Як поставити крапку у війні з Росією так, щоб бої ніколи не відновилися

США хочуть закінчити війну в Україні так, щоб вона не розпочалася знову за два-чотири роки, заявив новий американський держсекретар Марко Рубіо. Однак статися так може лише за двох умов.

Перша – війна має завершитися на справедливих умовах. Чудово розумію, що поняття справедливості не є юридичним терміном, і кожна людина бачить її по-своєму. Але переважна більшість українців та наших союзників (і політиків, і пересічних громадян) вважатимуть завершення війни справедливим, якщо Україні вдасться звільнити всі свої території.

Друга – розпад Росії. Навіть якщо Україна поверне всі нині окуповані території, за три-п’ять років у РФ може виникнути бажання повторити досвід війни. Не вірю у жодні угоди, які б не були укладені. Єдиним запобіжником буде демонтаж такої держави як Російська Федерація і перетворення її на кілька незалежних демократичних держав.

Звісно, навіть після розвалу РФ умовна Московія – ядро нинішньої Росії, яке залишиться – маритиме реваншом і буде здійснювати спроби повернути під свій контроль всі ті осколки, які від неї відпадуть. Це неминуче. Але ж імперські реваншистські кола є не тільки в Москві, а в різних регіонах РФ, і вони, як на мене, ймовірніше, боротимуться за відновлення центральної або західної частини Російської Федерації з Татарстаном, Башкортостаном, Уралом, Сибіром та іншими, а не зазіхатимуть на Україну. Втім, мене мало цікавлять внутрішні процеси, які відбуватимуться в разі розпаду РФ на складові – нехай собі казяться на своїх просторах, аби до нас не лізли.

Зі стратегічної точки зору, обидві ці умови є реалістичними в перспективі – не протягом ста днів, як говорить Трамп, не протягом півроку або навіть року. Це перспектива 3-5 років. Існує декілька чинників, які можуть зіграти на користь такого розвитку подій. Зокрема, вже давно не секрет, що зараз у нас точиться війна на виснаження, і потенціал наших партнерів (Європи, США, Канади, Японії тощо) просто неспівставний із потенціалом Росії, тому шанси вистояти в боротьбі з агресором у нас хороші.

Головне – не втратити, не розбазарити підтримку, яку ми маємо, а за можливості підвищити її рівень. До речі, шанси наростити підтримку у нас є з огляду на чинних політиків Європи. Адже європейські лідери після неоднозначних заяв новообраного президента США почали інакше дивитися на власну безпеку. Нарешті. Це мало відбутися щонайменше десять років тому.

Я бачу відповідні ознаки готовності до збільшення підтримки України у керівництва Франції, Німеччини, Британії, Чехії, Польщі, країн Балтії. Чимало європейських країн вважають, що після обрання Трампа загроза з боку Росії для Європи зростає, і це вимагає від них відповідної реакції.

Щодо США, як на мене, сьогодні ні у Трампа, ні у кого з його найближчого оточення немає жодного плану, як закінчити війну в Україні. Все, що ми чуємо досі, є виключно політичними заявами, до яких я особисто ставлюся дуже скептично. Я думаю, що нова американська адміністрація запропонує певний план, який своїм змістом не влаштує ні Україну, ні Росію. Та оскільки Україна дуже залежить від підтримки США, Зеленський, імовірно, з певними застереженнями все-таки погодиться на пропозицію Вашингтону. А от із Росією інша історія: наразі я не бачу жодних ознак того, що Путін погодиться на будь-яку перерву у війні. Тобто Україна погодиться на запропонований американцями шлях, а Росія – ні. І як діятимуть тоді далі США, дуже важко спрогнозувати: чи то все закінчиться розмовами, чи то призведе до більш рішучої підтримки України з боку Штатів.

Поки що наявний алгоритм врегулювання цього конфлікту, який є в головах представників американської адміністрації, не передбачає виконання першої умови – справедливого завершення війни. Він передбачає просто зупинку – "стій, раз-два!". Якщо уявити, що завтра просто припинили стріляти, обидві сторони будуть готовими до продовження війни. В цьому немає жодного сумніву, бо стратегічна мета жодної зі сторін у результаті цієї війни не буде досягнута.

Україна ніколи не визнає втрату своїх територій, і не визнає такий варіант справедливим рішенням. Рішення про припинення вогню по нинішній лінії розмежування буде примусом, вимушеним рішенням. Це зґвалтування, а не справедлива угода.

Росія також не визнає такий стан справ справедливим, тому що частина Збройних сил України перебуває на території Курської області, а також частина Запорізької і Херсонської областей, які, згідно с конституцією РФ, є частиною Росії, перебувають під контролем ЗСУ. Немає жодних підстав очікувати, що Москва вважатиме такий варіант припинення вогню справедливим. Тож немає жодного сумніву, що росіяни будуть готуватися до відновлення війни. І я прогнозую, що паузу у війні Росія використає набагато ефективніше, ніж ми.

Крім того, усунення Путіна не стане гарантією того, що війна не відновиться. Адже в оточенні Путіна чимало людей, які поділяють його думки і бачення світу та підтримують його дії. Якщо раптом не стане Путіна, немає жодної гарантії, що на його місце не прийде Патрушев або Медведєв. Ми дуже помиляємося, коли всю увагу концентруємо на одній постаті: соцопитування свідчать, що 90% населення РФ підтримують ідеї Путіна та війну.

Тому тільки названі вище дві умови гарантуватимуть нам те, що війна з Росією не відновиться.

Георгій Тука, колишній голова Луганської ВЦА, екс-заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, спеціально для Главреда