головне завдання – доставити боєприпас якомога далі, здолавши протидію засобів радіо-електронної боротьби.

Цього року, на думку Бабенко, буде перехід на 13-ти та 15-ти дюймові дрони. Далі – складніше. Причина: певні обмеження в Betaflight (програмне забезпечення контролера польоту – авт.).

"Треба використовувати інше ПО, яке менш розповсюджене, в тому числі й на фронті. Як наслідок – менше пілотів вміють на ньому літати. Плюс, "13-ка" та "15-ка" можуть закрити нагальні задачі як по дальності, так і по вазі бойової частини. Тому, думаю, мінімум на перші півроку таких дронів для вирішення потреб має вистачити", – додає фахівець.

Він не виключає неохібності виробництва FPV на 16 чи 17 дюймів, які матимуть велику дальність та можуть нести велику БЧ, але все залежатиме від ситуації на фронті та його потреб.

За оцінками фахівця, ринок дронів у 2025-му збільшиться. "Будуть дрони на оптоволокні, з донаведенням, тепловізійні й, звісно, звичні FPV", – прогнозує він.

Наземні роботизовані комплекси

За даними Генштабу, завдяки роботизованим підрозділам на 30% зменшилися втрати українських військових, писав на своїй сторінці Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в листопаді 2024-го після кодифікації Міноборони ще чотирьох українських НРК.

Наземні роботизовані комплекси – один із пріоритетних напрямків для Defence Tech кластеру Brave1 – єдиної платформи для співпраці компаній, держави і військових, на якій уже зареєстровано більше 300 розробок у цьому напрямку.

"Наземні роботизовані комплекси дуже часто використовуються на фронті для короткої логістики. Це дає змогу вивільнити та убезпечити особовий склад, – говорить Бабенко. – Плюс – евакуація поранених та загиблих. Для повного вирішення питань з евакуацією ще немає 100% ефективних напрацювань, але вони з’являться: багато команд над цим працює. Тому НРК – важлива та ефективна історія. Не варто відкидати можливість запуску дронів з НРК".

Рій дронів

Ще в жовтні 2024-го сім українських компаній представили свої напрацювання у цьому напрямку – можливості об’єднати в єдину мережу кілька десятків дронів, якими керуватиме один пілот, а кожен із БпЛА зможе самостійно діяти у складі групи.

За словами співрозмовника, ця технологія вже частково реалізована саме для фронту, де головна проблема – відсутність GPS. Але він каже, що над цим працюють у тому числі й українські компанії, які розробили свої системи зв’язку. Тому Бабенко очікує, що цього року рій дронів має з’явитися на полі бою.

Далекобійні дрони

Початок 2025-го ознаменувався масштабними та результативними ударами вглиб Росії. Бабенко впевнений, що їх стане більше, а ефективність покращиться.

"Команди працюють, розвиваються. З’являються нові системи зв’язку, є нові підходи для планування місій. Тому будемо спостерігати", – каже він.

Навчання пілотів

Збільшення кількості та номенклатури БпЛА вимагатиме й більшості кількості якісно підготовлених пілотів. Щоправда, розробники працюють над тим, щоб спростити процеси навчання та керування дроном.

"В Україні є багато шкіл для пілотів FPV, з багатьма ми співпрацюємо. Наприклад, з тим же Боривітром, з яким запустили спільний курс по донаведенню. Є й інші, яким допомагаємо, отримуємо фідбек, що дуже важливо для нас", – зауважує співрозмовник.

За його словами, задача виробників – зробити дрон, який максимально знизить вимоги до пілота, адже стандартним FPV керувати складно.

"Тож потрібно спростити процес управління дроном, а навчання – зробити максимально швидким, щоб новачок уже, кажу дуже умовно, за кілька днів міг виконувати бойові завдання. Ворогів багато, роботи багато, екіпажів треба багато. Тому потрібно розвиватися та йти вперед", – резюмує фахівець.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.