Постпандемічна реальність: якими є ефективні варіанти боротьби з вірусами?

Спалах у грудні 2024 року метапневмовірусу у Китаї посіяв неабияку паніку. Яку цілком можна зрозуміти: пандемія коронавірусу довела, що міжнародні організації з охорони здоров’я не здатні впоратися з вірусами й вживати ефективних заходів. Про це пише MedOboz.

Оприлюднений наприкінці минулого року документ — звіт підкомітету Палати представників США з коронавірусної кризи, — містить багато цікавих висновків. Приміром, вимоги дотримуватися маскового режиму, соціальної дистанції та тривалі локдауни завдали величезної шкоди фізичному та психічному здоров’ю американців. А поспіхом створені вакцини абсолютно не зупинили поширення вірусу.

Україна також дотримувалася вимог ВООЗ. Тоді в українського МОЗу було особливе ставлення до противірусних препаратів – їх не схвалювали. Будь-яка спроба лікарів і науковців піти проти рекомендацій МОЗ сприймалася як єресь. Навесні 2020 року Національна академія медичних наук України звернулася до Кабміну з пропозицією включити до протоколів лікування COVID-19 український противірусний препарат широкого спектра з діючою речовиною протефлазід, що показав у доклінічних дослідженнях потенційну ефективність проти SARS-CoV-2. В результаті стався гучний скандал, коли ексголова МОЗу Уляна Супрун звинуватила НАМН України у заняттях "псевдонаукою". Тоді до протоколів лікування COVID-19 взагалі не входили ніякі противірусні препарати (ремдесивір і тоцилізумаб додали пізніше).

Натомість антиковідні вакцини, які так само на той час не мали клінічних підтверджень ефективності, отримали "зелене світло". Поодинокі застереження експертів щодо невизначеності та можливих побічних ефектів наштовхувалися на звинувачення в антивакцинаторській пропаганді. Згодом виявилося, що до експертів варто було прислухатися. Наприклад, вакцина від британсько-шведської компанії AstraZeneca провокувала розвиток тромбозів, що призвело до тимчасового призупинення її використання у десятках країн світу. В Україні цю інформацію було оголошено неправдивою і "черговим фейком", як йшлося у заяві МОЗ. Однак у лютому 2024 р., відповідаючи на позов, поданий до Високого суду Англії та Уельсу понад 50 жертвами вакцини та їхніми родичами, AstraZeneca визнала, що її препарат може спричинити синдром тромбозу з тромбоцитопенією, і у травні того ж року компанія остаточно відкликала свою вакцину в усьому світі.

На тлі такої негативної пандемічної історії спалах метапневмовірусу на півночі Китаю був сприйнятий з панічними нотками. Тож, поки про новий вірус відомо дуже мало, а певні заходи ВООЗ довели свою неефективність, українцям залишається самотужки протистояти одразу кільком вірусам – сезонному грипу, коронавірусу, метапневмовірусу і ще безлічі інших збудників ГРВІ. Авторитетний інфекціоніст – професор Ольга Голубовська в останніх своїх інтерв’ю і дописах в соцмережах знов підкреслила значення противірусних препаратів широкого спектра дії (тобто таких що впливають на різні види вірусів, в тому числі РНК та ДНК-вмісні), які доцільно застосовувати при появі перших симптомів, щоб запобігти небезпечним ускладненням.