Суди під лупою. Як проблеми ВАКС відображають загальнонаціональні судові тренди

У розвинених країнах оцінка ефективності судів давно стала звичною практикою управління. Це як регулярний медогляд — дає можливість вчасно виявити проблеми та вжити необхідних заходів. Міжнародні стандарти передбачають цілу систему показників: від тривалості розгляду справ до зіставлення витрат на судочинство з його результатами. І це не просто цифри задля цифр, — на їхній основі ухвалюються конкретні управлінські рішення, що змінюють судові системи таких країн, як Австрія, Німеччина, Канада, Велика Британія, Австралія, на краще.

На жаль, в Україні дотепер існує певний спротив таким оцінкам: одні не вбачають у цьому необхідності, інші вважають їх зазіханням на незалежність судової влади. Але нещодавній аналіз роботи Вищого антикорупційного суду Рахунковою палатою яскраво продемонстрував цінність такого підходу. Аудитори виявили як досягнення, так і системні проблеми суду, предметно оцінивши його ефективність.

Це рідкісний, але вдалий приклад того, як моніторинг ефективності може допомогти побудувати справді якісну судову систему. Адже як можна поліпшувати те, що не вимірюється?

Цей текст — насамперед заклик до впровадження сучасних методик оцінки роботи судів на всіх рівнях системи. Що дасть змогу не тільки оптимізувати витрати, а й підвищити якість правосуддя та довіру громадян до судової системи.

У своєму звіті Рахункова палата назвала болючі точки, що впливають на ефективність ВАКС, але, поклавши руку на серце, її висновки легко екстраполювати на українське судочинство загалом. Безумовно, десь справи кращі, десь гірші, але ми точно не знайдемо тих, хто уникнув згаданих Рахунковою палатою проблем.

Погодьтеся, затягування розгляду справ характерне не тільки для ВАКС, а й для всього судочинства в цілому. Це типовий механізм уникнення обвинувачуваними справедливого покарання.

Зокрема, аудит виявив, що за період з 2019-го по 2024 рік ВАКС розглянув 46 439 справ і матеріалів (до яких належать, наприклад, ухвали слідчих суддів) у першій інстанції та 4702 справи й матеріали в Апеляційній палаті. Середня тривалість розгляду справ, на перший погляд, зовсім невелика — 7–10 днів. Однак це в основному справи, які мають чітко визначені строки розгляду й не потребують винесення остаточних рішень. Водночас кількість справ, що тривають у першій інстанції понад один рік, залишається високою — від 39 до 49%.

Один із поширених способів затягнути розгляд справ — відомий трюк із заміною судді. Переважна більшість кримінальних проваджень розглядається колегіально в складі трьох суддів. У разі неможливості продовжити розгляд одним із суддів (через відпустку, відрядження або переведення) відбувається його заміна, після чого розгляд справи починається від самого спочатку відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу… І повторювати цей трюк можна нескінченно. А якщо раптом хтось обуриться тим, що відбувається, завжди можна послатися на дефіцит кадрів. Щоправда, своєчасному розгляду справ, процесуально обмежених строками, дефіцит чомусь заважає, хоча ніхто й не заперечує, що проблеми з нестачею кадрів у системі серйозні.

Кадровий дефіцит — одна з найскладніших проблем у судочинстві. Зокрема, недостатня чисельність суддів і неповна укомплектованість апарату ВАКС створюють ризики неналежного виконання судом його функцій. Поширення юрисдикції на цивільні та адміністративні справи збільшило навантаження на ВАКС, а недостатня фактична чисельність суддів спричиняє затримки, зростання кількості незавершених проваджень і зниження ефективності правосуддя.

Якщо казати тільки про ВАКС, то для наповнення штату його першої інстанції потрібні 42 судді, а фактично працюють лише 27; штат Апеляційної палати має складатися з 21 судді, але за фактом маємо 11. Такий стан справ ніяк не сприяє ефективності суду ні якісно, ні кількісно. Тим паче що найближчим часом у штаті НАБУ з'являться сотні нових детективів, які точно в рази збільшать обсяги роботи для ВАКС.

Усього ж у судовій системі, за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вакантними є близько 2060 суддівських крісел (або мантій) станом на 20.01.2025. Унаслідок цього в судах залежно від спеціалізації та інстанції нестача суддів становить від 20 до 60% і навіть більше. І якщо в столиці біда з кадрами, то уявіть, яка ситуація в Харківській або Херсонській області.

Часом ситуація вже критична. Через відсутність призначень упродовж останніх десяти років деякі апеляційні суди Сумщини та Харківщини зіштовхуються з неможливістю сформувати колегії для розгляду справ. Це може призвести до зупинки кримінальних проваджень.

І навіть коли є охочі працювати на незайнятих посадах, бюрократія затягує процеси відбору суддів до ситуації, коли таке зволікання виглядає навмисним.

Вища кваліфікаційна комісія суддів, наприклад, оголосила конкурс на заміщення 1800 вакантних посад у першу інстанцію, але процес відбору та призначення нових суддів може тривати аж до кінця 2025-го чи навіть до середини 2026 року. Конкурс до апеляційних судів на 532 вакансії також триває вже понад рік.

Чи не жарт, але Рахункова палата ще в грудні 2024-го застерігала, що тривала процедура конкурсу на заняття вакантних посад суддів ВАКС, оголошеного ВККС ще 23 листопада 2023 року, створює ризики зриву реалізації Ukraine Facility Plan на 2024–2027 роки. У результаті в перші дні січня ВККС оголосила про те, що до Апеляційної палати конкурс, що тривав уже понад рік, закінчився нічим. Не обрано жодного судді на десять вакансій. А на посади 15 суддів до першої інстанції після першого етапу залишилося лише сім претендентів, з яких до фінішу, за оптимістичним сценарієм, доберуться три-чотири.

Високе навантаження на суддів і тривалі процедури їхнього відбору — ось найважливіші причини, що утруднюють дотримання принципу розумних строків розгляду справ.

У розмірених Німеччині чи Франції середнє навантаження на суддю першої інстанції становить 50–60 справ на місяць. У набагато більш активних щодо цього США суддя першої інстанції може заслухати на місяць 100–150 справ. Багато, але в Україні ще більше — у середньому на одного суддю припадає близько 200 справ на місяць. Звичайно, при такій гонитві за кількістю якість не може не страждати. Судді працюють із навантаженням, яке перевищує норму в кілька разів. Це призводить до збільшення строків розгляду справ і зниження якості правосуддя.

От чому окремої уваги потребує проблема відсутності системи показників для оцінки якості рішень.

ВАКС, наприклад, не веде обліку скасованих або змінених вищими інстанціями рішень, що унеможливлює аналіз рівня помилок або недоліків у судочинстві. Також не визначено судом критерії навантаження на суддів, що утруднює раціональний розподіл ресурсів. Включення такого показника до базових стандартів роботи як ВАКС, так і інших судів підвищить прозорість і ефективність моніторингу прийнятих рішень, отже, і їхню результативність.

Автоматизація процесів судочинства у ВАКС через впровадження підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), зокрема електронного суду, і інтеграцію e-Case є важливим кроком до підвищення ефективності організації судових процесів. Водночас недоліки у функціонуванні ЄСІТС і комп'ютерної програми документообігу «Д-3» негативно впливають на оперативність і прозорість судових процесів.

Аудитори Рахункової палати констатують, що система внутрішнього контролю у ВАКС відповідає нормативним вимогам, але залишається невирішеним питання управління ризиками, а посада фахівця з внутрішнього контролю вакантна з 2021 року.

Ну, й суто технічні проблеми: уряд за п'ять із половиною років не забезпечив суд належними приміщеннями, що створює додаткові перешкоди для виконання ним повноважень. Будівлі, в яких працюють судді та працівники апарату, не відповідають державним будівельним нормам.

Часткове виконання заходів Державної антикорупційної програми, зокрема впровадження одноособового складу суду, свідчить про поступові позитивні зміни. Однак низку важливих ініціатив, спрямованих на вдосконалення судочинства, й досі не реалізовано, що ускладнює діяльність суду, як зазначається у звіті Рахункової палати.

Висновки аудиту підкреслюють важливість упровадження об'єктивних критеріїв оцінки ефективності роботи ВАКС. Це дасть можливість поліпшити якість судочинства, планування ресурсів і прозорість процесів, необхідних для відновлення довіри до судової системи України. Ці висновки справедливі й для інших судів.